Читайте также:
|
|
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО БУДІВНИЦТВО НАФТОВИХ І
ГАЗОВИХ СВЕРДЛОВИН
Основні терміни та визначення
Буріння свердловин — це, руйнування (буріння) гірських порід (породоруйнівним інструментом), в результаті чого утворюється шлам, який виноситься буровим розчином (промивною рідиною) під час циркуляції.
Свердловиною називають гірську виробку переважно круглого перерізу (діаметр 59-1000 мм), яка утворюється в результаті буріння гірських порід без доступу в неї людини (рис. 1.1).
Свердловини бурять з поверхні суші або з моря, а також з підземних гірничих виробок.
Свер дловина має такі елементи:
• устя свердловини (1) – пересічення траси свердловини з денною поверхнею (початок свердловини). Устя свердловини часто називають гирлом;
• вибій свердловини (2) – дно свердловини, яке переміщається в результаті дії породоруйнівного інструмента на породу; НЕФТЕГАЗОВЫЙ
• вісь свердловини (4) – уявлена лінія, яка з’єднує центри поперечних січень свердловини;
• стовбур свердловини (5) – простір в надрах, який займає свердловина;
• обсадна колона (6) – колона з’єднаних між собою обсадних труб;
• затрубний простір (7) – простір між стінками свердловини та обсадною (бурильною) колоною.
Крім вище перелічених елементів свердловини є ще і інші терміни, а саме:
• міжтрубний простір – простір між обсадними колонами (після кріплення свердловини);
• довжина свердловини – відстань від устя до вибою по осі свердловини. Початком глибини (довжини) свердловини рахується поверхня стола ротора (див. нижче);
• глибина свердловини H – відстань по вертикалі від земної поверхні (устя) до даної точки (вибою свердловини). Глибини свердловин коливаються в широких межах: від декількох сотень до декількох тисяч метрів.
За глибиною бурові свердловини поділяють на:
• мілкі — глибиною до 2000 м (з них переважна більшість — до декількох сотень м);
• середньої глибини — до 4500 м;
• глибокі — до 6000 м;
• надглибокі — понад 6000 м. Довжина (глибина) найбільших бурових свердловин понад 12 км (Кольська надглибока).
Поглиблення свердловини здійснюється шляхом руйнування породи на всій площі вибою - без відбору керна (рис. 1.2) або на його периферійній частині - з відбором керна (рис. 1.3).
|
В останньому випадку в центрі свердловини залишається керн (рис. 1.4), тобто порода, яку періодично піднімають на поверхню для вивчення пройденого розрізу порід.
Свердловини бурять ступенево, зменшуючи діаметр від інтервалу до інтервалу. Початковий діаметр нафтових і газових свердловин, як правило, не перевищує 900 мм, а кінцевий інколи буває і меншим 139,5 мм.
| |||
| |||
Вісь свердловини може мати різні форми (рис. 1.5).
Вертикальні– це такі свердловини, в яких проектом буріння не передбачається цілеспрямоване відхилення стовбура від вертикалі. Але в процесі будівництва таких свердловин можуть мати місце випадкові відхилення від вертикалі за рахунок природного викривлення, тобто, при бурінні майже всі свердловини з різних причин в тій чи іншій мірі відхиляються від спочатку заданого напряму. Цей процес називається викривленням, а самі свердловини називають викривленими.
Отже, під час буріння вертикальних свердловин проходить їх природне викривлення, тобто змінюється зенітний кут.
Зенітний кут (α) - кут між вертикаллю і дотичною до осі свердловини в даній точці (рис. 1.6).
Свердловини, в яких зенітний кут не перевищує 2-3°, умовно називають вертикальними, а більше 3°- викривленими, похило-скерованими, горизонтальними та ін.
Ненавмисне викривлення називається природним, а викривлення свердловин за допомогою різних технологічних і технічних прийомів - штучним. В такому випадку спеціально бурять свердловину з похилим або похило-викривленим положенням її осі у відповідності з проектним.
В останньому випадку свердловину примусово викривляють згідно раніше запроектованого профілю.
Таке викривлення свердловин дозволяє значно понизити витрати матеріальних ресурсів та часу при розробці родовищ нафти і газу. Тому, воно стає необхідним, і його розвивають.
Такий процес називається направленим бурінням свердловин.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 72 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Героическая битва за Ленинград | | | Класифікація свердловин за призначенням |