Безпека товарів із пластичних мас.

Матеріали до лекції.

Тема. Вплив на довкілля та здоров’я людини шкідливих речовин, які містяться в господарчих, галантерейних та парфумерно-косметичних товарах.

План:

1. Безпека товарів із пластичних мас.

2. Безпека хімічних побутових товарів.

3. Безпека силікатних товарів.

4. Безпека керамічних товарів.

5. Безпека металогосподарських товарів.

6. Безпека побутових електротоварів.

7. Безпека будівельних матеріалів.

8. Безпека меблевих товарів.

9. Безпека парфумерно-косметичних товарів.

Лекція

Безпека товарів із пластичних мас.

Пластичні маси (пластмаси) – це штучні матеріали, створені на основі синтетичних або природних високомолекулярних сполук – полімерів.

Пластмаси поділяються на полімеризаційні полімери, поліконденсаційні та пластмаси із модифікованих природних полімерів.

Полімеризаційні пластмаси:

§ поліетилен. Розрізняють два види поліетилену – високого (ВТ) і низького тиску (НТ). Поліетилен ВТ не виділяє шкідливих речовин, тому з нього виготовляють посуд для харчових продуктів, поліетилен (НТ) погано очищається від шкідливих домішок, каталізаторів, що використовують при його виробництві, і тому не використовується для виробництва посуду;

§ поліпропілен. Потенційно нешкідливий;

§ полівінілхлорид. Має здатність виділяти хлористі сполуки, різновидом є вінілпласт;

§ фторопласт. Безпечна речовина, яка використовується для виробництва посуду;

§ полістирол. У пластмасі наявний залишковий стирол, який є токсичним, тому не використовується для зберігання рідких харчових продуктів;

§ поліметилметакрилат. Не токсичний, використовується для холодних продуктів, дакрил – фізіологічно нешкідливий співполімер, який використовується для гарячої їжі.

Поліконденсаційні полімери:

§ фенопласти. Виділяють невелику кількість вільного фенолу, який може переходити у рідке середовище, шкідливо впливаючи на організм людини, тому не використовується для виготовлення посуду;

§ амінопласти. При нагріванні виділяють різкий запах аміаку, під дією гарячої води виділяють фізіологічно шкідливий формальдегід, тому не використовуються для виготовлення термостійкого посуду;

§ полікарбонат. Фізіологічно не шкідливий;

§ алкідні смоли. Фізіологічно не шкідливі;

§ поліуретани. При руйнуванні виділяють отруйні продукти розкладу.

Пластмаси із модифікованих природних полімерів:

§ целулоїд, ацетолоїд. Фізіологічно не шкідливі.

Обговорюючи шкiдливу дiю рiзних хiмiчних речовин на здоров’я людини та навколишнiй живий свiт, варто звернути увагу ще на один факт, до впливу iснуючих у природi здавна токсичних речовин усi органiзми були еволюцiйно пiдготовленi, бо пристосовувалися тисячi й тисячi рокiв. А до дії нових, якi людство почало у великих кiлькостях продукувати протягом останнiх десятирiч, екосистеми еволюцiйно не встигли пiдготуватися. Цi новi токсичнi речовини, що ранiше не iснували в природi, чужi всьому живому за своєю фiзико-хiмiчною структурою. Вони не можуть перероблятися, розкладатися, окислюватися органiзмами. Їх дiя, а також вплив рiзних нових фiзичних випромiнювань, шумiв, вiбрацiй призвели до виникнення невiдомих ранiше в природi генетичних, токсикологiчних, алергiчних, ендокринних та iнших полі акрила.

Такими небезпечними новими токсичними речовинами є полiхлорованi бiфенiли (ПХБ), полiбромованi бiфенiли (ПББ), поліакрилати ароматичнi вуглеводнi (ПАВ), нинi виробляється близько 600 видiв, нiтрозоамiни (нiтрозометилсечовина — особливо), вiнiлхлориди (мiстяться в рiзних плiвках, полiетиленових упаковках та трубах, пластиках).

Так, ПХБ стали широко вiдомi з 1968 р., коли сталося масові отруєння людей рисовим маслом, забрудненим ПХБ (хвороба юшо). Тодi мали мiсце масовi захворювання шкiри, шлунково-кишкового тракту, нервової системи, народжувалися мертвi дiти. Дуже негативно ПХБ впливає на печiнку, нирки, селезiнку, органи розмноження. Першi ознаки отруєння — похудiння, пiдвищена стомлюванiсть, бiль в суглобах, випадiння волосся.

Нинi ПХБ у бiосферi поширилися майже так само, як сумнозвiсний ДДТ, бо мiстяться навiть у органiзмах птахiв на Алеутських островах, у пташиних яйцях в Антарктидi. В багатьох морських органiзмах (планктон, креветки, деякi риби) коефіцієнти накопичення ПХБ становлять десятки й сотнi тисяч.

Рiзнi сучаснi домiшки до продуктiв харчування, пакувальнi матерiали, процеси сушіння, в’ялення, випiкання, копчення продуктiв є важливими джерелами появи ПАВ у харчовому рацiонi.

Бiльшiсть згаданих речовин є канцерогенними й впливають на генетичний апарат людей. Дуже небезпечно те, що прихований перiод захворювань через отруєння цими речовинами триває 10-15 рокiв i бiльше.

Дата добавления: 2015-08-20