Тема з суб'єкти аграрних правовідносин 4 страница

— пунктом "ґ" ч. 1 ст. 90 та п. "г" ч. 1 ст. 95 ЗК встановлено право на відшкодування збитків у випадках, передбачених за­коном. Перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам міститься у ст. 156 ЗК.

Обсяг прав землекористувачів залежить також від умов на­дання земельної ділянки. Ряд прав землекористувачів, зокрема орендодавця та орендаря, передбачено спеціальним Законом "Про оренду землі" (ст.ст. 24, 25). Так, ч. 1 ст. 24 Закону орендодавцю надаються наступні права: вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стан­дартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, при­бережних захисних смуг, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, своєчасного внесення орендної плати.

Важливим є закріплення у ч. 2 ст. 90 ЗК положення, згідно з яким порушені права власників земельних ділянок підляга­ють відновленню в порядку, встановленому законом. Так, ЗК передбачено, що власник земельної ділянки або землекористу­вач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завда­них збитків (ст. 152), а також неможливість позбавлення права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених законодавством України (ст. 153).

Суб'єктивні права і юридичні обов'язки тісно пов'язані між собою. В юридичній літературі обов'язки суб'єктів сільсько­господарського землевикористання викладаються досить стисло. Групувань спеціальних прав і обов'язків землекористувачів поки що не запропоновано.

Загальне коло обов'язків суб'єктів сільськогосподарського землевикористання визначено ст.ст. 91, 96 ЗК. До них, зокрема, належать такі обов'язки: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель і а інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних і встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; збе­рігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошу­вальних і осушувальних систем.

Наведений перелік обов'язків власників земельних ділянок не є вичерпним, на що прямо вказується у ч. 2 ст. 91 ЗК. Так, окрему групу обов'язків орендаря передбачено і спеціальним Законом "Про оренду землі", в якому обов'язкам орендарів земельних ділянок присвячені лише загальні норми, вміщені у ч. 2 ст. 25 Закону, які встановлюють, що орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, заре­єстрованим в установленому законом порядку; виконувати вста­новлені шодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотриму­ватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекре­аційного та історико-культурного призначення; у 5-денний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Орендодавець здійснює виконання цих обов'язків через реалі­зацію визначених ст. 24 Закону "Про оренду землі" прав вима­гати від орендаря тієї чи іншої поведінки за договором.

У п. "г" ч. 1 ст. 96 ЗК встановлено обов'язок власника не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. На розвиток цього положення у Законі "Про оренду землі" прямо закріплено обов'язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (ч. 2 ст. 24). Із встановле­ного ст. 25 Закону права орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі випливає обов'язок орендодавця не втручатися у господарську діяльність орендаря і не створювати йому будь-яких перешкод при вико­нанні умов договору.

Обов'язок орендодавця, передбачений ч. 2 ст. 24 Закону "Про оренду землі", — передати у користування орендарю зе­мельну ділянку у стані, шо відповідає умовам договору. Щодо земель сільськогосподарського призначення це означає, що зе­мельна ділянка повинна бути придатна для використання за цільовим призначенням. Цей обов'язок складається із наступних частин: обов'язок орендодавця передати земельну ділянку у користування; обов'язок орендодавця надати земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору. Якщо орендар не виконує цей обов'язок, то згідно з ч. 2 ст. 36 Закону "Про оренду землі" орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. Ця норма певною мірою спрямована на виконання такого обов'язку, як надати земельну ділянку, при­датну для використання за цільовим призначенням.

Земельне законодавство покладає на власників земельних ділянок обов'язок зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Поря­док охорони геодезичних знаків визначений в Законі України від 23 грудня 1998 р. "Про топографо-геодезичну і картогра­фічну діяльність" та постанові Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 р. № 1284 "Про Порядок охорони геодезичних пунктів". Закріплення геодезичних пунктів на місцевості здій­снюється спеціальними інженерними пристроями і спорудами. Знесення або перезакладка геодезичних пунктів здійснюється лише з дозволу Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України і його підрозділів від­повідно до їх компетенції.

Обов'язки власників земельних ділянок щодо збереження мереж осушувальних і зрошувальних систем закріплені у За­коні України від 14 січня 2000 р. "Про меліорацію земель". Відповідно до ст. 24 цього Закону експлуатація меліоративних систем повинна забезпечувати оптимальний водний та повіт­ряний режим грунтів, створення умов для високоефективного та екологічно безпечного використання меліорованих земель. Експлуатація меліоративних систем забезпечується відповідно до проектної документації та відповідних правил, що затвер­джуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель за погодженням з іншими центральними органами ви­конавчої влади. Виконання у зоні розміщення та функціону­вання меліоративних систем та окремих об'єктів інженерної інфраструктури, а також на прилеглій території будь-яких робіт, що можуть вплинути на технічний стан і режим експлуатації них систем та об'єктів інженерної інфраструктури, допускається М1І1ІЄ після попереднього погодження проекту виконання цих |іобіт у порядку, що встановлюється спеціально уповноваже­ним центральним органом виконавчої влади з питань водного юсподарства та меліорації земель.

Перелік обов'язків землекористувачів визначений і ст. 35 1.ікону "Про охорону земель" (який є більш конкретизованим порівняно із ст. 91 ЗК). Так, власники і землекористувачі, в і ому числі орендарі земельних ділянок, при здійсненні госпо- іарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земель­ного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість і рунтів; підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробки і техніки, здійснення інших заходів, які іменшують негативний вплив на грунти, запобігають безпово­ротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агро- ісхнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості грунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про засто­сування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості грунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруд­нення земельних ділянок; забезпечувати додержання встанов- іеного законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забез­печувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, іасмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезво- іоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і гкологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Дата добавления: 2015-08-10