мають бути

відображені учнями в презентації;

- продемонстровані в презентації навички мислення вищих рівнів (за Блумом:

аналіз,

синтез, оцінювання);

- специфічні вміння та навички з планування своєї діяльності щодо створення

презентації;

- специфічні вміння та навички щодо створення слайдів та використання елементів

дизайну та мультимедійних ефектів;

- вміння щодо групової роботи під час створення та демонстрації презентації;

- вміння, які мають бути продемонстровані учнями під час доповіді, яка

супроводжується презентацією.

Після розробки всіх критеріїв, вчителю потрібно розподілити бали, які отримають

учні за

кожен критерій з розрахунку, що максимальна кількість балів (до 70-80% від

загальної

суми балів) має припадати на оцінювання знань та вмінь учнів з теми предмету і

тільки

близько 20% - за оформлення, доповідь та групову роботу.

Після розподілу балів за критеріями можна якісно розписати конкретні граничні

вимоги

щодо знань вмінь і навичок учнів для кожного критерію. Зазвичай починають з

написання

вимог до високого рівня, потім розробляються критерії для достатнього рівня, а

вже

потім – для середнього рівня вимог.

30. При роботі з Інтернетом, а особливо при створенні власного web-peсурса, часто виникає ситуація, коли користувач може скопіювати собі будь-яку інформацію з Інтернету. Тут починаються взаємини, які регулюються міжнародними законами про авторські права. Не можна, наприклад, зробивши копію фантастичного роману чи оповідання, публікувати його в пресі або на власній web-сторінці без згоди автора, мотивуючи це тим, що, мовляв, "там-то вона лежить вільно". Дана книга - інтелектуальна власність, і охороняється законом нітрохи не гірше, ніж якщо б ви придбали її у ларьку або книжковому магазині.
Багато компаній-розробники програмного забезпечення пропонують на своїх серверах скопіювати демо-або бета-версію, а може бути, і комерційну копію програми, замінену вже більш досконалим її варіантом. Ви можете використовувати цю програму, передавати її своїм друзям. Але ви не в праві продавати її без згоди розробника.
Крім того, ви не маєте права застосовувати у складі створюваних вами web-сторінок будь-які елементи іншого проекту, якщо автор даного проекту явно не вказує на можливість такого використання. Як правило, на всіх серверах Інтернету зазначено, що із запропонованої там інформації дозволено "брати на озброєння", а що - не можна. До того ж завжди можна скористатися розташованої практично на кожному сервері посиланням на поштову адресу творця сервера і написати йому електронного листа зі своїм питанням. Власник сервера вишле вам відповідь, де настільки ж докладно розповість, можна це робити чи не можна.
Необхідність такого підходу дуже важлива тому може допомогти уникнути виникнення неприємних ситуацій пов'язаних з порушенням авторських прав. Тому як згідно Закону Російської Федерації «Про авторське право та суміжні права» об'єктом охорони авторського права є твір (предмет мистецтва, науки або літератури), що виникло в результаті саме творчої діяльності і неодмінно оприлюднене чи перебуває в будь-якій об'єктивній формі.
Відповідно до цього будь-яка стаття, що представляє собою твір і розміщена на сайті в Інтернеті, є об'єктом авторського права (стаття 5, 6 і 7 Закону РФ «Про авторське право та суміжні права» "). Її розміщення на сайті в Інтернеті є оприлюдненням, оскільки робить твір доступним для загального відома ".
Авторська стаття, є авторським твором.
Копія авторського твору, одержуваного з Інтернету, є примірником твору у разі, якщо здійснюється її запис на жорсткий диск комп'ютера користувача, тобто копія виготовляється в матеріальній формі.
Таким чином, до електронних публікацій в повній мірі відносяться положення Закону "Про авторське право та суміжні права" та відповідно автор вправі розраховувати на дотримання його основних положень.

Способи захисту мережевих публікацій

Значно простіше відстоювати авторські інтереси, якщо подбати про них заздалегідь.
До основних способів захисту мережних публікацій слід віднести:
· Публікацію статті на паперовому носії (найпростіший і надійний варіант, за умови, що дата публікації випереджає появу контрафактного примірника);
· Нотаріальне завірення роздруківки підготовленої статті із зазначенням дати і автора;
· Документальне підтвердження існування статті із зазначенням дати і автора (наприклад, відправте собі статтю звичайним листом, поштовий штемпель і послужить підтвердженням вашого авторства);
· Програмно-технічний захист (мається на увазі використання програми, призначеної для захисту в мережі прав і законних інтересів авторів електронних публікацій, шляхом відображення публікацій способом, що виключає їх копіювання і / або інше несанкціоноване розмноження, модифікацію). До числа інших методів (не стільки захисту, скільки тиску на порушника) відносяться різні громадські заходи морального впливу (наприклад, робота Інтернет-суду, результати якого з'являються на "Дошці Ганьби", і аналогічні "виставки" плагіату).

Бібліографічний опис — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні.

Окремого нормативного документа на складання бібліографічного опису для документів на електронних носіях в Україні не запроваджено. Специфіка складання бібліографічного запису на електронні ресурси полягає у вирішенні питань про наповнення, форму і спосіб представлення елементів, від яких найбільше залежить успіх їх ідентифікації. Перш за все це загальне і специфічне позначення матеріалу; основні характеристики в області виду та обсягу ресурсу; дані про про фізичний носій електронного ресурсу; системні вимоги та інші специфічні характеристики.

За режимом доступу електронні ресурси поділяються на: 1 ). локальні (компакт-диски, дискети); 2). віддаленого доступу або мережеві (Інтернет, розміщені на якомусь сайті і мають мережеву адресу).

Загальні правила опису електронних документів:

1).Опис проводиться з титульного екрану для електронних видань.

2).Етикетка та наклейка служить для опису аудіовізуальних документів; якщо декілька документів уміщено в контейнер і тільки на ньому є загальна назва, тоді як джерело вибираються відомості, зазначені на контейнері, а не відомості на індивідуальних документах.

3).Опис електронного документа проводиться на українській мові, а при описах на іноземних мовах – на англійській мові.

4). Загальне позначення матеріалу містить вказівку на клас матеріалу, тобто [Електронний ресурс].

Дата добавления: 2015-08-17