Б. Скласти карту основних туристичних районів та центрів туризму Франції.

Контрольна Робота

З дисципліни

«туристичне країнознавство»

На тему:

Туристичні райони Франції

виконала студентка 2 курсу ІЗДН

____________________________

Напрям_____________________

Залікова книжка № 0413_______

Київ 2014

План

План контрольної роботи

А. Скласти туристичну характеристику Франції, дотримуючись такого плану:

1. Загальні відомості про Франції (стисла географічна характеристика: офіційна назва країни, площа, кількість населення, форма державного устрою та правління, столиця, особливості географічного положення).

2. Туристична характеристика Франції

2.1. Оцінка ресурсів для потреб туризму.

2.2. Державна політика в галузі туризму, органи управління туризмом у Франції

2.2.Стан і тенденції розвитку туризму як галузі економіки.

2.3. Особливості формування туристичних потоків в країну на сучасному етапі.

2.4. Туристичні райони Франції, їх спеціалізація.

2.5. Основні туристичні маршрути і тури у Франції

3. Спеціальна туристична інформація про Францію.

Б. Скласти карту основних туристичних районів та центрів туризму Франції.

Офіційна назва - Республіка Ф₂ранція. Столиця - Париж (2,1 млн осіб).

Роміщена в крайній західній частині Європейського материка. Межує на півдні з Андоррою та Іспанією, на північному сході з Бельгією і Люксембургом, на сході з Німеччиною, Швейцарією та Італією. Площа - 552 тис. км². Населення - 58 млн осіб. Мова - французька. На заході та півночі омивається водами Атлантичного океану, Біскайської затоки і протоки Ла-Манш, на півдні - Середземним морем. Найбільші гірські масиви - Альпи, Піренеї і Центральний Французький масив. Найвища точка - г. Монблан в Альпах (4807 м). Найбільші міста, тис. осіб: Париж, Ліон - 445, Марсель - 798, Тулуза - 391, Ніцца - 342. Грошова одиниця: євро. Найбільші річки - Сена (1012 км), Луара, Гаронна, Рона. До французької території належить острів Корсика, крім того, Франція володіє заокеанськими департаментами (Французькою Гвіаною, Гваделупою, островами Реюньон і Мартинікою).

Парламентська республіка керована президентом, глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - парламент. Поділяється на 22 регіони, які, передусім, складаються з 96 департаментів. Існує також поділ на 37 історичних провінцій Володіння поза Францією представлені в парламенті: Французька Гвіана (Південна Америка), о-ви Гваделупа і Мартиніка (Вест-Індія), о. Реюньйон та Майотта (Індійський океан), о-ви Сен-П'єр і Мі-келон (Північна Америка), Французька Полінезія (Тихий океан).

Франція за відвідуваністю туристами посідає чи не перше місце серед всіх країн світу. У списку ЮНЕСКО 22 об'єкти: монастирі Мон-Сен-Мішель і Фонтене, палаци і парки Версаля і Фонтенбло, собори в Шартрі, Ам'єні, Буржі, малюнки первісної людини в печерах Везера, палац Шамбор, давньоримські пам'я-тки в Оранжі, Арлі, Пон-дю-Гарі, центри Авіньйона, Нансі, Страсбурга, і Реймса, королівські соляні копальні в Арку і Сена-ні, природний парк Скандола на Корсиці, канал Гаронна - Середземне море.

Культурне життя країни представлене численними театрами і музеями, серед яких такі всесвітньо відомі, як Лувр і музей Д'орсе в Парижі, різноманітними музичними, театральними і кінофестивалями (у тому числі Канський). Останніми роками своєрідною Меккою для туристів з усього світу став Євродиснейленд, що розміщений за 32 км від Парижа.

Система державного регулювання туристської діяльності в Франції має складну організаційну структуру. Її очолює міністр туризму, наділений аудиторськими і контрольними повноваженнями. Йому підпорядковується Генеральна інспекція з туризму. Вона виконує представницькі функції, контролює роботу іноземних туристських офісів у Франції та французьких — закордоном, здійснює нагляд над діяльністю інших туристських організацій, і навіть відстежує ситуацію французькою і зарубіжних туристських ринках.

При міністрі туризму освічена Національна рада з туризму у складі 200 осіб. Цей консультативний орган об'єднує представників галузі, граючи важливу консолідуючу роль. Він виконує спостережну, дорадчу і погоджувальну функції. Національну раду бере участь у розробці державної політики, обговоренні проектів, законодавчих актів та інших питань у сфері туризму.

Кількаразові управлінські реформи мови у Франції увінчалися поділом функцій контролю та виконання у сфері туризму. Для втілення у життя основних напрямів розвитку мови у Франції, визначених міністром туризму, створена національна туристська адміністрація — Управління туризму й його на місцях. Управління розробляє і проводить уже державну політику у сфері туризму. Воно, зокрема, регламентує туристську діяльність на основі спеціальних тих нормативних документів (положення про класифікації туристських об'єктів та інших.), здійснює збір, систематизацію і розповсюдження статистичної інформації туризм, реалізує соціальні програми щодо забезпечення відпочинку населення, зайнятості у сфері туризму й підготовці кадрів для туристської індустрії, координує діяльність різних туристських організацій.

Серед організацій, що роблять великий внесок у розвиток національного туризму, важливе його місце займає "Будинок Франції". Його було створено 1987 р. під керівництвом міністра туризму. Особлива форма осередку — об'єднання з економічною метою — обрано невипадково. Держава, приватні підприємства й асоціації туристської індустрії та інших галузей - усі вони керуються загальним економічним інтересом в розширенні внутрішніх та в'їзних туристських потоків як наслідок, збільшенні доходів до української скарбниці. І тому вони сконцентрували сили і засоби у Будинку Франції" за принципами державно-приватного партнерства. "Будинок Франції" має головний офіс у Парижі й 33 регіональних бюро в 28 країнах світу, зокрема у Росії. Вони формують привабливий образ Німеччині й просувають країну туристськім направленням у світі.

Інша організація —ОДИТ Франс — у вигляді "об'єднання користю суспільству" освічена за часів міністра туризму щодо досліджень у сфері туризму, моніторингу туристського ринку, надання консалтингових послуг і проведення експертизи туристських проектів.

План підвищення якості туристського обслуговування, ініційований міністром туризму, став дієвим інструментом консолідації усіх зацікавлених сил — працівників туристичного бізнесу, їх професійних об'єднань, органів управління на місцях, які брали участь у його реалізації, починаючи з визначення умов присвоєння марки і її рекламою. Було розроблено логотип марки, що відображає головну ідею — Франція в центрі боротьби з якості обслуговування. Він виконаний у вигляді ">Q" — початковій літери слова "якість" (>qualite), до центру якої поміщений контур країни. Марка якості присвоюється підприємствам туристської індустрії, які дотримуються санітарних норм і правил безпеки, відповідають встановленим класифікаційним вимогам, вдаються до незалежних зовнішнім аудиторським перевіркам якості обслуговування, виконують національні добровільно взяті зобов'язання (їх 96) щодо якості, відповідним чином реагують на рекламації клієнтів. Марка якості присвоюється міністром туризму за поданням відбірної комісії. Діяльність туристських підприємств, діючих під маркою якості, суворо контролюється. Крім незалежних аудиторських перевірок, які організують самі як неодмінна умова щоб одержати відзнаку, держава з свого боку здійснює, у разі невідповідності установленим вимогам держава може позбавити відзнаки.

Основні туристичні райони Франції.

Париж. Французька столиця належить до найбільших міст світу. У міській частині, що порівняно невелика (105 км²) - живуть понад 2 млн осіб, а у Великому Парижі - понад 10 млн осіб. Символами міста є: Ейфелева вежа, собор Паризької Богоматері, Лувр і Єлисейські поля, міський центр із бульварами і витонченими міськими особняками часів Наполеона. Париж - місто компактне і орієнтуватися в ньому неважко: варто лише триматися течії Сени, що поділяє Париж на право- і лівобережний. Густа мережа метро дозволить потрапити в будь-яку точку міста.

Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам-де-Парі) - один із найбільших доробків ранньої готики (1163-1345). Гідні уваги три портали собору, галерея з химерами і вежі висотою 69 м.

Усередині собору варто звернути увагу на ансамбль вітражів, 14 різьблених дерев'яних стільців на хорах, на багату колекцію скарбів собору, головні з яких - реліквії Пристрастей Господніх.

Лувр - один із найстаріших, а також найбагатших музеїв світу. Упродовж сторіч був фортецею, в'язницею, резиденцією французьких королів і академією. Історія будівництва цього комплексу починається від Меровингів і продовжується до сьогодні. Сім відділів музею дають великий огляд розвитку мистецтв від античності до ХІХ ст.

Версальський палац - будували з 1661 по 1710 р. упродовж майже всього періоду царювання Людовика XIV, належить до найвизначніших пам'яток Франції: геометричне планування площі навколо палацу символізує уявлення монарха як про володаря, Короля-сонце. Усе було призначено для задоволення капризів короля, спонукувало прославляти його особистість і владу. Три розбіжні промені вулиці ведуть до Збройової площі перед палацом. Після ґратчастих воріт є одна за другою Міністерська площа, оточена будинками, в яких колись жили придворні, Королівська площа і Мармурова площа - внутрішній двір палацу. У самому палаці парадні апартаменти, в тому числі й знаменитий Дзеркальний зал. Останній налічує 17 вікон і стільки ж відповідних їм дзеркал. У Дзеркальному залі в 1919 р. був підписаний Версальський мирний договір. У центрі палацу розміщена спальня короля. Далі розміщена Галерея військових боїв, капела і театр. Розплановані Ле-Нотром сади простягнулись 950 м на захід, найкрасивіші об'єкти: басейн Нептуна і Великий канал. У північно-західній частині парку розміщено два заміських палаци: Великий Тріанон і Малий Тріанон.

Єлисейські поля - це назва одного з найвідоміших і найкрасивіших проспектів Парижа. Довжина цього проспекту майже 7 км і ширина 70 м. Будівництво цього широкого проспекту в Парижі почалося в перші десятиліття XVII ст. Сучасний вигляд Єлисейські поля набули в другій половині ХІХ ст., у період перепланування.

Проміжок у 2,5 км від площі Згоди до Тріумфальної Арки - це суцільний ряд красивих і недешевих магазинів і ресторанів. Спочатку цей великий район був заболоченим місцем. Після його осушення, у 1667 р. А. Ленотр створив широкий проспект, що одержав назву Гран-Курей (свою нинішню назву район одержав у 1709 р.). Він простягається від Тюільрі до площі Етуаль, названа сьогодні площею Шарля де Голля. На початку проспекту є знаменита скульптурна група "Коні Марлі" Гійома Кусту. Звідси і до "Рон-Пуен" (Кругла площа) по обидва боки проспекту є прогулянковий парк. Праворуч - театр Послів - площа П'єра Кардена, а ліворуч - ресторан Ледуайен, епохи Людовіка XVI. На площі Клемансо встановлена бронзова статуя цього великого політика, що отримав перемогу в 1918 р. Звідси відкривається перспектива на авеню Черчіль з мостом Олександра III і ансамблем Інвалідів. Уздовж авеню Черчіль розміщено Великий і Малий палаци - обоє величезних пропорцій, із високими колонадами, фризами і скульптурними групами. Вони були споруджені у зв'язку з Всесвітньою виставкою 1900 р. у Парижі.

Рон-Пуен Єлисейських полів - велика кругла площа (140 м у діаметрі) - розміщена наприкінці Єлисейських полів. Праворуч є редакція газети Фігаро, ліворуч - газети Жур де Франс. Звідси відходить велика артерія (два тротуари по 22 м кожен і проїжджа частина - 27 м). Уздовж її - офіси авіакомпаній, банки, автосалони, а також відомі галереї: Боеси, Лркад і Пуен-Шоу.

Замки Луари. Долину Луари називають "Долиною Замків і Садом Франції". У ХТ ст. неприступні фортеці перебудовуються в прекрасні палаци. Блуа, Шамбор, Шеверні, Азе-ле-Рідо, Ше-нонсо - усі вони немов увібрали в себе зачарування і ніжність цієї чарівної долини. Впродовж трьох сторіч жили в цих замках королі Франції. Долина Луари - осередок мистецтв, батьківщина французького ренесансу. Тут діяли великі майстри Італії епохи Відродження на чолі з Леонардо да Вінчі. Чарівна простота сільського краю природно сполучається з вишуканістю тутешніх міст, з їхнім багатством і пишною архітектурою, ресторанами і магазинами. У більшості замків справляють додаткові розваги для туристів: у Ланже - королівське весілля за участю воскових фігур, у Шиноні - актори, переодягнені в придворних дам, чи ченців королівських чиновників зустрічають туристів, а під час свята в замку Шамбор у променях прожектора оживають камені, а музика дозволяє зануритись у минуле.

Туризм одна із об'єктів регіональної політики в Франції. Розвиток туризму сприяє згладжування територіальних відмінностей у країні, зміцненню її цілісності. У цьому регіональна політика у сфері туризму проводиться у традиційних туристських районах Франції, де зараз його виступає важливий чинник економічного зростання, а й у менш відомих районах, де туристська індустрія створює додаткові робочі місця.

Стосунки між Центром та регіонами будуються на договірній основі. Разів у п'ять років регіони укладають договори з Центром, зокрема у сфері туризму. Вони визначаються основних напрямів роботи з майбутній період, і виділені суми фінансування.

На локальному рівні держава всіляко заохочує місцеві ініціативи й проекти туристського облаштування територій, розрахованих залучення внутрішніх та іноземних відвідувачів, і базуються на принципі якості.

Важливий напрямок державної політики у сфері туризму є створення позитивного образу країни - як туристського напряму, і його просування на світовому ринку подорожей. У Франції ці завдання вирішуються через підвищення якості туристських продуктів, з яким має асоціюватися образ цієї країни. Така ідея закладена й у маркетингової стратегії на 2005—2010 рр., розробленої "Будинком Франції".

Крім маркетингової стратегії, "Будинок Франції" обновив проведені їм акції та кампанії. Один із них — кампанія "Ласкаво просимо до Франції", спрямовану залучення іноземних туристів. Інша акція заглиблена у просування приморських районів Франції у країні, і її межами.

Франція одна із ініціаторів Євросоюзу. Розширення та поглиблення інтеграційних процесів стала потужним чинником розвитку у регіоні та модернізації французької індустрії туризму.

Перехід на єдину валюту — євро справила сильний вплив в розвитку французького туристського ринку. Франція була у числі 12 країн, утвореної єврозони. Ця територія 2000 р. охопила ринок із більш як 300 млн. потенційних споживачів туристських продуктів і 1,8 млн. туристських ночівель. Запровадження євро в звернення сприяло активізації туристської діяльності в Франції, попри вкрай несприятливий фон — економічний спад, війну проти Іраку, епідемію атипової пневмонії, перешкоджали розвитку туризму у світі. Воно супроводжувалося зменшенням державного втручання у сферу туризму й перебудовою туристської індустрії країни — готельного, транспортного і туроператорского секторів. З переходом на євро знизилися ризики, пов'язані з валютними операціями, впали витрати з фінансовим операціям, зросла стійкість європейських ринків. З підняттям прозорості цін, і загострення конкурентної боротьби викликали зниження ціни туристичної поїздки та сприяло розширенню туристського споживання, як внутрішнього — не більше Еврозони, так і зовнішнього — із боку які прибувають в єврозону іноземних туристів.

Дата добавления: 2015-08-17