Читайте также:
|
1 варіант – методологічні основи – включають предмет, метод, принципи, функції, завдання галузі права,
2 підхід – методологія – сукупність застосовуваних в науці методів, способи їх застосування.
Слід відрізняти наукову діяльність від аналітики – наука починається із застосування наукових методів, наукових критеріїв оцінки отриманих знань. Методологія – сукупність теоретичних передумов, методів та засобів наукового дослідження. Джерела методології: 1.світоглядні постулати філософії, 2 загальні закономірності, 3 методи наукового пізнання формує сама наука.
Рівні методології: вищий – загальна наукова методологія (загальні філософські світоглядні засади, система поглядів на світ, співвідношення буття, мислення та свідомості…),
другий - загальна наукова методологія для певної галузі суспільних наук,
третій – методологія окремої науки.
Вчення про методи - складова її теорії. Метод – елемент теорії, результат теоретичного обґрунтування способу пізнання. Слід розрізняти метод пізнання і спосіб його реалізації.
У теорії права методи наукового пізнання складаються з 4 частин:
1. методи, що безпосередньо випливають із філософського діалектичного методу як загального методу пізнання [ поділяються на теоретичні (синтез, аналіз, наукове абстрагування, перехід від абстрактного до конкретного, логічний - > метод логічної відповідності, метод гіпотез, порівняння - > схожості, різниці, контрольної групи,історизму, системно структурний із методу структурного аналізу та емпіричні: метод спостереження - > безпосереднє, посереднє, суцільне, вибіркове, зовнішнє, внутрішнє, метод експерименту, саме його називають загальнонауковим методом – метод наукового спостереження ]
2. загальнаукові методи
3. методи інших наук [ соціологічні методи: опитування, вивчення; статистичний метод - > статистичне спостереження, метод оцінки достовірності вибіркової сукупності висновків, метод математичної статистики ],
4. методи певної науки [ мається на увазі опрацьовані даною наукою методи.
Чабаненко М.М. «Методи правового регулювання аграрних відносин» Харків, 2006р.
Метод – спосіб впливу на конкретні ПВ. Чабаненко метод правового регулювання АПВ – сукупність встановлених державою способів чи прийомів правового регулювання, що характеризується особливостями юридичного впливу норм аграрного права на СВ, які виникають під час здійснення суб’єктами виробничої СГ діяльності. Л! дещо звужене.
1. Загальні методи:
А) диспозитивний (дозволу),
Б) імперативний (заборона здійснення діяльності, обмеження – охоронні зони, особливості здійснення робіт в прикордонній смузі, в зонах можливого затоплення),
В) метод рекомендацій.
1. Специфічні методи (Янчук):
А) легалізаційний,
Б) метод локально – правового регулювання,
В) дозвільно – ліцензійний,
Г) Метод колективного прийняття рішень,
Д) інші.
Чабаненко застосовує змішаний структурно – галузевий, специфіка якого полягає у застосуванні різних способів та прийомів правового регулювання АВ, а саме позитивними зобов’язаннями, дозволом чи заборонами.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 348 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| WEB- ресурсы | | | Аграрне право у сучасній правовій доктрині України |