ПЕРЕДМОВА 5 страница

ВАРІАТОР, *вариатор - окремий аґреґат або вузол машини для плавної зміни передатного числа.

ВАРІАЦІЙНИЙ, *вариативный - той, що є варіацією чогось, змінний; В. с т а т и с т и к а - частина математичної статистики, яка вивчає розподіл кількісних ознак у статистичних сукупностях; В. ч и с л е н н я - розділ математики, який вивчає методи знаходження найбільших і найменших значень функцій, що залежить від вибору їх вигляду або параметрів.

ВАРІОЛІТ, *вариолит - вулканічна гірська порода, що містить численні кульки -в а р і о л и.

ВАРІОМЕТР ҐРАВІТАЦІЙНИЙ -прилад для вимірювання другої похідної потенціалу ґравітаційного поля, що характеризує зміну сили тяжіння в горизонтальному напрямку і кривизну еквіпотенціальних поверхонь. Використовується для досліджень ґравітаційного поля, при пошуках родовищ залізної та поліметалевих руд.

ВАРІЮВАТИ, *варьировать - змінювати що-небудь у певних межах.

ВАТ, *ватт - одиниця потужності. 1 Вт - потужність, при якій за 1 сек виконується робота в 1 Джоуль. Від прізвища англійського фізика Дж. Уатта.

ВАТ-ГОДИНА, *ватт-час - одиниця енергії або роботи, що дорівнює роботі, виконаній за 1 год при потужності в 1 ват (3600 Вт-сек.).

ВАТЕРПАС, *ватерпас - прилад для задання і контролю нахилу гірничої виробки, рейкової колії, будівельної конструкції тощо.

ВАТМАН, *ватман - папір високого ґатунку для креслення або малювання. Від прізвища власника англійської паперової фабрики Ватмана.

ВАТМЕТР, *ваттметр - прилад для вимірювання потужності електричного струму.

ВАТ-СЕКУНДА, *ватт-секунда - одиниця енергії або роботи, що дорівнює роботі, виконаній за 1 сек при потужності в 1 Вт.

ВЕБЕР, *вебер - одиниця магнітного потоку в Міжнародній системі одиниць. 1 В. - магнітний потік, рівномірне зменшення якого до нуля за 1 сек спричиняє виникнення в контурі провідника, що охоплює цей потік, електрорушійної сили в 1 вольт. Від прізвища німецького фізика В.-Е. Вебера.

ВЕБЕРА ПОРОЖНИНИ, * Вебера полости - порожнини розшарування порід з різними фізико-механічними властивостями (названі за ім'ям німецького вченого Вебера).

ВЕБЕРМЕТР, *веберметр - прилад для вимірювання магнітного потоку.

ВЕЗУВІАН, *везувиан, **vesuvianite - силікат острівної будови. Поширений мінерал скарнів на контакті доломітів і вапняків, де він знаходиться з кальцитом, ґранатами, хлоритом, епідотом. Утворюється також разом з гросуляром за рахунок плагіоклазів при серпентинізації ультраосновних порід.

ВЕКТОР, *вектор - 1) Величина, що характеризується розміром і напрямом. 2) Напрямлений прямолінійний відрізок.

ВЕКТОР ВІДНОСНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ, * вектор отностительного перемещения - напрям відносного переміщення блоку диз’юнктиву в площині змішувача.

ВЕКТОР ЗРУШЕННЯ, *вектор сдвижения - графічне масштабне зображення у вигляді спрямованого відрізка прямої, довжина якого пропорційна абсолютній (відносній) величині і напрямку зміщення у просторі точки масиву гірських порід або земної поверхні на відповідну дату спостережень (за визначений проміжок часу).

ВЕКТОРНИЙ, *векторный - той, що характеризується як вектор або пов'язаний з ним; В. д о б у т о к д в о х в е к т о р і в - вектор, довжина якого дорівнює добуткові довжин цих векторів і синуса кута між ними, направлений перпендикулярно до площини, в якій лежать перемножувані вектори так, що з його кінця поворот від першого вектора до другого здійснюється проти годинникової стрілки. В. ч и с л е н н я - розділ математики, що вивчає дії з векторами.

ВЕЛИЧИНА ЗАРЯДУ ВР, * величина заряда ВВ - кількість ВР(вибухової речовини), що складає заряд та оцінюється за масою ВР або по запасу його енегрії.

ВЕНЕРІАНСЬКІ ПОРОДИ, * венерианские породы - породи планети Венера. За даними міжпланетних станцій, які здійснили посадку на Венері В.п. за своїм складом близькі до земних базальтів або їх глибинних аналогів - габро. Зустрічаються різновиди складені дрібноуламковим матеріалом, розпушеним ґрунтом темного кольору, а також складені тонкоплиточними шарами. В окремих випадках досліди показали, що В.п. аналогічні земним лужним базальтоїдам або сієнітам.

ВЕНД, * венд - комплекс гірських порід пізньопротерозойського періоду, які лежать безпосередньо під породами кембрійської системи. На території України поширені в межах Волино-Подільської плити, де представлені льодовиковими відкладами (тилітами) потужністю до 50 м, на яких залягає потужна до 550 м товщина вулканогенних порід, перекритих осадочними, переважно морськими, відкладами. У відкладах вендського періоду виявлено рештки давніх безскелетних організмів і водоростей.

ВЕНТИЛЯТОР, *вентилятор, **fan - прилад для перемішування чи переміщування під певним тиском повітря, газів або сумішей їх з дрібними частинками; застосовують для очищення повітря в приміщеннях та на шахтах, для створення штучної тяги в топках котлів.

ВЕНТИЛЯТОРИ ШАХТНІ, * вентриляторы шахтные — машини, призначені для переміщення по мережі гірничих виробок повітря, газів і пилу. Ш.в. поділяються: за принципом дії — на центрифугові та осьові; по тиску, що розвивається — низького, середнього і високого тиску; по швидкохідності — на швидкохідні, середні і тихохідні; за видом енергії, що споживається — на електричні, пневматичні і гідравлічні; за призначенням — на вентилятори головного провітрювання, що забезпечують подачу повітря для всієї шахти; допоміжні, що переносяться по мірі посування гірничих робіт і забезпечують подачу повітря окремому крилу шахти або одному чи декільком дільницям або блокам; часткового (відокремленого) провітрювання, що забезпечують повітрям тупикові вибої при проведенні гірничих виробок.

ВЕНТИЛЯТОРІВ ПАРАЛЕЛЬНА РОБОТАПРАЦЯ, * вентиляторов параллельная работа — суміснагуртова роботапраця вентиляторів (шахтних), при якій одна частина повітря, необхідного для провітрювання шахти, проходитьпроходить черезкрізь один вентилятор, а іншадруга — черезкрізь іншийдругий. В.п.р. збільшує витрати ву|до мережімережах|сітці|сітках. ЗагальнаСпільна кількість повітря, що подаєтьсящо подається паралельно працюючими вентиляторами, менше суми їх індивідуальних дебітів.

ВЕНТИЛЯТОРІВ ПОСЛІДОВНА РОБОТА, * вентиляторов последовательная работа — суміснагуртова роботапраця вентиляторів, при якій всяувся кількість повітря, необхідного для провітрювання шахти (дільниці), проходитьпроходить спочатку черезкрізь один, а потім черезкрізь іншийдругий вентилятор. Використовується для збільшення напору.

ВЕНТИЛЯТОРІВ СУМІСНА РОБОТА, * вентиляторов совместная работа — одночасна робота декількох вентиляторів на одну вентиляційну мережу. Використовується у тих випадках, коли робота одного вентилятора при граничних частотах його обертання не забезпечує потрібних витрат та напір в мережі. Розрізняють паралельну, послідовну і комбіновану роботу вентиляторів. При В.с.р. одні вентилятори можуть розташуватися на поверхні, інші — під землею. Як правило, підземні вентилятори призначені для підсилення провітрювання окремих дільниць вентиляційної мережі і називаються допоміжними.

ВЕНТИЛЯЦІЙНА МЕРЕЖА, * вентиляционная сеть - (в рудниковій вентиляції) - сукупність пов'язаних між собою гірничих виробок шахти, по яким рухається повітря. Місця з'єднання трьох або більше виробок звуться вузлами мережі. Виробка, що з'єднує два вузли, зветься гілкою. Розрізняють В.с. плоскі та об'ємні (просторові).

ВЕНТИЛЯЦІЙНЕ ВІКНО, * вентиляционное окно - вікно у вентиляційних дверях.

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ БУФЕТ, * вентиляционый буфет - споруда, що огорожує бремсберґ від попадання в нього повітря з відкотного штреку. Споруджується у вигляді стінки з деревини, цегли, бетону або цілика вугілля (породи).

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ГОРИЗОНТ, * вентиляционный горизонт - сукупність підземних гірничих виробок, що розташовані на одному рівні, по яким рухається забруднене повітря до виходу на поверхню.

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ЖУРНАЛ, * вентиляционный журнал - книга, в якій фіксуються результати вимірів якісного складу рудникового повітря, правильності розподілу його по виробках та акти про результати реверсу вентилятора.

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ КЛАПАН, * вентиляционный клапан - див. шахтний клапан.

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ МАНЕВР, * вентиляционный маневр - посилення, послаблення, реверсування та розподіл вентиляційних течій з метою утворення найбільш сприятливих умов для рятування людей під час аварій, забезпечення їм виходу на поверхню назустріч свіжій течії повітря, забезпечення просування гірничо-рятувальних частин до осередку аварії, уповільнення розповсюдження рудникової пожежі та запобігання повторних вибухів газу та пилу.

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ПАРУС, *вентиляционный парус - пристрій для обмеження доступу повітря. Розташовується у виробках з інтенсивним рухом людей та вантажів. В.п. - це шматок брезенту або стрічки конвейєра, що прикріплений до верхняка і вільно звисає поперек виробки.

ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ ШАХТНИЙ СТВОЛ, * вентиляционный шахтный ствол - ствол шахтний, призначений здебільшого для пропуску повітря для провітрювання мережі гірничих виробок. Може також використовуватися для допоміжних цілей (спуск людей, закладних та інших матеріалів, підйому породи).

ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ВИРОБКИ, * вентиляционные выработки - виробки по котрим забруднена повітряна течія рухається до виходу на поверхню.

ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ДВЕРІ, * вентиляционная дверь - двері призначені для часткового або повного перекриття доступу повітря в деякі виробки шахти.

ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ПРИСТРОЇ, * вентиляционные приспособления - пристрої, за допомогою котрих забезпечується потрібний розподіл повітря по мережі гірничих виробок. В.п. розподіляються на призначені для ізоляції виробок від доступу повітря (шахтні перемички, вентиляційні двері, ляди, шлюзи та ін.) та для подачі повітря і зміни напрямку повітряної течії (кросинги, вентиляційні труби, канали вентиляторів).

ВЕНТИЛЯЦІЙНІ ТРУБИ, * вентиляционные трубы - труби для транспортування свіжого повітря до вибою та забрудненого від вибою. В.т. виготовляються з дерева, металу, тканини та різних штучних матеріалів.

ВЕНТИЛЯЦІЯ, *вентиляция, **ventilation circulation - регулювання повітрообміну в приміщенні. Є вентиляція витяжна і припливна, природна і штучна, місцева і загальнообмінна. Для штучної вентиляції застосовують вентилятори, ежектори тощо. В. шахти - система заходів направлена на підтримку у всіх діючих гірничих виробках шахти атмосфери з параметрами, необхідними для ведення гірничих робіт.

ВЕНТИЛЬ, *вентиль - 1) Клапан для регулювання й перекривання потоку рідини, пари або газу, що тече трубопроводом. 2) Пристрій у камері пневматичної шини, що допомагає накачувати повітря в камеру і перешкоджає його виходу звідти. 3)Елемент, який пропускає електричний струм тільки в одному напрямі; використовують з метою випрямляння змінного струму.

ВЕРМІКУЛІТ, *вермикулит, **vermiculate - алюмосилікат шаруватої будови. Сингонія моноклінна. Густина 2,4-2,7. Твердість 1-1,5. Колір бурий, жовтувато-бурий, золотисто-жовтий. Блиск перламутровий. Утворюється головним чином внаслідок перетворення біотиту й флогопіту.

ВЕРНЬЄР, * верньер - відліковий пристрій для кругових та лінійних шкал.

ВЕРСІЯ, *версия - один з кількох, відмінних один від одного викладів або пояснень якого-небудь факту, події.

ВЕРТИКАЛЬ, *вертикаль - лінія, по якій розміщується нитка від дії ваги.

ВЕРТИКАЛЬНА З’ЄДНУВАЛЬНА ЗЙОМКА, *вертикальная соединитель-ная сьемка - комплекс маршейдерських вимірювальних та обчислювальних операцій, який пов’язує в єдину систему висот пункти на земній поверхні і в підземних гірничих виробках; виконується через вертикальні, похилі та горизонтальні гірничі виробки.

ВЕРТИКАЛЬНА ЗЙОМКА ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, *вертикальная съемка горных выработок - комплекс вимірювань та обчислень для визначення висот пунктів маркшейдерських мереж, реперів та ін.

ВЕРТИКАЛЬНІ ДЕФОРМАЦІЇ, *вертикальные деформации - деформації земної поверхні, або масиву гірських порід у вертикальній площині, які виникають внаслідок нерівномірності осідання при підробці.

ВЕРТЛЮГ, * вертлюг - пристрій, що запобігає обертанню прохідницької бадді під час підйому. В. підвішується між канатом та причепним гаком.

ВЕРХНЄ ПЕРЕКРИТТЯ, * верхнее перекрытие - елемент секції механізованного кріплення, що розташовується біля покрівлі виробки і контактує з нею, спирається на гідростійки чи інші елементи секції та підтримує породи покрівлі від обвалення у призабійний простір.

ВЕРХНЯ МАНТІЯ ЗЕМЛІ, * верхняя мантия Земли - одна з оболонок земної кулі, верхня частина мантії Землі, лежить під земною корою, з якою межує по Мохоровичича поверхні. Глибина залягання верхньої мантії — від 5…10 км. в океанах до 65…75 км. у складчастих геосинклінальних поясах. Її підошва лежить на глибині 800…1000 км. У межах верхньої мантії виділяють субстрат (разом із земною корою утворює літосферу), астеносферу і Голіцина шар, який іноді відносять до середньої мантії. Вважають, що верхня мантія складається переважно з основних і ультраосновних порід.

ВЕРХНЯК, * верхняк - елемент кріпленнягірничих виробок, що розташовується біля покрівлі виробки і являє собою прямолінійну або криволінійну балку, яка працює переважно на згин. Призначення В. - підтримати покрівлю виробки від обвалення та передати тиск порід покрівлі на стояки. В. також передає зусилля робочого опору стояків породам покрівлі та рівномірно розподіляє його по поверхні покрівлі. Виготовляються з деревини, сталі, залізобетону; можуть бути жорсткими, шарнірними, ресорними.

ВЕРХНЯК ДОПОМІЖНИЙ, * верхняк вспомогательный - верхняк, що заводиться під кінці забивних дошок (колів, "шилів") для підтримання їх під час забивання наступної ланки дошок.

ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ВИСУВНИЙ, * верхняк перекрытия выдвижной - елемент, що висовується з верхнього перекриття та забезпечує підтримання порід покрівлі від обвалення в призабійний простір.

ВЕРХНЯК ПЕРЕКРИТТЯ ПІДЖИМНИЙ, * верхняк перекрытия поджимной - консольна рухома частина верхнього перекриття секції механізованого кріплення, яка за допомогою спеціальних пристроїв може притискуватися до покрівлі незалежно від зусиль притискнення до неї усього перекриття.

ВЕРХОВОДКА, * верховодка - підземні води, що залягають поблизу поверхні (вище горизонту ґрунтових вод), схильні до різким коливань, легко забруднюються.

ВЗАЄМОДІЯ ДРЕНАЖНИХ ВИРОБОК, * взаимодействие дренажных выработок - взаємний вплив (інтерференція) водопонижуючих виробок, котре виявляється або в пониженні дебітів (в порівнянні з дебітами поодиноких виробок) або в зниженні динамічних рівнів, або в одночасній зміні дебітів і рівнів.

ВИБІГ СТРУГУ, * выбег струга - довжина шляху, на котрому відбувається переміщення стругового виконавчого органу при відключених приводах.

ВИБІЙ, * забой, **face - 1) Місце, де розробляють корисні копалини. В шахтах і рудниках розрізняють вибій горизонтальний, вертикальний та похилий; очисний та підготовчий, або прохідницький. На відкритих розробках є вибої бічні (торцеві) і фронтальні. 2) Торець бурової свердловини, поверхня якого в процесі проходки руйнується буровим інструментом. 3) Поверхня гірничої виробки, яка переміщається при її проходженні або виїмці корисної копалини.

ВИБІЛЬНІ ГЛИНИ, * отбеливающие глины - глини, що мають здатність вбирати жири, смоли, пігменти тощо. Складаються головним чином з монтморилоніту, бейделіту, сапоніту тощо. На території України є в Криму.

ВИБІРКОВА ОБРОБКА ВИБОЮ, *избирательная обработка забоя - обробка вибою виробки виїмковою або прохідницькою машиною з декількох установок руйнуючого органу.

ВИБІРКОВЕ ВИЙМАННЯ, * избирательная выемка - пешочергова розробка найбільш багатих або легкодоступних ділянок родовищ (покладів, жил), експлуатація яких економічно найбільш вигідна, або технологічно доцільна.

ВИБУХ, * взрыв, **explosion - процес швидкого вивільнення великої кількості енергії (хімічної, внутрішньоядерної, електромагнітної, механічної) в обмеженому об’ємі. Вибух зумовлює утворення вибухових хвиль і сильну руйнівну дію на навколишнє середовище. Широко застосовують в промисловостi, зокрема, при веденні гірничих робіт. Спонтанним може бути В. метану, пилу тощо.

ВИБУХ СПРЯМОВАНИЙ, * (взрыв направленный) — метод висаджування на викид, що забезпечує переміщення підірваної маси в заданому напрямку. Застосовується для утворення перемичок, накидних гребель, розрізних траншей.

ВИБУХИ МЕТАНУ, * взрывы метана - явище, що має місце головним чином у вугільних шахтах. Для В.м. необхідне поєднання двох елементів - утворення метано-повітряної вибухової суміші та виникнення іскри, розпеченого тіла або відкритого полум'я.

ВИБУХОБЕЗПЕКА, * взрывобезопасность - у гірничій справі — стан шахт і рудників, при якому небезпеку вибуху в них (через велике скупчення метану або вугільного пилу) усунуто. Забезпечується в основному рудниковою вентиляцією, вибухозахищеним електроустаткуванням, використанням запобіжних вибухових речовин під час підривних робіт.

ВИБУХОВА ЗАБУТОВКА ВИРОБОК, * взрывная забутовка выработок - випереджаюче підривання групи зарядів у покрівлі для перекриття виробки породою, що обвалена вибухом.

ВИБУХОВА МАШИНКА (ПІДРИВНА МАШИНКА), * взрывная (подрывная) машинка - переносний пристрій для електричного підривання зарядів ВР. Розрізнюють динамоелектричні та конденсаторні В.м.

ВИБУХОВА СПРАВА, * взрывное дело - галузь техніки, що охоплює комплекс процесів, пов'язаних з використанням енергії вибуху ВР.

ВИБУХОВА СТАНЦІЯ (МІННА СТАНЦІЯ), * взрывная станция (минная станция) - змонтований в ящику, що запирається, пристрій для підключення вибухової мережі до освітлювально-силової, яке складається з одного або декількох рубильників, сигнальної лампочки, та електровимірювальних приладів.

ВИБУХОВА ХВИЛЯ, * взрывная волна - збурення особливого роду, що виникає в навколишньому середовищі під час вибуху заряду ВР, пилу або газу, для якого характерне різке стрибкоподібне підвищення тиску, і яке супроводжується стиском, нагріванням та зміною швидкості руху речовини. Поблизу осередку вибуху В.х. розповсюджується зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку в даному середовищі (ударна хвиля).

ВИБУХОВЕ ГОРІННЯ, * взрывное горение - вибухове перетворення (наприклад, вибух димного або бездимного пороху, збуджений іскрою або полум'ям), що протікає зі швидкістю кількох сотень метрів за секунду.

ВИБУХОВИЙ ПЕРЕПУСК ОБВАЛЕНИХ ПОРІД, * взрывной перепуск обрушенных пород - спосіб ліквідації порожнин в очисному просторі, який полягає у руйнуванні міжповерхових або підповерхових ціликів вугілля вибухом групи шпурових, свердловинних або котлових зарядів з метою перепуску порід з вищележачих підповерхів до нижчележачих.

ВИБУХОВИЙ ПУНКТ, * взрывной пункт - місце, в якому знаходиться вибухова машинка або вибухова станція та з якого вмикають струм в електровибухову мережу для виконання вибуху.

ВИБУХОВІ ПРИЛАДИ, * взрывные приборы - переносні пристрої, що призначені для подачі струму в мережу при електричному способі висадження. В залежності від джерела струму та його характеристики розрізняють В.п. мережні, конденсаторні, високочастотні, багатоканальні.

ВИБУХОВІ МАТЕРІАЛИ, * взрывные материалы - термін, що поєднує вибухові речовини та засоби висадження.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ВР, * взрывчатые вещества ВВ, **explosive (blasting) agent - хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості теплоти та утворенням газів. До вибухових речовин, що є хімічними сполуками, належать нітросполуки, зокрема ароматичного ряду (наприклад, тринітротолуол, тринітрофенол), ефіри та солі азотної кислоти (нітрогліцерин, піроксилін, нітрат амонію) тощо. Вибухові суміші виготовляють із сполук, здатних окиснюватися, і речовин, що містять у собі велику кількість кисню (окиснювачі), наприклад порохи, динаміти, оксиліквіти тощо.

ВИБУХОВІ РОБОТИ, * взрывные работы - роботи, що виконуються за допомогою ВР з метою руйнування твердих середовищ вибухом при видобуванні корисних копалин, проведенні гірничих виробок та у будівництві.

ВИБУХОВІСТЬ, * взрываемость - характеристика спротиву гірської породи руйнуванню під дією вибуху; визначається кількістю еталонної ВР або кількістю енергії ВР, необхідної для утворення вирви вибуху певних розмірів. Стосовно свердловинних зарядів розрізняють В. легку, середню, важку та вельми важку.

ВИБУХОВІСТЬ ПИЛУ, * взрываемость пыли - властивість тонких частинок деяких матеріалів висаджуватися в повітря за певних умов. В гірничій промисловості до цього здатні вугільний та сульфідний пил.

ВИБУХОЗАХИЩЕНЕ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ, * взрывозащищенное электрооборудование - загальне найменування різних видів електроустаткування, безпечного при використанні в умовах вибухонебезпечних підприємств (шахтах та рудниках, небезпечних по газу або пилу, хімічних, газових та нафтопереробних галузях промисловості). Див. також електрообладнання рудникове.

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ГАЗИ, * взрывоопасные газы - горючі гази, що здатні утровювати з повітрям вибухову суміш.

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВУГІЛЬНОГО ПЛАСТА, * взрывоопасные свойства угольного пласта - природні особливості вугільного пласта, що зумовлюють можливість раптового викиду вугілля та газу при наявності сприятливих для цього гірничотехнічних умов.

ВИБУХОНЕПРОНИКНЕ ЕЛЕКТОРОУСТАТКУВАННЯ, * взрывонепроницае-мое электрооборудование - різновид вибухозахищеного електроустаткування, вибухобезпечність якого забезпечується за рахунок замкнення його елементів або всього пристрою в спеціальну вибухонепроникну оболонку. Оболонка конструюється таким чином, щоб витримувати тиск газів вибуху і не допускати розповсюдження внутрішнього спалаху через зазори або отвори у навколишнє вибухонебезпечне середовище.

ВИБУХОСТІЙКА ПЕРЕМИЧКА, * взрывоустойчивая перемычка - шахтна перемичка, що споруджується з метою запобігання руйнуванню гірських виробок вибуховою хвилею, що утворюється при вибуху рудникових газів або пилу.

ВИВАЛ, * вывал - місцеве випадання в гірничу виробку частини порід або корисної копалини, що відокремилась від масиву.

ВИВЕРЖЕНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *вулканические горные породы - породи, що утворилися внаслідок охолодження і кристалізації магми. За вмiстом кремнезему магматичнi породи подiляються на кислi, середнi, основнi та ультраосновнi.

ВИВІТРЮВАННЯ, *выветривание, **erode, weathering - процес руйнування і змін гірських порід в умовах земної поверхні або недалеко від неї під впливом екзогенних факторів - механічної і хімічної дії компонентів атмосфери, води та живих організмів. Відповідно виділяють фізичне, хімічне і біогенне(органогенне) вивітрювання; розрізняють наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз) вивітрювання. Процеси вивітрювання призводять до утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання.

ВИГОРАННЯ ВР, * выгорание ВВ - перехід детонації ВР в горіння. Вигорання ВР в шахтах, що небезпечні з газу або пилу тягне за собою запалення вугільного пилу або вибух метано-повітряної суміші та може призвести до аварії.

ВИДАЛЕННЯ, * извлечение, **recovery, ***Ausbringen - у збагаченні корисних копалин - відношення маси видалених фракцій до маси цих же фракцій у вихідному живленні.

ВИДОБУТОК, * добыча - 1) Кількість корисної копалини, що видалена з надр за певний проміжок часу. 2) Процес добування корисних копалин.

ВИДОБУВАННЯ(ДОБУВАННЯ) КОРИСНИХ КОПАЛИН, * добыча полезных ископаемых - добування корисних копалин з надр в результаті їхньої розробки: твердих - підземним та відкритим способами; рідких та газоподібних- фонтануванням і відкачуванням з свердловин; розсолу та розчинів- випаровуванням або іншим методом.

ВИЇМКА (ВИЙМАННЯ), * выемка, **mining, winning, extraction - добування гірських порід безпосередньо з масиву.

ВИЇМКОВА(ВИЙМАЛЬНА) ДІЛЬНИЦЯ, * выемочный участок - дільниця одного пласта, що вміщена в межах одного підповерху та одного крила виїмкового поля. При розробці лавами-поверхами поняття виїмкового поля та В.д. співпадають.

ВИЇМКОВЕ (ВИЙМАЛЬНЕ) ПОЛЕ, * выемочное поле, **field mine - частина пласта в межах поверху, яку розробляють із застосуванням дільничих (проміжних) бремсберґів, скатів, квершлаґів. Розмір поля по простяганню на пологих пластах — 750…1500 м., на інших — 350…500 м.

ВИЇМКОВО(ВИЙМАЛЬНО)-НАВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ, * выемочно-погрузочные работы (при відкритому способі розробки) - суміщений процес відділення гірської маси від масиву або навалу та переміщення її в транспортні засоби одним із видів основного гірничого устаткування.

ВИКИД ПОРОДИ ТА ГАЗУ, * выброс породы и газа - збільшений у порівнянні з розрахунковим вихід породи під час вибухової відбійки за рахунок руйнування породи при її пружному відновленні та розширення газу (метану, вуглекислого газу, азоту або їх суміші), що вміщений у порах та тріщинах. В.п.г. відбувається в газоносних пісковиках на глибині 800 м. і більше, а також в насичених газом калійних солях. Характерна особливість В.п.г. - розшарування відкинутої та оточуючої порожнину викиду породи на дрібні лусочки, орієнтовані відносно осі виробки.

ВИКИДОНЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА, * выбросоопасная зона - частина вугільного пласта або породи, що є небезпечною з раптових викидів вугілля та газу або породи та газу; встановлюється на підставі прогнозу викидонебезпечності.

ВИКИДОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ, * выбросоопасность - небезпека вугільного пласта або породи (зони, дільниці), шахтопласта, вміщуючих гірських порід, родовища у цілому з раптових викидів вугілля та газу або породи і газу; встановлюється на підставі статистичних досліджень частоти і величини раптових викидів на діючих шахтах або на підставі прогнозу В.

ВИКЛИНЮВАННЯ, *выклинивание - зменшення потужності пласта чи покладу аж до самого зникнення.

ВИКРИВЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН АЗИМУТАЛЬНЕ, *искривление скважин азимутальное - викривлення свердловин в горизонтальній площині.

ВИЛУГОВУВАННЯ, *выщелачивание, **leaching - 1) Процес вимивання водою розчинних солей з мінерал ів. 2) Процес виносу лужних і лужноземельних металів з кристалічної решітки мінерал ів. 3) Операція гідромелургійного процесу.

ВИЛУГОВУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *выщелачивание горных пород - 1) процес розчинення та вимивання водами деяких компонентів гірських порід; зумовлює розвиток карсту й суфозії.

Дата добавления: 2015-08-20