Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Помилки та ускладнення при лікуванні карієсу

Методика приготування і застосування силікатного цементу. | Методика приготування силікофосфатного цементу. | Лікування карієсу тимчасових зубів | Імпрегнаційний метод | Лікування глибокого карієсу тимчасових зубів | Лікування карієсу постійних зубів | Лікування гострого початкового карієсу постійних зубів | Курс ремінералізуючої терапії складається з 15-20 сеансів, які проводяться щодня або через день. | Лікування поверхневого та середнього карієсу постійних зубів | Лікування гострого глибокого карієсу постійних зубів у дітей |


Читайте также:
  1. Лікування глибокого карієсу тимчасових зубів
  2. Лікування гострого глибокого карієсу постійних зубів у дітей
  3. Лікування гострого початкового карієсу постійних зубів
  4. Лікування декомпенсованої форми карієсу
  5. Лікування карієсу постійних зубів
  6. Лікування карієсу тимчасових зубів
  7. Лікування поверхневого та середнього карієсу постійних зубів

Під час та після лікування карієсу можливі помилки та усклад­нення. У більшості випадків у їх виникненні винен лікар. Найчасті­ше спостерігається таке ускладнення, як оголення пульпи під час пре­парування каріозної порожнини в тимчасових і постійних зубах. Воно зумовлене особливостями топографії пульпової камери в тимчасо­вих і постійних зубах, особливо з несформованим коренем. Найчас­тіше це ускладнення виникає під час препарування глибоких каріоз­них порожнин і формування додаткової допоміжної порожнини.

Подальша тактика лікування такого зуба залежить від змін ден­тину, в межах якого сталося оголення пульпи. Якщо ріг пульпи ого­лився в межах розм'якшеного каріозного дентину, особливо в тимча­сових і постійних зубах із несформованим коренем, то це найчастіше є ознакою хронічного фіброзного гіульпіту. При цьому лікування слід проводити, як при хронічному фіброзному пульпіті з урахуванням стадій розвитку зуба. Якщо оголення рогу пульпи сталося в межах здорового дентину, наприклад під час формування допоміжної по­рожнини, пульпа має бути збережена шляхом закриття травмованої ділянки кальційвмісною тверднучою прокладкою. У тимчасових зу­бах на стадії резорбції кореня при випадковому оголенні пульпи про­водиться її девітальна ампутація.

Вторинний карієс — поширення каріозного процесу поряд з по­ставленою раніше пломбою. Найчастіше причиною розвитку вторин­ного карієсу є недостатнє або неповне видалення каріозного дентину зі стінок каріозної порожнини. Тому завжди під час препарування каріозної порожнини будь-якої глибини її стінки мають бути відпре­парованими до здорових тканин, що визначається оглядом і зонду­ванням. Особливої уваги потребує так звана приясенна стінка карі­озних порожнин II—V класів. Недостатнє препарування цієї стінки пов'язане з побоюванням травмування ясенного сосочка, що супро­воджується небажаною кровотечею, яка ускладнює подальше препа­рування і пломбування. Проте саме недопрепарована приясенна стінка в значній кількості випадків є джерелом вторинного карієсу.

Іншою помилкою, що призводить до розвитку вторинного карі­єсу, є неправильне накладання ізолюючої прокладки, яка ні в якому разі не повинна покривати емалевий край каріозної порожнини і при-ясенну стінку. Матеріали, що використовуються для ізолюючих про­кладок, через деякий час розсмоктуються і утворюється тріщина між пломбою і стінкою каріозної порожнини, що призводить до розвитку вторинного карієсу.

У разі вторинного карієсу стару пломбу потрібно видалити, про­вести повну некротомію і формування каріозної порожнини та за­пломбувати її.

Запалення міжзубного сосочка і резорбція кісткової тканини міжзубної перегородки є результатом нависання краю пломби або не­правильного формування контактного пункту. Тому під час пломбу­вання каріозних порожнин II-IV класів використання матриці мас бути обов'язковим. Надзвичайно важливим моментом є правильне уведення матриці (край її має розташовуватись у зубоясенній борозні) та фіксація, що їх досягають шляхом використання спеціальних ут­римувачів. Якщо їх немає, можна застосувати невеликі дерев'яні або пластмасові клинці або тугі ватні тампони, які слід увести в міжзуб­ний трикутник і таким чином зафіксувати матрицю. Недотримання цих вимог призводить до того, цю під час конденсування пломби, особ­ливо з амальгами, матриця відхиляється і пломбувальний матеріал виповнює міжзубний проміжок. Виправлення такої помилки полягас в заміні пломби з дотриманням усіх вимог до контактних пломб.

Випадання пломби відразу або невдовзі після її накладання най­частіше зумовлене потраплянням слини в підготовлену до пломбу­вання каріозну порожнину. Інколи це пов'язано з недостатнім фор­муванням каріозної порожнини або неадекватним вибором пломбувального матеріалу.

Зміна кольору пломби через певний час зумовлена властивос­тями пломбувальних матеріалів, рідше — порушенням методики ви­користання композитів. Усунення цього недоліку полягає в заміні пломби новою, з якіснішого пломбувального матеріалу, кольорова гама якого дозволяє досягти потрібного ефекту.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 72 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Лікування декомпенсованої форми карієсу| Терапевтичній стоматологи

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)