Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Підсудність.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору | Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору | Мета та підстави участі у цивільному процесі | Форми участі у цивільному процесі | Поняття, значення та види представництва у цивільному процесі. | Види представництва. | Процесуальне-правове становище представника в цивільному процесі | Тема 9. Інші учасники в цивільному процесі. | Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу | Особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті |


Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називають підсудністю. На відміну від юрисдикції (підвідомчості), за якою розмежовується компетенція між різними органами щодо вирішення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію в тій самій сфері (щодо вирішення цивільних справ), але вже між різними судами. Тому підсудністю ще називають коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.

Критеріями такого розмежування можна вважати:

 

Залежно від названих критеріїв підсудність буває двох

видів: ^^^^^^^^^^^^^

функціональна територіальна

Донедавна існувала і родова підсудність, за якою у вертикалі ієрархії судів визначався суд, що розглядав справу по першій інстанції. У новітньому цивільному процесуальному законодавстві немає положень про виконання судами апеляційної чи касаційної ланки непритаманних їм функцій суду першої інстанції.

1. Функціональна підсудність - компетенція окремих гілок судової системи на реалізацію функцій, які вони виконують. За цією підсудністю функції суду першої інстанції виконують місцеві суди, а саме районні, районні у містах, міські та міськрайонні (ст. 107 ЦПК).

Судами апеляційної інстанції є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (ст. 291 ЦПК).

Як випливає з положень законодавства про судоустрій та процесуального законодавства, в Україні фактично не існує суд касаційної інстанції. Тому здійснює повноваження касаційної інстанції у цивільних справах відповідно до ст. 47 та п. 3 розділу VII Закону України "Про судоустрій України" Верховний Суд України, а саме судова палата у цивільних справах.

Судом, який переглядає справу за винятковими обставинами, є Верховний Суд України (ст. 353 ЦПК). Судом, який переглядає справу за нововиявленими обставинами - суд, який ухвалив рішення, постановив ухвалу чи видав судовий наказ (ст. 363

ЦПК).

Судом, який здійснює контроль за виконанням судових рішень та вирішує питання у ході виконання рішення у цивільній справі, як правило, є суд, який видав виконавчий документ (розділ VI ЦПК, ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження").

2. Територіальна підсудність - компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їхня юрисдикція.

Видами територіальної підсудност і є:

· загальна

· альтернативна

· договірна

· виключна

· за зв'язком справ

· за вказівкою суду

 

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

а) Загальна територіальна підсудність

встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. За загальним правилом позови пред'являються в суді за місцем проживання фізичної особи, місцезнаходженням юридичної особи (ст. 109 ЦПК).

Місцезнаходження відповідача встановлюється позивачем (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК), а якщо воно йому невідоме, він може скористатися правилами альтернативної підсудності, передбаченими ч. 9 ст. 110 ЦПК.

Це загальне правило встановлене у зв'язку з тим, що сам факт пред'явлення позову до відповідача не свідчить про те, що на останньому лежить певний обов'язок перед позивачем, а також для недопущення зловживання правом на звернення до суду.

б) Альтернативна територіальна підсудність встановлена законом і зумовлена необхідністю чи доцільністю надання позивачу права вибору суду, який розглядатиме справу.

Зокрема, відповідно до ст. 110 ЦПК (1. Позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред' являтися також за місцем проживання позивача.

2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред' являтися за місцем проживання позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров' я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.

3. Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров' я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред' являтися також за місцем проживання позивача чи за місцем завдання шкоди.

4. Позови, що виникають з соціальних, пенсійних і житлових правовідносин, позови про повернення майна або його вартості, про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред' являтися також за місцем проживання позивача.

 

5. Позови про захист прав споживачів можуть пред' являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

6. Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред' являтися також за місцем завдання шкоди.

7. Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред' являтися також за їх місцезнаходженням.

8. Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред' являтися також за місцем виконання цих договорів.

9. Позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред' являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи).

10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть пред' являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.

11. Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі можуть пред' являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

12. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.)

в) Виключна територіальна підсудність
встановлюється у випадках, передбачених законом, і означає, що
заява може бути подана тільки до певного суду.
В цьому випадку
застосування інших видів підсудності не допускається.

Відповідно до ст. 114 ЦПК (1. Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред' являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

2. Позови про виключення майна з опису пред' являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред' являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

4. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред' являються за місцезнаходженням перевізника.)

г) Договірна територіальна підсудність (ст. 112 ЦПК)

передбачає надання сторонам права вибору суду, до якого подаватиметься заява і який розглядатиме справу. Причому сторони не можуть змінювати функціональної підсудності та порушувати правила виключної підсудності (ст. 129 ЦПК). Тобто, не може бути відмовлено у прийнятті позовної заяви судом, визначеним за домовленістю сторін, якщо навіть жодна із сторін не проживає чи не має майна на території юрисдикції цього суду. Законом встановлено, що це повинна бути домовленість між сторонами, закріплена у письмовій формі, недотримання якої тягне за собою застосування загальних правил про підсудність. Домовленість подружжя про розгляд справи про розірвання шлюбу у порядку ч. 2 ст. 110 ЦПК може не закріплюватися у формі окремого документа, вона, наприклад, може міститися у спільній заяві, поданій до суду.

д) Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою визначає суд, який розглядатиме спір, виходячи із первісного спору, що є предметом судового розгляду.

Приміром, позови до кількох відповідачів, які проживають або перебувають в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється до суду за місцем розгляду первісного позову (ст. 113 ЦПК).

є) Підсудність за ухвалою суду - це новий вид територіальної підсудності, за якого територіальна юрисдикція суду визначається на підставі ухвали суду. Застосовується у випадках, чітко визначених законом, а саме:

· коли стороною у справі виступає місцевий чи апеляційний суд чи суддя цього суду (ст. 108 ЦПК),

· коли спір виник між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також у разі вирішення справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем чи особою без громадянства, які проживають за межами України (ст. 111 ЦПК).

У такому разі суд, територіальна юрисдикція якого визначена такою ухвалою судді відповідно вищестоящого суду чи Верховного Суду України, зобов'язаний розглянути питання про відкриття провадження у справі.

Питання дотримання правил про підсудність вирішується судом при відкритті провадження у справі. Якщо суддя визнає, що справа даному судові не підсудна, він повертає заяву позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві (ст. 115 ЦПК). На цю ухвалу може бути подано скаргу.

За загальним правилом, забороняється передавати до іншого суду справи, розпочаті розглядом по суті, за винятком передачі у порядку зміни підсудності (ст. 116 ЩІК). Однак цивільне процесуальне законодавство допускає передачу цивільної справи з одного суду до іншого після відкриття провадження у справі в окремих випадках:

· якщо задоволене клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням;

· якщо до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;

· якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

· якщо суд, який розглядав справу, ліквідовано.

Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення (ст. 116 ЦПК).

Важливою гарантією доступності правосуддя та судового захисту є норма про те, що суперечки між судами про підсудність не допускаються (ст. 117 ЦПК). Це означає, що справа, надіслана з одного суду до іншого, повинна бути прийнята до розгляду судом, якому вона надіслана.

 

1. Наслідки порушення правил підсудності.

2. Передача справи з одного суду до іншого.

 

 


Дата добавления: 2015-07-21; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Цивільна юрисдикція.| Поняття, значення та класифікація цивільних процесуальних строків.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)