Трансплацентарний

Культивування

n Перещеплювані культури лейкозних Т-хелперів

n Моношарові культури астроцитів

n Первинні культури Т-хелперів, стимульованих ІЛ-2

Епідеміологія і патогенез

n Джерелом інфекції є

Хвора людина

вірусоносій (ВІЛ-інфікований)

n Механізми зараження – парентеральний (перкутанний) і трансплацентарний

n Шляхи зараження: статевий, трансфузійний, інструментальний, ін^,єкційний, трансплантаційний,

трансплацентарний

n Вірус міститься в усіх біологічних секретах людини, найбільша кількість його виявляється в крові, спермі, вагінальному секреті, грудному молоці

Патогенез ВІЛ

Виділяють 3 стадії патогенезу:

n Рання вірусологічна:

- серонегативний період (до 45 діб);

- період сероконверсії (поява захисних антитіл до поверхневих АГ)

В цю стадію вірус вражає всі клітини, що несуть на мембранах рецептори CD 4: макрофаги, моноцити, дендритні клітини лімфатичних вузлів, астроцити, олігодендроцити головного мозку, клітини Лангерганса, Т-хелпери

n Безсимптомна стадія

триває від 2-3 до 8-10 років; вірус повільно розмножується, більшість вірусів знаходяться в інтегрованому стані

n Стадія імунодепресії (СНІД)

Активація репродукції вірусу, вірусемія, виражене пригнічення імунітету за рахунок загибелі Т-хелперів, приєднання опортуністичних інфекцій, поява пухлин (саркома Капоші)

ВІЛ-асоційовані захворювання

n Бактеріальні інфекції

сальмонельози, шигельози, мікобактеріози і туберкульоз, стафілококові і стрептококові інфекції та ін.

n Вірусні інфекції

герпетичні, цитомегаловірусні, ВЕБ та ін.

n Грибкові інфекції

генералізовані кандидози, нокардіоз, криптококовий менінгіт, гістоплазмоз

n Протозойні інфекції

пневмоцистоз, токсоплазмоз, лямбліоз, амебна дизентерія

Імунітет

n Розвивається імунодепресія

n Клітинні і гуморальні фактори захисту неспроможні елімінувати вірус з організму

Лабораторна діагностика

n Матеріал для дослідження:

Кров

n Вірусологічний метод (у серонегативний період)

Здійснюється в спеціалізованих лабораторіях

культивування в культурах клітин (викликає утворення синцитію)

n Молекулярно-генетичний метод (ПЛР)

дозволяє виявити 1 вірус в 10 мл крові

n Матеріал для дослідження:

сироватка крові

n Серологічний метод

Діагностика здійснюється в 2 етапи:

1) ІФА – метод скринінгового обстеження для попередньої серодіагностики ВІЛ;

виявляють антитіла до поверхневих АГ віруса (gp 120 і gp 41)

2) Імуноблотінг або вестернблот – метод для підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекція;

застосовують для виявлення антитіл до внутрішніх АГ вірусу методом імуноелектрофорезу

Профілактика

n Неспецифічна:

раннє виявлення джерела інфекції

розрив механізмів і шляхів передачі інфекції

n Специфічна:

незавершена через високу мінливість віруса

розробляються живі атенуйовані, інактивовані, генно-інженерні, векторні, хімічні та антиідіотипові вакцини

Лікування ВІЛ-інфекції

n Нуклеозидні інгібітори зворотньої транскриптази

• Аналоги тимідину – зидовудин, азидотимидин, віро-Z,зідовін, ретровір, ставудін (віростав, зеріт, ставір)

• Аналоги аденіну – диданозин (відекс, вірозин)

• Аналоги цитідину – ламівудин (зеффікс, ладивін, віролам, ламівір, епівір)

• Аналоги гуаніну – абакавір

• Комплексні препарати (зидовудин + ламівудин) – вірокомб, дуовір, комбівір

n Ненуклеозидні інгібітори зворотньої транскриптази

Невірапін (вірамун, невімун)

іфавіренц (стокрин, ефервен)

n Інгібітори протеази:

саквінавір (фортоваза)

індінавір (криксиван)

ритиновір (норвір)

нелфінавір (вірасепт)

n Інгібітор інтегрази - зинтенавір

n Блокатори вірусних рецепторів – зинтевір,

Дата добавления: 2015-08-20