Стаття 16. Дисциплінарна відповідальність адвоката

За порушення вимог цього Закону, інших актів законодав­ства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфіка­ційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути засто­совані такі дисциплінарні стягнення:

попередження;

зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката -члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об'єднання.

1. Дисциплінарна відповідальність адвоката настає у разі пору­шення законодавства в галузі адвокатури, а також законодавства України і міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, котрі грунтовно регулюють професійну діяль­ність адвоката, у тому числі згадані в Присязі принципи адвокат­ської діяльності — принциповість, чесність, повага до професії то­що. Отже не тільки порушення законодавства, а й принципів та правил адвокатської професії є підставою для притягнення до дис­циплінарної відповідальності. Додержуватися їх адвокат клянеть­ся приймаючи Присягу і скріплює цю клятву своїм підписом.

У введених Указом Президента України від ЗО вересня 1999 р. змінах до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури встановлено обов'язок КДКА здійснювати контроль за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають з актів законодавства України та Правил адвокатської етики, тобто також йдеться про більш широкий обсяг обов'язків, котрі адвокати зо­бов'язані виконувати і, природньо, відповідати за їх недотриман­ня (ч. 1 ст. 13').

В ч. 2 ст. 13' Положення йдеться також про відповідальність за грубе порушення вимог Закону «Про адвокатуру», інших актів за­конодавства і Присяги адвоката України, тобто адвокат відповідає за порушення будь-якого акта законодавства, а також тих право­вих норм та професійних правил, про які йдеться у Присязі.

2. У Законі «Про адвокатуру» та законодавчих актах не можуть бути передбачені всі конкретні випадки порушень, за вчинення яких адвоката слід притягати до дисциплінарної відповідальності, відсутнє і посилення на обов'язковість застосування дисциплінар­ного стягнення - воно «може», а не «повинно» бути застосоване. Навіть щодо грубого порушення законодавець посилається на «можливість», а не «обов'язковість» анулювання свідоцтва. Разом з тим кримінально-процесуальним законодавством передбачено випадки, коли винуватість адвоката-захисника встановлює суд, наприклад, при перешкоджанні встановленню істини, зловживан­ні своїми правами, затягуванні судового розгляду справи, пору­шенні порядку в судовому засіданні та в інших випадках, передба­чених ч. 4 ст. 61 КПК як підстави для усунення захисника від участі у справі. Постанова судді про усунення захисника оскар­женню не підлягає, що є не тільки порушенням права адвоката на оскарження, а й обмеженням конституційного права клієнта мати захисника за своїм вільним вибором. Адже рішення може бути необ'єктивним, помилковим. Заборона оскарження у таких випад­ках може призвести до неможливості виправлення помилок при прийнятті суддею рішення про усунення захисника.

За таких умов дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплі­нарної комісії адвокатури фактично зобов'язана на підставі пові­домлення суду про усунення захисника від участі у справі, яке надсилається для вирішення питання про відповідальність адвока­та (ч. 5 ст. 61' КПК), виходити з обставин, викладених у постанові судді про усунення захисника. Рішення кваліфікаційно-дисцип­лінарної комісії адвокатури про застосування дисциплінарного стягнення адвокат може оскаржити як до Вищої кваліфікаційної комісії, так і до суду, але ж у даному випадку рішення дисцип­лінарної палати КДКА буде виходити з постанови судді, яка не підлягає перегляду.

Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгре­сом 00Н, встановлюють, що дисциплінарне провадження проти адвоката здійснюється безсторонніми дисциплінарними комісі­ями, створеними адвокатурою, за можливості оскарження їх рі­шення до суду.

3. Законодавець встановлює перелік дисциплінарних стягнень; застосування кожного з них у конкретній справі є компетенцією дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії ад­вокатури, яка вирішує питання про притягнення адвоката до дис­циплінарної відповідальності та розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стяг­нення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвока­тури, керуючись рішенням дисциплінарної палати про накладан­ня дисциплінарного стягнення на адвоката, приймає рішення про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва. Ко­місія може не погодитися з рішенням палати, скасувати його і по­вернути справу на новий розгляд у цю ж палату або закрити дис­циплінарну справу своїм рішенням.

Адвокатська діяльність припиняється у разі анулювання свідо­цтва про право на заняття адвокатською діяльністю або тимчасово зупиняється на строк до одного року рішенням дисциплінарної палати КДКА. Іншого порядку припинення або тимчасового зупи­нення адвокатської діяльності Закон «Про адвокатуру» не перед­бачає. Разом з тим Кримінально-процесуальним кодексом Укра­їни передбачена підстава заборони діяльності адвоката як захис­ника (тобто зупинення права займатися на невизначений строк певним видом адвокатської діяльності) у разі, коли щодо нього порушено кримінальну справу (п. 4 ч. 1 ст. 61). Така норма супере­чить ст. 2, 17 Закону «Про адвокатуру», оскільки свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видається на здійснен­ня всіх видів цієї діяльності (ст. 5) і може бути анульоване щодо усіх, а не одного виду діяльності, у разі засудження адвоката за вчинення злочину - після набрання вироком законної сили. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість, отже тільки за зазначених умов адвоката можна позбавити права займатися будь-яким видом адвокатської діяльності.

У ст. 19 Основних положень про роль адвокатів зазначено, що суд або адміністративний орган не повинні відмовляти у праві ад­воката, який має допуск до практики, представляти інтереси свого клієнта, якщо він не був дискваліфікований відповідно до націо­нального права і практики його застосування й даних Положень.

4. Підставою для розгляду питання про дисциплінарну відпо­відальність адвоката є не тільки скарги і заяви громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих орга­нів, голови або членів КДКА, заяви адвокатських об'єднань, під­приємств, установ, організацій на дії адвокатів. Однією з форм звернення до КДКА є повідомлення суду про порушення захисни­ком порядку судового засідання, коли він, незважаючи на зробле­ні головуючим попередження, допускає подальше непідкорення розпорядженням головуючого, що призводить до відкладення розгляду справи (ч. 2 ст. 272 КПК). За порушення порядку в судо­вому засіданні чи невиконання розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи захисник може бути усунутий від участі у справі (ч. 4 ст. 61 КПК), про що повідомляється «відповід­ному органу» для вирішення питання про відповідальність адво­ката (ч. 5 ст. 61 КПК). Таким органом є кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, оскільки саме вона наділена повно­важеннями щодо застосування дисциплінарної відповідальності до адвокатів. Повідомлення може направлятися і до адвокатсько­го об'єднання, якщо адвокат є його членом. Статутом адвокат­ського об'єднання, як правило, передбачаються заходи дисцип­лінарного впливу.

5. Відповідно до ст. 18¹ Положення про кваліфікаційно-дис­циплінарну комісію адвокатури члени КДКА можуть проводити перевірки якості подання правової допомоги у зв'язку з перевір­кою достовірності поданих адвокатськими об'єднаннями звітів про якість наданої правової допомоги. За результатами таких пе­ревірок голова КДКА може вносити подання до дисциплінарної палати про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідаль­ності у зв'язку з вчиненими ним порушеннями або низьким рів­нем наданої ним правової допомоги.

6. Оскаржити рішення про накладення дисциплінарного стяг­нення можна незалежно від того, ким воно було прийнято - ква­ліфікаційно-дисциплінарною комісією, дисциплінарною палатою чи адвокатським об'єднанням.

Оскаржується таке рішення до ВККА або до суду. За результатами розгляду справи ВККА приймає рішення: за­лишити рішення палати або КДКА без зміни; змінити рішення;

скасувати рішення і надіслати справу до КДКА для нового розгля­ду або закрити справу чи прийняти її до свого провадження і роз­глянути по суті (див. коментар до ст. 14). Оскаржуватись можуть також дії КДКА, їх палат і членів палат.

Дата добавления: 2015-08-20