Загальносистемні принципи.

· принцип системності, за яким під час декомпозиції ОС повинні визначатись такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечують цілісність ОС та її взаємодію з іншими системами;

· принцип сумісності, який полягає у забезпеченні зв’язків з іншими системами через інформаційні інтерфейси;

· принцип стандартизації (уніфікації), яким забезпечується раціональне використання під час створення ОС типових, уніфікованих та стандартизованих елементів (проектних рішень, пакетів прикладних програм, комплексів, компонентів);

· принцип ефективності, дотримання якого означає досягнення оптимального співвідношення між затратами й ефектом від автоматизації.

.

Основні принципи побудови та функціонування облікової системи як системи автоматизованих робочих місць (АРМ).

Визначальним принципом побудови АРМ бухгалтерів є принцип проблемної орієнтації. В широкому розумінні він означає орієнтацію АРМ на розв’язання певного класу задач, які об’єднані загальною технологією опрацювання інформації, спільністю режимів роботи й експлуатації. У вузькому розумінні проблемна орієнтація – це орієнтація на автоматизацію функцій бухгалтерського працівника певної посади.

На практиці цей принцип застосовують під час створення проблемно-орієнтованих комплексів, до складу яких входять спеціалізовані (функціонально-орієнтовані) АРМ бухгалтера відповідних ділянок обліку. За основу побудови спеціалізованих АРМ беруть базовий АРМ, в який повинні бути закладені принципи уніфікації та стандартизації програмних модулів і технічних процесів опрацювання даних.

Найважливішим у розробленні конкретних АРМ принцип максимальної орієнтації всіх видів їх забезпечення на кінцевих користувачів. Загальний критерій якості конкретного АРМ – його корисність для користувача, тобто здатність задовольняти потреби працівника, які формуються у процесі господарської діяльності. З огляду на те, що кінцевий користувач стає активним споживачем обчислювальних потужностей і учасником робіт зі створення баз даних, безпосередньо володіє технікою і має доступ до інформаційно-обчислювальних ресурсів треба, щоб види забезпечення АРМ допомагали легко навчатись і працювати.

Будуючи АРМ, треба врахувати принцип поєднання особливостей їх адаптації із самонавчанням користувачів. Адаптація до рівня підготовки користувача передбачає використання засобів навчання, які повинні допомагати бухгалтерові користуватися довідково-методичною інформацією про АРМ загалом і розглядати окремі його функції, а також переглядати демонстраційні приклади, що ілюструють основні можливості АРМ і прийоми роботи на ньому. Адаптація АРМ в обліковому середовищі відбувається при дотриманні принципу гнучкості, який відображає здатність АРМ до зміни своєї конфігурації й налагодження для конкретного застосування. Складові компоненти АРМ створюють за модульним принципом.

Умовою ефективного функціонування АРМ бухгалтерів є раціональний розподіл функціональних задач серед АРМ з урахуванням інформаційно-технологічних зв’язків їх розв’язання та використання інтегрованої інформаційної бази даних. Будуючи АРМ, треба дотримуватися принципу регламентації процедур, що дає змогу виявити типові, періодично повторювані процедури в діяльності облікових працівників, ресурси (інформаційні, технічні та інші), потрібні для їх виконання та раціональної організації інформаційного забезпечення. Регламентація процедур призводить до чіткішого розподілу обов’язків між працівниками однієї ділянки чи відділу. Важливим є також застосування принципів поєднання автономного та системного (мережевого) режимів функціонування АРМ та створення локальних (у тому числі розподілених) баз даних, які формуються й актуалізуються в рамках інтегрованої бази. Практичне втілення цих принципів дає змогу створити єдину технологічну систему, в якій функціонально-орієнтовані АРМ автоматизують виконання технологічно замкненої, тематично однорідної сукупності облікових робіт, які циклічно повторюються по кожній ділянці обліку.

Оскільки користувач АРМ є, здебільшого, членом колективу і виконує певну частину роботи в умовах розподілу праці, тому треба організовувати колективне розв’язання задач, взаємодію та спільну роботу облікового персоналу. Організація роботи колективу передбачає застосування принципу паралельного виконання функціональних робіт учасниками процесу розв’язання задач.

Впровадження нової технології розв’язання задач і виконання робіт повинно відображатись у кваліфікаційних вимогах, посадових інструкціях користувачів АРМ.

У цілому система АРМ облікових працівників повинна ґрунтуватись на принципах інтегрованого опрацювання облікової інформації в межах інтеграції обліку з іншими функціями управління.

Розвиток АРМ відбувається за принципом поступовості, який полягає у послідовному переході від автоматизації рутинних операцій до автоматизації творчої діяльності. АРМ є акумулятором знань з цієї предметної галузі.

3. Вимоги до облікової системи та завдання, що повинні вирішуватися нею в системі управління підприємством.

Процес автоматизації бухгалтерського обліку має розвиватися за умови комплексного, системного та цілеспрямованого підходу з орієнтацією на потреби відповідної ланки управління підпри­ємства.

Система керування має виконувати провідну роль в організа­ції бухгалтерського обліку, що є забезпечувальною ланкою у фі­нансово-господарській діяльності підприємства. Бухгалтерський облік доповнює інші інформаційні системи, причому основну час­тину вхідної інформації він дістає безпосередньо з останніх. Пе­ретворившись на одну з кількох таких підсистем, взаємозв'яза­них як на рівні вирішення завдань, так і на рівні всієї інформа­ційної системи підприємства, бухгалтерський облік відіграє одну з основних функцій управління в разі застосування автоматизованих систем. Успіх у її здійсненні при цьому істотно залежить від правильного встановлення взаємозв'язків завдань.

У разі комплексного підходу до організації бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої обробки інформації відбуваєть­ся перехід від організації окремих елементів до впорядкування цілісних наборів елементів інформаційних систем, а також нала­годження взаємозв'язків між окремими підсистемами й комплек­сами завдань.

Означений підхід в автоматизації бухгалтерського обліку в сучасних умовах має реалізовуватися у вирішенні сформульова­них далі завдань.

• Визначення ролі й місця бухгалтерського обліку в системі управління підприємством.

• Класифікування типів комплексів завдань, а також завдань облікової системи(ОС).

• Виокремлення ієрархічних рівнів, стосовно яких проводять­ ся операції в інформаційній системі обліку, а також з'ясування характеру системотвірних зв'язків між ними, елементами, комп­лексами завдань і завданнями.

• Установлення умов і меж чинності ОС.

• Контроль і аналіз функціонування ОС.

• Побудова концептуальної моделі автоматизованої обробки облікової інформації.

• Створення інформаційної мови бухгалтера, яка дасть змогу користувачеві працювати в діалоговому режимі.

• Комплексний перегляд теоретичних і методологічних основ бухгалтерського обліку.

• Системне вирішення завдань обліку.

• Використання засобів моделювання облікового процесу.

• Організація автоматизованої системи дослідження; прогно­зування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

• Розроблення сучасних засобів спілкування в діалоговому режимі з ОС.

• Створення на основі комплексного підходу автоматизованої системи прийняття управлінського рішення.

Неодмінною умовою вдосконалення управління є докорінна реконструкція його технічної та інформаційної бази на основі ав­томатизованої системи обліку з використан­ням автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ).

Вихідним моментом у розумінні концепції автоматизації обліку на базі АРМ є визначення їхніх структурних елементів і функціональних можливостей.

Щоб краще зрозуміти згадані питання, визначимо АРМ облікового персоналу як комплекс забезпечуючих і функціональних програмно-технічних засобів, який при дотриманні певних вимог до організації цих засобів забезпечує можливість автоматизованого виконання обліковими працівниками своїх професійних функцій.

Ефективно реалізувати вимоги, які поставлено до АРМ, можна за допомогою відповідного рівня функціональних можливостей засобів комп’ютерної техніки, здатністю розробників і користувачів АРМ до активнішого використання цих можливостей. З іншого боку, треба створювати такі технічні засоби, які відповідатимуть визначеним вимогам. Прагнення максимально забезпечити технічною базою організацію АРМ – є еволюцією розвитку персональних мікропроцесорних засобів обчислювальної техніки.

Вимоги до технічного забезпечення АРМ значною мірою визначені часовими характеристиками задач, які розв’язують, технологічними процесами опрацювання інформації та режимом експлуатації. В цій частині АРМ формуються вимоги до параметрів технічних засобів збереження, опрацювання та видачі інформації, набору функціональних пристроїв (модулів), мережевих інтерфейсів, ергономічних параметрів та ін.

Розробляючи чи підбираючи програмні засоби АРМ враховують загальні та спеціальні вимоги. Загальні вимоги пов’язані з технічною стороною функціонування АРМ і обслуговування інформаційно-обчислювальних процесів. Спеціальні вимоги зумовлені особливостями розв’язання організаційно-економічних задач управління.

Висуваючи основні вимоги до програмного забезпечення (ПЗ) та деталізуючи їх, треба враховувати безпосередні потреби конкретних користувачів АРМ та функціональні можливості системних і загальнокористувацьких програмних засобів, техніко-експлуатаційні можливості комп’ютерів. Такий двосторонній підхід до визначення вимог допоможе розробити раціональний комплекс вимог, який найповніше відповідатиме можливостям практичної реалізації й економічно обґрунтувати доцільність вибору програмно-технічних засобів АРМ.

Основою для вибору комп’ютерної техніки є специфікація технічних засобів. Технічні засоби, які вибирають, суттєво впливають на проектування ПЗ. Загальне ПЗ зорієнтоване на певні моделі комп’ютерів та периферійних пристроїв. Його можна проектувати до вибору операційних систем, пакетів прикладних

Складніше створити функціональне ПЗ, яке повинно забезпечувати реалізацію функцій, що відповідають професійній орієнтації АРМ. Тому сукупність специфікацій (вимог до технічного та програмного забезпечення) відображають на множину функцій і на основі цього відображення розробляють склад і структуру функціонального ПЗ.

Розробляючи комплекси програм функціонального ПЗ, з технологічного погляду доцільно використовувати інструментально-виконавчі програмні засоби діалогових систем, що зорієнтовані на розв’язання певного класу задач із схожими функціонально-технологічними особливостями опрацювання інформації (наприклад, задач з обліку руху матеріальних цінностей, основних засобів тощо).

У технологічних процесах програмні засоби АРМ повинні забезпечувати виконання за участю бухгалтера такі основні функціонально-технологічні процедури:

· поточно реєструвати документально підтверджені господарські операції в умовах, коли підготовку первинної документації до введення в ЕОМ, перенесення реквізитів на машинні носії, роботу з введеними даними (відображення, перегляд, коректування тощо) виконує бухгалтер-оператор АРМ;

· перевірити реквізити, які набирають на коректність, безпосередньо протягом сеансу зв’язку, посилити візуальний контроль шляхом запиту в бухгалтера підтвердження правильності набору;

· видавати діагностики аномальних ситуацій, які виникають під час введення; адресовані бухгалтеру діагностичні повідомлення доповнюють рекомендаціями, які допомагають йому цілеспрямовано поводитись в конкретній ситуації;

· “червоного” сторнування облікових даних, коли коригувальні записи, враховуючи бухгалтерські проведення, автоматично формуються за вимогою бухгалтера;

· контирувати облікові записи, які зроблено на основі попередньої систематизації видів первинних документів і господарських операцій та їх спільного розгляду як єдиного об’єкта первинного обліку, зображуваного як відеограма, що пропонується бухгалтеру для заповнення;

· індикації систематизованого переліку первинних документо-операцій на екрані відео терміналу, запрошуючи бухгалтера зробити вибір позиції, потрібної для введення документа;

· раціонально заповнювати відеограми, де можна не враховувати необхідність введення реквізитів, які алгоритмічно відтворює ЕОМ;

· вести спеціальний протокол-щоденник бухгалтера, де запротоколовано його дії під час введення;

· систематизувати й узагальнити облікові дані на основі класифікатора синтетичних рахунків і об’єктів аналітичного обліку, який деталізує діючий план бухгалтерських рахунків стосовно умов експлуатації АРМ.

Інформаційне забезпечення АРМ передбачає організацію його інформаційної бази (ІБ), регламентує інформаційні зв’язки, визначає склад і зміст усієї системи інформаційного відображення. До ІБ входять бази даних аналітичного та синтетичного обліку, файлові утворення класифікаторів і нормативно-довідкової інформації, документація. На АРМ бухгалтера можна також створювати бази даних контролю й аналізу господарської діяльності. Структурна організація ІБ залежить від застосовуваної форми організації процесу опрацювання інформації.

У частині інформаційного забезпечення АРМ сформовано вимоги: до організації ІБ системи збереження, пошуку й опрацювання даних внутрішньомашинної інформаційної бази і документів; інформаційних зв’язків з іншими задачами, комплексами задач, підсистемами; інформаційної сумісності з АРМ інших рівнів управління.

Основні вимоги до організації інформаційної бази АРМ в умовах розподільного опрацювання даних:

· структура інформаційної бази повинна забезпечувати просте розчленування її на підбази, які розміщуються на окремих АРМ, а також простоту доступу до будь-якої підбази з урахуванням існуючої системи санкціонованого доступу до даних і високу продуктивність маніпулювання даними;

· структура інформаційної бази та схема розподілу інформації між АРМ повинні забезпечувати узгодженість модифікації даних. Наприклад, якщо необхідно виконати коригування кількох екземплярів того самого довідника, які зберігаються на кількох АРМ, то цю операцію треба виконувати в одному місці, після чого виправлену інформацію у вигляді копій розсилають всім АРМ;

· структура інформаційної бази повинна забезпечувати мінімальну надмірність даних і зручність організації їх архіву.

Можливості розбивки бази даних між окремими АРМ повинні співвідноситися з організацією обліку на підприємстві. Якщо вся інформація по ділянці обліку сконцентрована в головній бухгалтерії, то внутрішньомашинна база знаходитиметься в розпорядженні одного або групи працівників, належатиме конкретному АРМ і об’єднуватиме всі дані, пов’язані з цією ділянкою обліку.

Перелік задач обґрунтовують відповідно до інструктивно-методичних матеріалів, які регламентують організацію і методологію бухгалтерського обліку. До інструктивно-методичного й організаційно-технологічного забезпечення АРМ традиційно включають довідково-інструктивні і нормативні відомості з організації та ведення обліку на конкретних ділянках, а також методичні вказівки, рекомендації з організації розв’язування задач за допомогою АРМ та демонстраційні приклади.

Лінгвістичне забезпечення реалізує вимоги до мовних засобів, які надають у розпорядження користувачеві АРМ. Це повинні бути діалогові мови високого рівня. Завдяки таким мовам, по-перше, можна зводити до мінімуму ситуації, коли користувач для продовження роботи змушений звертатися до спеціальної літератури, по-друге, користувач, спілкуючись з обчислювальною системою (ЕОМ), повинен формулювати “що потрібно зробити”, а не “як треба зробити”, щоб одержати бажаний результат. Такі мови є мовами пакетів прикладних програм, які забезпечують введення-виведення даних, необхідне опрацювання даних, ведення баз даних і знань, діалог користувач – ЕОМ.

Мова діалогового спілкування повинна бути зрозумілою, коректною і лаконічною у сенсі формулювання змісту дій, а також, повинна допомагати користувачеві самостійно опанувати навики роботи на АРМ.

4. Принципова структура облікової системи.

Для того щоб з'ясувати, які елементи входять у систему бухгалтерського обліку, передовсім, слід з'ясувати загальне поняття системи, яке відіграє дуже важливу роль у науці.

Система — ціле, яке складається з частин. Це поняття в літе­ратурі вживається в різних значеннях. У науковому розумінні система — це сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, кожен з яких робить свій внесок до характеристики цілого. Механізм системи характеризують її теорія (визначен­ня мети, предмета та методу) і практика; система в статиці — це її структура (складові елементи та їх співвідношення); у ди­наміці — технологічні процеси. Основні властивості систем такі:

• система прагне зберегти свою структуру (ця властивість ос­нована на об'єктивному законі організації — на законі само­збереження);

• система має потребу в управлінні;

• у системі формується складна залежність властивостей еле­ментів та підсистем, які в неї входять.

Система може бути великою, і тому її доцільно поділити на ряд підсистем. Підсистема — це набір елементів, котрі являють собою автономну галузь у системі. Об'єкти, які входять у систе­му, називаються елементами цієї системи. Вони об'єднані взаємо­зв'язком та взаємодією. Зв'язки між елементами поділяються на вхідні й вихідні. Через вихідні зв'язки елемент системи може впливати на інші елементи або навколишнє середовище. Кожен з елементів може мати один або більше входів і один або більше виходів. Зв'язки між елементами системи — це з'єднання між елементами, які впливають на поведінку елементів і систему в цілому. Види елементів і зв'язків можуть бути різноманітними. Вибір тих чи інших елементів і зв'язків з множини реально існуючих як предмета дослідження залежить від поставленої проблеми.

Дата добавления: 2015-08-02