Хор парубків «Закувала та сива зозуля».

Виняткова популярність цього хору, що включався чи не у всі концерти української класичної музики, зумовлена передусім яскравістю музичного змісту, близькістю до героїчних пісень часів Запорізької Січі.

У хорі п’ять епізодів, котрі разом вибудовуються в своєрідну сюжетну сцену, мінливу за настроями й переживаннями, проте досконало відповідають духові тексту. Перший епізод передає хвацький запал юнаків, готових до боротьби, пам’ятаючих про козацьку славу своїх предків. Другий – журлива пісня, котра передає тугу козаків у неволі, їх жаль за Батьківщиною, надію на повернення. Бадьорий поступ змінюється тут епічним думним розспівом.

Третій фраґмент спочатку контрастує з обомапопереднімиепізодами: він радісний, близький навіть до жартівливих пісень, з танцювальним немовби «вальсовим» ритмом, проте цей настрій утримується недовго, поступово він набуває гостріших, войовничих і драматичних відтінків. У четвертому епізоді заспівує соліст, і його виступ можна сприйняти, як лірично-жартівливу «перерву» поміж важкими думами козаків про драматичну долю Вітчизни. Поява цього - епізоду несподівана, ніби журливий спів умисне переривається, а козаки прагнуть приховати від когось «ззовні» свої страждання.

Фінал хору стрімко злітає до вершини, схвильовано звучать окремі слова-вигуки хору «Кайдани!», «Султани!». Вони наче закликають до тієї ж боротьби за свободу, що й Шевченків «Заповіт»: «Кайдани порвіте».

«Вечорниці» П. Ніщинського розпочали дуже цікаву, нерозривно пов’язану з прадавніми традиціями українського народу, образно-сюжетну лінію вітчизняного музично-драматичного театру, котра прагне до перевтілення обрядової символіки на тлі конкретних, іноді казково-фантастичних, іноді історичних, драматичних сюжетних подій. Цю лінію пізніше, в двадцятих роках ХХ ст. з успіхом підхопить Микола Леонтович у своїй єдиній незакінченій опері «На русалчин великдень», а відтак, на півстоліття пізніше, вже в сімдесяті роки, – Євген Станкович у своїх музично-танцювальних сценах «Купало». «Аматорський». ВитвірП. Ніщинського виявив дивовижно глибоке розуміння художньої вдачі українців, їх звичаїв і вірувань, передав їх просто і водночас оригінально, і саме це забезпечило йому гідне місце в мистецькій спадщині нашого народу.

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ:

1. В яких ще, крім композиторської, галузях творчої, громадської, просвітницької, педагогічної діяльності виявив себе П. Ніщинський?

2. З якими містами була пов’язана діяльність П. Ніщинського, де він створив "Вечорниці"?

3. Які взірці античної літератури переклав українською мовою Ніщинський?

4. Під чиїм впливом виникла музика до драми Т. Шевченка «Назар Стодоля»?

5. На чиї слова написані «Вечорниці»? Як вони узгоджуються з принципами поетики Шевченка?

6. З яким календарним обрядом пов’язана дія "Вечорниць"?

7. Як будується хор «Закувала та сива зозуля»?

Дата добавления: 2015-08-20