Читайте также:
|
|
За допомогою елементної бази логічних елементів можна створити різномаїті комбінаційні пристрої. Як правило, вихідний сигнал в таких пристроях залежить тільки від наявності відповідної комбінації сигналів на входах комбінаційного пристрою. Такий принцип побудови використовують для реалізації програмного керування за заданим алгоритмом. Зауважимо, що комбінаційні пристрої не володіють пам’яттю, тобто керуючий сигнал на виході визначається значеннями вхідних сигналів в даний момент часу і не залежить від їх значень в попередні момети часу.
Введення і виведення інформації в ЕОМ здійснюється шляхом перетворення десяткової системи числення у двійкову і навпаки. Перетворення інформації з десяткової системи у двійковий код здійснюється за допомогою шифраторів (кодерів), а зворотнє перетворення двійкового коду у десяткову систему – дешифраторами (декодерами).
Шифратором називають комбінаційну логічну схему, в якій логічній одиниці “ 1 ” на одному із входів, відповідає певна комбінація сигналів на виході. Склад комбінації сигналів на виході залежить від того, на який із входів подана логічна одиниця “ 1 ” (див. табл. 2).
Заборонено подавати логічні одиниці одночасно на декілька входів. Кількість входів N та кількість виходів n шифратора взаємозалежні N=2n. Шифратори застосовуються для перетворення кодів, наприклад, десяткового у двійковий.
Якщо на вході F7=1 діє логічна одиниця, а на всіх решта входах
F0 – F6 = 0, F8 –F15 =0 діє логічний ноль (число 7 у десятковій системі числення), то на виході шифратора з’явиться комбінація 0111, яка відповідатиме числу сім у двійковій системі числення (А=0, В=1, С=1, D=1).
Дешифратором називають комбінаційну логічну схему, в якій кожній із комбінацій сигналів на входах відповідає сигнал логічної одиниці “ 1 ” тільки на одному із його виходів. Вони застосовуються у системах для видачі керуючих сигналів в ті чи інші кола в залежності від комбінації сигналів на входах. Зокрема, вони застосовуються для перетворення кодів, наприклад, двійкового у десятковий (див. табл. 3). На одному із виходів (і тільки на
Таблиця 2
Таблиця істиності шифратора з чотирма виходами
F0 | F1 | F2 | F3 | F4 | F5 | F6 | F7 | F8 | F9 | F10 | F11 | F12 | F13 | F14 | F15 | ABCD |
Таблиця 3
Таблиця істиності чотиривходового дешифратора
ABCD | F0 | F1 | F2 | F3 | F4 | F5 | F6 | F7 | F8 | F9 | F10 | F11 | F12 | F13 | F14 | F15 |
одному) буде логічна “ 1 ” (рівень високої напруги), номер якого відповідає числу АВСD в двійковій системі числення.
У пристроях перетворення інформації дешифратори призначені для перетворення кодованої інформації, записаної в лічильниках і регістрах, у сигнали кодування і для передавання цих сигналів на виконавчі системи ЕОМ, у пристрої відтворення інформації (світлове табло, цифрові індикатори) тощо.
Дешифратор має кількість виходів n, яка дорівнює кількості комбінацій N вхідних змінних, тобто n=2N. Якщо використовуються всі виходи, то дешифратор називають повним. Якщо застосовують дешифратори з меншою кількістю виходів, то їх називають неповними.
Якщо вхідні змінні закодовані у двійковій системі, то логічна одиниця формується на тому виході, номер якого відповідає десятковій формі запису цього ж числа. Наприклад, якщо на входи подане число 0111 (А=0, В=1, С=1, D=1) у двійковому коді, то у десятковому коді це число дорівнює 7, тобто за такої комбінації вхідних сигналів логічна одиниця з’явиться у значенні функції F7 (див. табл. 3).
а б в г
Рис. 11. Умовні позначення лічильника (а), регістра (б), шифратора (в) і дешифратора (г)
Дата добавления: 2015-07-21; просмотров: 110 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Регістри | | | Мікропроцесори |