Скоромовка

Червень

Червень-чарiвник частує чорнобрових чепурунчикiв червоненькими черешнями.

***

Частівка

Чапля-чистюля частує чемного чорногуза чечевицею.

***

Частівка

Чечет-читака чечітці-читачці чітко чекотить читанкові чутки чистобрехів.

***

Над річкою Черемошом,
Де гори Карпати,
Старий чабан чабаненка
Вчив чабанувати.

***

Червоніють спілі вишні,
Чепурні, солодкі, пишні.

***

В очереті – черепаха.

З очерету чапля-птаxа

Чапу-чапу до води:

- Черепахо! Йди сюди!

Вже тут сонце не пече,

Чиста річечка тече!..

***

Скоромовка

В очереті – ч ерепаха.
З очерету ч апля-птаxа
Ч апу-чапу до води:
- Ч ерепахо! Йди сюди!
Вже тут сонце не пече,
Ч иста річечка тече!..

***

Горобейко:
— ЧІВ -
ЧУВ -
ЧИВ,
Я літати їх у ЧИВ! —

***

Черемха черешні дала черевички,
Чогось не змогла дочекатись Марічки.
Четверту годину черешня чекає...
Чому вона ніжок чарівних не має?

***

Чайка в човнику пливла
Через річку без весла.
Човник річкою несло,
Бо зламалося весло.

***

Човник
Підпливає човник на краєчок дня. Сонечко в човник сідає. Проплива моря, океани, а вранці з човника встає.

***

Ч убата ч апля ч ваньковита
Ч ерез болото йде одна.
Ч омусь з журавликом дружити
Не хо ч е ч апелька ч удна.

***

«Ч»
Черепаха йшла убрід –
Залишилась без чобіт,
Сумувала, сльози лила –
Чобітки свої згубила,
Сіра чапля полетіла
Та взуття знайти зуміла.

***

Тихий вечір наступає
В річці човник пропливає.
Черепаха в тім човні
Зорі розгляда ясні.

***

Книжку вчора я читав
І героїв зустрічав:
Цибуліно, черепашку
І малого Чебурашку.

***

Ч ерепаху звуть незграба,
Бо повільніша за краба,
Але тільки на землі.
У воді ж вона пірнає,
Навіть рибку доганяє…
Вчіться, котики малі!

***

Чистотіл
Чистотілом чистять тіло.
Хто візьме його невміло
І скуштує жовтий сік,
Той отруїться навік.

***

Ось чалапа битим шляхом
Мудра тітка черепаха!
„Ти куди ідеш і звідки?”
„Та несу гостинці діткам!”

***

Чисто-чисто у "Чайній".
У "Чайній", у чарівній
Черепаха чаювала,
Чапля чаєм частувала.

***

Чорногуз городом йшов,
Картуза в траві знайшов.
Одягнув, побіг до чаплі,
Щоб позичить в неї граблі.
Стріла в житечку коза -
Пожувала картуза.
Сів і плаче чорногуз:
- Мов ганчірка, мій картуз!

***

Черепаха через річку -
Наче човник невеличкий
Часто Чижика й Синичку
Перевозить, мов сестричка.

***

Чисто-чисто у "Чайній".
У "Чайній" у чарівній
Черепаха чаювала,
Чаплю чаєм частувала.

***

Ч апля ч айці ч емно мовить:
- Ч орногуз пішов на лови.
Ч им ч икує він до ставу
Ч ерез лози ку ч еряві.

***

Чайки зранку на Дніпро
Тихо випливають,
Запорозькі курені
У похід рушають.
Хвилі пнуться, списи гнуться,
Гомонить вітрило.
Своїх діток мати Січ
Поблагословила.

***

Чорнобривці
Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати.
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.

***

Черепаха
Черепаха не спішить -
Черепасі є в чім жить.
Помалесеньку повзе
Й на собі свій дім везе.

***

Чаєчка кигиче.
Чаєняток кличе.
...Чорна ніч блукала -
Чумаків наслала.
Чумак варить кашу,
Чаєняткам каже:
- Чуйте-наслухайте:
Чимдуж утікайте.

***

Чайнику, чайнику,
Швидше закипай:
Юра і Мариночка
Хочуть пити чай.
А маленька Олечка
Чаю ще не п’є —
Мама їй смачнесеньке
Молочко дає.

***

Ходить чапля чап-чалап
На обід шукає жаб.
Може, й рибку десь знайде.
Чап-чалап - це чапля йде!

***

Чорнобровий чорнобривець чепурився:
Дощовою краплею умився,
Втерся теплим вітром - рушником
Та й накрився парасолькою - листком.
І стоїть це диво золоте,
Щоб ласкаво зустрічать гостей.

***

Че — за часом не встигає,
Черепаха обганяє…
Частувала чаєм чапля —
Наливала всім по краплі…

***

Чайка

Ми літаємо над морем,
Знай із хвилями говорим.

Павло ЧУБИНСЬКИЙ
Чубинський - щирий патріот.
Поет і вчений він,
Його шанує весь народ
За Український гімн.

***

Ч ір! — в чичітки,
чир! — в чижа,
власна пісня —
не чужа.

***

Черев и ки – на ног а х,
рукав и ці – на рук а х,
ш а пка – на мак і трі,
не х о лодно
на в і трі.

***

Заповіт Своєї Крові,

Чашу Божого спасіння,

Дав Спаситель в у ч нів колі,

По молитві на Оливній.

***

Ч ерепаха ч аювала,

Ч аплю ч аєм ч астувала.

З ч ебрецю чудовий чай,

Ч ерепахо, наливай!

***

Чепурний та чемний чайник
чаю чашкам позичальник:
чай по черзі їм, бува,
часто й тричі налива.

***

Червоні чоботи улітку
Чубата чапля одягла.
І, очеретом, через річку
Із чорногузом побрела.

***

Чепурний та чемний чайник
чаю чашкам позичальник:
чай по черзі їм, бува,
часто й тричі налива.

***

Чаєм дід Нечай частує.
Чебрець в чашечці я чую.
Чай смачний-смачненький.
Чи не чарівненький?

***

Води в миску я налив,
Човник плавати пустив.
Без втоми він кружляє,
Моторчик жвавий має.

***

Чапля ходить під вербою,
Чайка в'ється над водою.

***

Чорнодзьоба чаєчка частенько чекала чорногуза чаювати.
Чорногуз чепурився: чистив червоні чобітки, чесав чубчика. Чемно чалапкав чагарником.
Чаєчка частувала чебрецевим чаєм, чорницями.
- Чудовий чай! - чула чаєчка. - Частуйся чорними черешнями, чарівнице!.

***

Чорногуз і чапля -
родичі близькі,
В них високі ноги
і дзьоби вузькі
по воді й болоті -
чапу-чап-чалап,
Чорногуз і чапля
дуже люблять жаб.

Дата добавления: 2015-08-18