Інфрачервоне випромінювання. Нормування дії на організм. Основні види захисту віж інфрачервоних променів.

За фізичною природою інфрачервоне випромінювання (ІЧВ) являє собою потік часток матерії, що має хвильові та квантові властивості. ІЧВ охоплює ділянку спектру з довжиною хвиль від 760 нм до 540 мкм. Відносно людини, джерелом випромінювання є усяке тіло з температурою понад 36-37°С і чим більша різниця, тим більша інтенсивність опромінювання.

У виробничих приміщеннях з великими тепловиділеннями (гарячі цехи) на частку інфрачервоного випромінювання припадає близько двох третин тепла, що виділяється при температурі твердих тіл до 400-500°С, випромінювання головним чином припадає на діапазон довгих променів, якщо температура нагрівання перевищує 500°С (червоне світло) до 25 % енергії випромінювання припадає на середньохвильовий діапазон інфрачервоного спектру променевої енергії.

При температурі джерела близько 1000—1300°С (прокатні стани, скловарні цехи) близько половини енергії випромінювання (до 46 %) припадає на середньохвильову частину, а біля 10 % становить короткохвильова ділянка енергії.

Відтак ефективність дії ІЧВ повністю залежить від довжини хвиль, що обумовлює глибину їх проникнення у біологічні тканини.

Залежно від глибини проникнення, ІЧВ поділяється на три групи: А, В, С.

ІЧВ групи А більше проникає через шкіру й визначається як короткохвильове, що поглинається епідермісом.

Як впливає інфрачервоне випромінювання на організм людини? Вплив інфрачервоного випромінювання на організм людини проявляється в основному тепловою дією. Ефект дії ІЧВ залежить від довжини хвиль, яка обумовлює глибину їх проникнення.

Згідно з класифікацією Міжнародної комісії по освітленню, ІЧВ поділяють натри групи А, В, С.

Пропускання, поглинання й розсіювання променевої енергії залежить як від довжини хвилі, так і від тканин організму.

Шкіра людини, завдяки своїм оптичним властивостям, володіє вибірковою характеристикою щодо відбивання й пропускання різних ділянок спектру інфрачервоної радіації.

Вплив ІЧВ на організм проявляється як у формі загальних, так і місцевих реакцій. Місцева реакція виражена сильніше, якщо опромінення відбувалося довгохвильовою радіацією, тому за однакової інтенсивності опромінювання безпечний час дії у цьому випадку буде меншим, ніж у випадку впливу короткохвильового діапазону.

Короткохвильова ділянка ІВЧ має більшу глибину проникнення в тканини тіла, а відтак значно підвищує температуру глибоких тканин. Опромінення очей веде до помутніння кришталика (професійна катаракта) або інших паталогічних змін. Довгохвильові ІЧВ поглинаються сльозою і поверхнею роговиці та викликають теплову дію.

Під впливом ІЧВ виникають функціональні зміни стану ЦНС, посилюється секреторна діяльність шлунку, підшлункової і слинної залози. У ЦНС розвиваються процеси гальмування, зменшуються нервово-м’язові збудження, знижується загальний обмін речовин.

Короткохвильове ІЧВ, що проходить через незахищену голову, впливає на рецептори мозку, викликає важкі ушкодження, через які може статися сонячний або тепловий удар.

Тривале опромінення 14 радіацією підвищує температуру тканин головного мозку, легенів, нирок і м’язів, що веде до послаблення імунобіологічних реакцій і зниження загальної резистенційності організму.

У робітників, що працюють в умовах нагріваючого мікроклімату (гарячі цехи), знижується електрична чутливість очей, збільшується прихований період зорової реакції, послаблюється умовна рефлекторна реакція судин, що може призводити до тяжких наслідків виробничого травматизму.

Ефект дії ІЧВ залежить від багатьох чинників:

спектру;

тривалості й переривчастості випромінювання;

інтенсивності потоку;

кута падіння променів;

величини поверхні, яка випромінюється;

розмірів ділянки організму, захисних властивостей одягу та ін.

Як нормують і контролюють інфрачервоне випромінювання? Інтенсивність ІЧВ необхідно вимірювати на робочих місцях або в робочій зоні поблизу джерела випромінювання.

На непостійних робочих місцях при стабільних ІЧВ доцільно вимірювати їх інтенсивність на різних відстанях від джерела випромінювання з однаковими інтервалами і визначати тривалість часу дії на організм людини.

Оскільки ІЧВ нагріває навколишні поверхні, створюючи вторинні джерела, які виділяють тепло, то необхідно вимірювати інтенсивність випромінювання не тільки на постійних робочих місцях або в робочій зоні, але і в нейтральних точках та інших місцях виробничого приміщення.

Сумарна допустима інтенсивність випромінювання має не перевищувати 350 Вт/м2.

Інтенсивність сумарного теплового випромінювання вимірюється актинометрами, а спектральна інтенсивність випромінювання — інфрачервоними спектрометрами.

Для вимірювання малих величин (1400-2100 Вт/м2) інтенсивність випромінювання (від слабо нагрітих тіл або сильних джерел, розміщених далеко від робочої зони) застосовують срібно-вісмутовий термостовпчик Молля.

Які існують засоби захисту від дії ІЧВ? Профілактичним заходом в умовах інфрачервоного випромінювання має стати механізація важких робіт, впровадження у технологічне обладнання дистанційних механізмів відкривання й закривання печей, зменшення важких фізичних навантажень.

Інтенсивне випромінювання інфрачервоної радіації можна значно зменшувати за рахунок:

зміни технології виробничих процесів;

заміни вертикальних печей на тунельні печі для обпалювання цегли, сушки форм, гончарних трубок;

зниження частки важких ручних операцій;

використання теплоізоляції;

екранування робочих місць.

Найбільш ефективним способом захисту від променевої енергії ІЧВ є водяні завіси, які поглинають теплову частку інфрачервоної радіації.

При великих теплових навантаженнях суттєве значення має раціональний питний режим, відповідна організація режиму праці з обов’язковими перервами у роботі, що дає можливість відновлювати і полегшувати процеси терморегуляції, а також раціональний спецодяг і інші 313, які мають відповідні теплозахисні властивості і здатність відбивати інфрачервону радіацію.

Дата добавления: 2015-08-17