Барвінок малий – Vinca minor L.

Природний ареал: Походять з Європи, Африки, Малої Азії і Середземномор'я. Барвінок малий — вічнозелений півкущик 30-60 см заввишки. Кореневище — тонке, горизонтальне, до 70 см завдовжки. Стебла барвінка — повзучі, розгалужені, у вузлах укорінюються. Листки — супротивні (З-7 см завдовжки, 2,5 см завширшки), еліптичні, шкірясті, вічнозелені, голі, зверху блискучі, по краях гладенькі. Квітки — двостатеві, правильні, пазушні, поодинокі, на довгих квітконосах. Оцвітина — подвійна, п'ятичленна. Чашечка зрослолиста, частки її ланцетні, голі, віночок синій, трубчасто-лійкоподібний (до 25 мм у діаметрі), трубочка віночка завдовжки до і2 мм. Тичинок п'ять, маточок — дві, зав'язі верхні. Плід складається з двох видовжених, стрічкоподібних листянок.

Місце розташування: Барвінок малий росте у листяних лісах, переважно в грабових або в грабово-дубових, часто утворює суцільні зарості на десятках гектарів. Тіньовитривала рослина.

Грунт: В умовах відкритого грунту невимогливі, виносять як сильне затінення, так і яскраве сонце, хоча воліють тінисті і напівтінисті місця.

Догляд: Дуже чуйні на підживлення органічними та мінеральними добривами. В якості добрива краще використовувати перегній, компост або листову землю. Для кращого кущіння необхідна прищіпка старих і молодих пагонів.

Хвороби та шкідники: Борошниста роса.

Розмноження: Діленням куща, живцюванням, рідше насінням. Посадку проводять наприкінці серпня - початку вересня або навесні; відстань між рослинами повинна бути 20 - 30 см.

У культурі: з 1730 року.

Використання: Як декоративно-листяні і красиво-квітучі рослини в кам'янистих садах, як почвопокровние - в тінистих місцях парків і скверів. Ефектні в широких бордюрах.

Партнери: з низькорослими, різнобарвними квітами.

Дата добавления: 2015-09-05