Культосвітні закаади

Великого значення держава надавала роботі культосвітніх закладів, на які покладалися завдання з формування загального високого куль­турного рівня всіх соціальних груп.

У кожному населеному пункті, визволеному від фашистів, силами трудящих відбудовувалися і ремонтувалися будинки культури, клуби, бібліотеки, музеї, а також радіо- і кіномережа. Якщо на 1 січня 1944 р. у визволених областях України працювало лише 3800 культосвітніх закладів, то на кінець 1945 р. їх кількість збільшилась до 19 тис, при­чому 90 /о з них — у сільській місцевості, близько 4000 було відкри­то в західних областях. У будинках культури, клубах створювалися гур­тки художньої самодіяльності, демонструвалися кінофільми, працювали радіовузли, надходили газети, журнали, книги; тут читались лекції, до­повіді. Відбудовані силами трудящих клубні заклади ставали справж­німи осередками культури.

Велику роботу проводили бібліотеки, які у визволених районах по­трібно було створювати заново. Відновлення відбувалося з великими труднощами: на кінець 1945 р. у республіці налічувалось усього 4844 бібліотеки (з книжковим фондом 8,6 млн книг), тобто 20 % довоєнної кількості.

Важливу роль у здійсненні культурно-виховної роботи відігравало кіно — найбільш масовий вид мистецтва. На початок 1945 р. в Ук­раїні було відновлено лише 1770 кіноустановок (із них 880 сільських), тобто ЗО /о довоєнної кіномережі. Не вистачало кваліфікованих кадрів, приміщень для кінотеатрів, обладнання. З часом кількість їх збільшу­валась. Так, в 1945 р. їх налічувалось 1769, а в 1950 р. — уже 7199, зокрема в сільській місцевості — відповідно 884 і 5419. Всі німі кіно­установки було замінено на звукові.

Станом на 1949 р. в Україні працювало 137 музеїв, кількість експо­натів досягла довоєнного рівня — 3 млн одиниць. Було створено багато ніиіііх музеїв: "Молода гвардія" у Краснодоні, "Оборона Одеси", Кор-гуиь-Шевченківський історичний, Ольги Кобилянської в Чернівцях, І, Шевченка в Києві, образотворчого мистецтва в Ужгороді та ін.

І Іа початку 1946 р. у клубних закладах працювало 23 тис. гуртків пімодіяльного мистецтва, у яких брали участь 316 тис. чол., а в 1958 р. лише при клубних закладах Міністерства культури України працюва­ло иже 87,9 тис. гуртків (драматичних, музичних, хорових, образотвор­чого мистецтва та ін.), у роботі яких брали участь 1299,3 тис. чол.

Неухильному піднесенню самодіяльної художньої творчості сприяло систематичне проведення оглядів та олімпіад художньої самодіяльності. Нже в 1957 р. у них взяли участь понад 1,5 млн чол., які за своєю ви­конавською та художньою майстерністю стають урівень із професійни­ми митцями. Твори самодіяльних авторів, зокрема пісня "У трембітоньку чаграю", яку написав керівник хору Должанського деревообробного комбінату А. Машкін, пісні "Ти, донецький краю" шахтаря П. Дмит-рієва-Клебанова, "Співають дівчата" службовця Ф. Аитвиненка стали надбанням професійних колективів.

За роки післявоєнної відбудови народного господарства в республіці підновлено діяльність зруйнованих клубів, бібліотек, музеїв, а також створено нові культурно-освітні заклади. В Україні в 1950 р. працюва­ло вже 34,9 тис. масових бібліотек, 28,7 тис. клубів, що набагато пе­ревищувало кількість культурно-освітніх установ довоєнних років.

Творчий доробок самодіяльних літераторів та митців сприяв подаль­шому піднесенню художньої творчості українського народу.

Дата добавления: 2015-07-25