Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Порядок виконання роботи

Читайте также:
  1. I. Порядок организации работ по выбору показателей химического состава питьевой воды
  2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. II. Порядок ведения журнала поездных телефонограмм
  5. II. ПОРЯДОК ПРИМЕНЕНИЯ НАКОПИТЕЛЬНОЙ БАЛЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЙ СИСТЕМЫ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ
  6. II. Порядок составления рабочей программы производственного контроля качества питьевой воды
  7. III. Вимоги безпеки для учнів під час роботи в куточку живої природи

 

4.1. Вмикають персональний комп’ютер та тензопідсилювач.

4.2. Встановлюють програму-драйвер для АЦП Е14-140 та програмне середовище PowerGraph.

4.3. З'єднують USB-кабелем АЦП з ПК.

4.4. Налаштовують програмне середовище PowerGraph (див. лаб. роботу 1) для чого обирають 3 канали запису інформації (частота обертання валу двигуна, гальмівний момент та сила струму).

4.5. Регулювальними потенціометрами тензопідсилювача виконують балансування тензометричного мосту, для чого при відсутності навантаження міліамперметр підсилювача встановлюють в нульове положення.

4.6. В режимі сповільненої прокрутки осцилограми встановлюють необхідну чутливість каналів у віконці «шкала Y» відповідного каналу.

4.7. Виконують тарування тензометричних датчиків гальмівного моменту порошкового гальма в такій послідовності:

4.8. Тарувальний важіль у вигляді лінійки з захоплюючим кронштейном закріплюють на поворотній частині гальма.

4.9. Послідовним закріпленням на тарувалльному важелі декількох тарувальних мас (гирь) визначають відповідний їм момент гальма і записують відповідне відхилення лінії осцилограми.

4.10. Будують тарувальні графіки для датчиків гальмівного моменту та сили струму, для чого використовують увімкнений в ланцюзі ротора амперметр.

4.11. Після тарування датчиків тарувальний важіль знімають з гальма.

4.12 Вмикають живлення двигуна установки та виконують запис осцилограми в режимі холостого ходу та ряду навантажень для створення яких змінюють силу струму, що проходить через обмотку порошкового гальма за допомогою керованого джерела постійного струму 9.

4.13. Розшифровку осцилограми здійснюють після вимкнення двигуна. Осцилограму розширюють в межах кожного значення навантаження та визначають відповідні частоти обертання двигуна. Для цього період одного оберту двигуна та відповідне миттєве значення частоти обертання за формулою:

де, Т – період (час, що відповідає одному оберту двигуна).

4.14. За отриманими результатами розшифровки осцилограми будують механічну характеристику двигуна в системі координат: момент навантаження – частота обертання n = f (M) та електромеханічну характеристику в системі координат сила струму – частота обертання n = f (І).

 

5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОБОТИ

5.1. Які конструктивні особливості серієсного двигуна постійного сструму?

5.2. Які необхідно знати застереження щодо експлуатації серіїсних двигунів?

5.3. Навести механічну характеристику двигуна та надати відповідні пояснення.

5.4. Послідовність роботи по таруванню датчиків лабораторної установки.

5.5. Надати пояснення будови та принципу роботи лабораторної установки.

5.6. Навести послідовність експериментального дослідження двигуна постійного струму з послідовним збудженням.

5.7. За якої умови досягається обмеження частоти обертання серієсного дввигуна?

5.8. Область використання серієсних двигунів в промисловості?

 


Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 40 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7| ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)