Нервовi сплетення спинномозкових нервiв

У зв’язку зі складністю формування м’язів у ділянці шиї, а також верхніх і нижніх кінцівок, у цих відділах між вентральними шийними, поперековими та куприковими гілками відбувається обмін нервовими волокнами, в результаті чого утворюються шийне, плечове, поперекове та крижове нервові сплетення. Ці сплетення – спеціальні утворення, які забезпечують перерозподіл нервових волокон, які походять із різних сегментів і виконують важливу рухову роль (табл. 5.4). Причиною утворення сплетень є зміщення міотомів і дерматомів (зачатків м’язів і відповідних відділів шкірного покриву) в процесі ембріональ­ного розвитку кінцівок, що необхідне для злагодженої роботи численних м’язів як верхньої, так і нижньої кінцівок.

Ш и й н е с п л е т е н н я т а й о г о г і л к и. Шийне сплетення (plexus cervi­calis) утворюється передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозко­вих нервів. Це сплетення розташоване на шиї під грудинно-ключично-соскоподібним м’язом. Від нього відходять бокові гілки до шкіри потиличної частини голови, передньої ділянки шиї (малий потиличний нерв, великий вушний нерв, поперечний нерв шиї та надключичні нерви), а також іннервує мускулатуру шиї (м’язові гілки) і діафрагму (діафрагмальний нерв). За допомогою сполучних гі­лок шийне сплетення пов’язане також із додатковим і під’язиковим нервами

(XI та XII пари черепномозкових нервів), з плечовим сплетенням, а також із верхнім шийним ганглієм симпатичного стовбура (рис. 5.7).

П л е ч о в е (б р а н х і а л ь н е) с п л е т е н н я т а й о г о г і л к и. Плечове сплетення (plexus brachialis) значно більше ніж шийне. Зазвичай воно утворенепередніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів і передньою гілкою першого грудного спинномозкового нервів (С4–7–T1). Можливі кілька варіантів форму­вання даного сплетення: іноді до плечового сплетення приєднуються волокна від третього спинномозкового нерва (С3), в цьому випадку мова йде про краніальне зміщення сплетення; у випадку каудального зміщення сплетення до плечового сплетення приєднуються волокна від другого спинномозкового нерва (Т2). Плечове нервове сплетення проходить у нижньому відділі шиї та спуска­ється в пахвову ямку (рис. 5.8, 5.9). У ньому розрізняють надключичний відділ, розташований на шиї над ключицею, і підключичний відділ, розташований у паховій ямці. Надключична частина плечового сплетення віддає короткі гілки (підключичний нерв, довгий грудний нерв, надлопатковий нерв, підлопатковий нерв, грудоспинний, підм’язовий та інші нерви) до глибоких м’язів шиї і муску­латури поясу верхніх кінцівок.

Підключична частина плечового сплетення утворена довгими гілками, які прямують до м’язів і шкіри вільного відділу верхньої кінцівки (м’язово-шкірний, серединний і ліктьові нерви, медіальні шкірні нерви плеча та передпліччя, променевий і ліктьовий нерви). Сполучні гілки плечового сплетення сполуча­ють його зі середнім і нижнім гангліями шийної частини симпатичного стовбу­ра. Переважну більшість довгих гілок плечового сплетення складають змішані нерви, які іннервують шкіру і м’язи. На плечі вони утворюють три нервових пучки (латеральний, медіальний і задній). Нерідко нерви плечового сплетення йдуть разом з артеріями і венами, в цих випадках на кінцівках утворюються судинно-нервові пучки, оточені сполучнотканинним футляром.

Підм’язовий н е рв разом із променевим нервом формується із заднього пуч­ка. Він іннервує м’язи пояса верхніх кінцівок, а також шкіру задньо-латеральної поверхні плеча і плечового суглоба (рис. 5.9). Променевий нерв проходить позадній поверхні плеча і передпліччя. Він іннервує триголовий м’яз плеча, пле­човий суглоб, а також шкіру задньої поверхні плеча (рис. 5.9). Переходячи на передпліччя, променевий нерв ділиться на дві гілки: поверхневу (шкірну), і глибоку (м’язову). Поверхнева гілка іннервує задню поверхню шкіри перед­пліччя; потім переходить на тильну поверхню кисті, де іннервує шкіру лате­ральної частини кисті і тильної поверхні першого, другого та половини третьо­го пальців. Глибока гілка променевого нерва переходить на тильний бік перед­пліччя, де іннервує всі м’язи-розгиначі кисті й пальців, м’яз-супінатор, плече- променевий м’яз і променевозап’ясний суглоб. Таким чином, променевий нерв іннервує ті м’язи верхньої кінцівки, які забезпечують її розгинання і супінацію (обертання назовні).

Ліктьовий нерв формується з медіального пучка і йде по внутрішній (ме­діальній) поверхні верхньої кінцівки. На передпліччі він міститься в ліктьовій борозні й дальше переходить на долоневу поверхню кисті. Шкірні гілки лік­тьового нерва іннервують частково шкіру на тильній і долоневій поверхнях кисті й пальців. У ділянці передпліччя цей нерв іннервує м’язи-згиначі зап’ястка і пальців, розташовані вздовж ліктьової кістки, а також частину м’язів кисті (рис. 5.8, 5.9).

Серединний нерв проходить вниз до ліктьової ямки і на плече гілок не дає. На передпліччі він проходить поміж м’язами, які згинають кисть і пальці, далі переходить на долоневу поверхню кисті. Шкірні гілки серединного нерва ін­нервують шкіру долоневої поверхні кисті і першого, третього та половини чет­вертого пальців. Він іннервує м’язи-пронатори (м’язи, що забезпечують обер­тання всередину) передпліччя, а також більшу частину м’язів-згиначів кисті й пальців (рис. 5.8, 5.9).

М’язово-шкірний нерв на плечі розташований ближче до латерального краю; він іннервує м’язи-згиначі плеча і передпліччя (двоголовий м’яз плеча, дзьобоплечовий і плечовий м’язи), а також ліктьовий суглоб (рис. 5.8, 5.9). На передпліччі він спускається у вигляді шкірного нерва, який іннервує шкіру передньолатеральної поверхні передпліччя.

Крім вищезазначених змішаних нервів, у межах плечового сплетення фор­мується також два чутливих нерви: медіальний шкірний нерв плеча, який іннер­вує шкіру передньомедіальної поверхні плеча, і медіальний шкірний нерв пе­редпліччя, який іннервує шкіру внутрішньої поверхні передпліччя.

П о п е р е ко в о - к р и ж о в е с п л е т е н н я і й о г о г і л к и. У межах цього нервового сплетення об’єднані два сплетення: поперекове і крижове, гілками яких здійснюється іннервація шкіри і м’язів нижніх кінцівок (рис. 5.10–5.13).

Поперекове сплетення. Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворюють передні гілки XII грудного, І, ІІ, ІІІ і частини ІV поперекових спинномозкових нервів (T12–L1–4). Воно розташоване в поперековій ділянці та дає короткі й до­вгі гілки (клубово-підчеревний і клубово-паховий нерви, стегно-статевий нерв, латеральний шкірний нерв стегна, стегновий і затульний нерви). Ці нерви ін­нервують частину м’язів і шкіри нижніх відділів черевної стінки, шкіру та м’язи переднього й медіального боків стегна і шкіру медіальної поверхні гомілки. Стегновий нерв – найбільший нерв поперекового сплетення, утворений нервовими волокнами, які йдуть від ІІ, ІІІ і ІV сегментів спинного мозку (рис. 5.10, 5.11). З порожнини таза стегновий нерв переходить на стегно і дає велику кількість шкірних відгалужень, які йдуть до передньої та внутрішньої поверхні стегна. Найдовшою шкірною гілкою стегнового нерва є підшкірний нерв, який, спускаючись по передньомедіальній поверхні гомілки, доходить до стопи. Він іннервує шкіру внутрішньої поверхні гомілки і стопи в ділянці першого між­пальцевого проміжку. Від стегнового нерва йдуть м’язові гілки, які іннервують передню групу м’язів стегна, забезпечуючи розгинання і згинання гомілки в колінному суглобі, а також згинання стегна в тазостегновому суглобі.

Замикальний нерв починається від тих же сегментів спинного мозку, що і стегновий нерв. Після виходу замикального нерва з порожнини таза від нього відгалужується шкірна гілка, яка іннервує шкіру медіальної поверхні стегна. Задня гілка замикального нерва іннервує медіальну групу м’язів стегна, які приводять стегно в тазостегновому суглобі.

Латеральний шкірний нерв стегна також входить до складу поперекового сплетення й іннервує шкіру латеральної поверхні стегна та латеральної части­ни сідничної ділянки.

Дата добавления: 2015-08-02