Лікувально-профілактичних установ

Метою вивчення впливу забруднення атмосферного повітря на здоров'я населення є встановлення впливу на здоров'я найбільш поширених в умовах даного населеного пункту антропогенних чинників атмосферного повітря і розробка на цій основі планів його оздоровлення.

Мета досліджень зумовлює необхідність вирішення наступних задач:

1) кількісно охарактеризувати рівень забруднення атмосферного повітря на вибраних територіях;

2) вивчити стан здоров'я населення, що проживає на цих територіях;

3) виявити характер і ступінь впливу забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення;

4) розробити практичні рекомендації по зменшенню або ліквідації шкідливого впливу несприятливих чинників.

Вибір зон спостереження. При вирішенні питання вибору території для спостереження необхідно виходити з того, щоб досліджувані території істотно (не менше ніж в 2-3 рази) розрізнялися між собою за характером і ступенем, або тільки по ступенем забруднення атмосферного повітря. Вибрані для вивчення території не повинні розрізнятися між собою за забезпеченістю медичною допомогою і рівнем її спеціалізації та організації, а також за основними соціальними показниками. Загальне число таких територій може бути різне залежно від задач дослідження і характеру населеного пункту, в якому воно проводиться. Території можна вибрати також за принципом основної зони, в якій кількісна вираженість чинників, що вивчаються, у декілька разів (в 2-3 рази) перевершує допустимий рівень, і контрольної, в якій кількісна вираженість чинників, що вивчаються, знаходиться в межах допустимих рівнів.

Враховуючи, що дані про стан здоров'я населення із звітно-облікових форм можуть бути отриманий в масштабі не менше ніж одна поліклініка, розмір території, що вивчається, повинен наближатися до розміру території, обслуговуваної даним медичною установою.

Чисельність груп. Мінімально необхідна чисельність населення для вивчення захворюваності розраховується за формулою:

де: p – очікуване значення показника захворюваності, 0/00

t – коефіцієнт вірогідності (1,96).

Розрахунок показників. Використовуючи дані лікувально-звітних документів можна розрахувати ряд показників, що характеризують здоров'я населення:

- показник загальної захворюваності;

- показники поширеності окремих нозологічних форм і груп хвороб;

- структура захворюваності;

- показник відвідування лікарів тощо.

Всі показники необхідно розраховувати окремо для дитячого населення (від 0 до 14 років) і дорослого (від 15 років і старше). Можна розраховувати показники і на все населення. Обчислення показників проводиться з розрахунку на 100 або 1000 чоловік.

Для розрахунку сумарного показника захворюваності використовують формулу:

Число зареєстрованих захворювань за рік х 1000

-----------------------------------------------------------------------------------

Населення території, що досліджується

Аналогічна методика розрахунку показників поширеності окремих нозологічних форм (груп) у населення, яке досліджується.

Аналіз отриманих результатів. Вибір методу знаходження статистичних зв'язків між забрудненням атмосферного повітря і здоров'ям населення диктуються задачами, що стоять перед дослідником.

Аналіз і зіставлення по зонах спостереження отриманих показників здоров'я населення та рівнів забруднення атмосферного повітря проводиться з урахуванням вірогідностіі відмінностей показників, що оцінюються. Для цього, перш за все, необхідно переконатися, що дані показники не випадкові, а відображають закономірності. З цією метою проводиться розрахунок середньої помилки показника. Обчислення середньої стандартної помилки інтенсивних показників проводиться за формулою:

,

де: m – величина середньої помилки

P – показник в долях одиниці, у відсотках або промілле

q – величина зворотна показнику 1-Р, 100-Р, 1000-Р тощо (залежно від того, в яких одиницях виражений показник)

n – число спостережень.

Обчислення помилки середньої для забруднювачів атмосферного повітря проводять за формулою:

,

де: – середнє квадратичне відхилення

n – число спостережень.

Далі необхідно оцінити вірогідність відмінностей показників, що порівнюються, захворюваності за зонами спостереження. З цією метою використовуються методи математичної статистики, зокрема, метод Стьюдента. Оцінка вірогідності відмінностей за цим методом проводиться за формклою:

, де

t – коефіцієнт вірогідності

P₁ і P₂ – показники рівня захворюваності в зонах (або середньомісячні концентрації забруднювачів атмосферного повітря)

m₁ і m₂ – помилка середніх показників.

Отримані значення t порівнюємо з табличними при Р≤0,05. Якщо t розрахункове більше табличного, значення якого при даній вибірці рівно 1,96, то відмінності між середніми величинами вважаються вірогідними (при даному рівні значущості).

Розрахунок коефіцієнта лінійної кореляції:

X	У	dx	dy	dx · dy	dx2	dy2
Xср.	Yср.			У dx · dy	У dx2	У dy2

Отримані результати підставляємо у формулу:

На підставі аналізу отриманих даних можна скласти висновок про особливості рівня і структури поширеності захворювань серед населення, що проживає в зонах спостереження; зіставити показники захворюваності в динаміці за ряд років; виявити зміни рівня поширеності і структури патології; порівняти захворюваність населення вибраних зон спостереження між собою і з даними по місту, області, країні тощо.

Обчислення коефіцієнта детерміації (КД):

КД = r² х 100%

де: r – коефіцієнт кореляції.

Дата добавления: 2015-08-20