Читайте также: |
|
КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIH ст.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ:
1. На розвиток культури к. XVII — п. XVIII ст. великий вплив мала національно-визвольна боротьба українського народу 1648-1657 pp. та її соціально-економічні та політичні наслідки.
2. Перебування українських земель у складі різних держав, гальмування культурного процесу в Україні з боку іноземних держав —Польщі та Росії.
3. Культура обох частин України — Правобережної та Лівобережної зазнавала впливу тих держав, у складі яких вони перебували.
4.Культура України, в свою чергу впливала на культуру держав, у складі яких перебувала Україна, відбувалося взаємозбагачення культур.
5. Значний вплив на розвиток культури України загальноєвропейських процесів: реформації, просвітництва та зростання реалістичних тенденцій.
6. Хоч на Гетьманщині, на Правобережжі та на землях Західної України культурні процеси відбувалися в різних умовах, під владою різних держав, але не було порушено єдності національної культури.
7. Посилюється національний гніт, гоніння української мови, звичаїв, традицій тощо.
ОСВІТА.
1. При церквах, монастирях продовжували діяти початкові школи, в яких навчалися діти міщан, козаків та духовенства.
В початкових школах навчали грамоти і лічби. Поблизу церкви будувалася шкільна хата, де жив "пан дяк" — учитель, обраний парафією.
2. Наприкінці XVII — початку XVIII ст. вже в кожному селі були школи. Сільські громади своїм коштом утримували вчителів, шкільні приміщення.
3. Служителів церкви, державних службовців готували колегіуми: Чернігівський (заснований у 1700 p.), Харківський (1727) Переяславський (1738 p.).
4. Осередками вищої школи були: Львівський університет (заснований у 1661 р.) Києво-Могилянська колегія у 1701 році одержала звання академії.
5. Зі стін Києво-Могилянської академії вийшло чимало визначних вчених і письменників; Л. Баранович, І. Гізель, Й. Галятовський та ін.
6. У першій половині XVIII ст. в академії навчалися ви датні вчені:
Андрій Денисов — основоположник російського документального джерелознавства,
М. В, Ломоносов — великий російський вчений, у 1733 році вивчав рукописні твори академії,
Г. С Сковорода — український філософ, навчався в академії у 1738 1850 рр,
Я. П. Козельський — український філософ, навчався в академії у 1744 1750 pp.,
В, Г. Григорович-Барський — відомий мандрівник, який 24 роки мандрував по світу і залишив цікавий опис своїх мандрівок.
7.Києво-Могилянська академія відіграла значну роль у розвитку вищої освіти, у ній щороку навчалося близько тисячі учнів не тільки з України, а й із сусідніх країн — Росії, Молдови, Болгарії, Греції тощо.
8. Розквіт Київської академії, тривав до 60-х років XVIII ст. Пізніше цей навчальний заклад був перетворений на вищу духовну школу.
9. Мовна політика російського та польського урядів була антиукраїнською:
• 1696 р. — у Польщі було видано закон, який виключав українську мову з адміністративного використання, зберігши її в церковній справі.
• 1720 р. — царський уряд заборонив книгодрукування українською мовою.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Глава 27 | | | КНИГОДРУКУВАННЯ. |