Автомобільна, бронетанкова техніка списується тільки після зняття установленого на них устаткування.

Акти на списання матеріальних засобів складаються комісіями, що призначаються командиром військової частини, а якщо є потреба – старшим начальником.

До складу комісій обов’язково включаються посадові особи, які є фахівцями з матеріальних засобів, що підлягають списанню. У комісію зі списання меблів, казарменого інвентарю і протипожежного устаткування повинен входити представник квартирно-експлуатаційної частини району (гарнізону).

Під час визначення якісного (технічного) стану матеріальних засобів комісія керується:

- стандартами, описами, формулярами (паспортами), технічними умовами й іншими документами, що визначають вимоги до якісного (технічного) стану відповідних матеріальних засобів;

- ознаками і технічними показниками категорійності, установленими відповідними посібниками, настановами, положеннями та інструкціями;

- термінами служби (експлуатації, збереження, придатності) матеріальних засобів, установленими наказами Міністра оборони (заступників Міністра оборони) та інструкціями начальників відповідних органів управління Збройних Сил;

- підтвердженням якісного аналізу, якщо якісний (технічний) стан матеріальних засобів може бути визначено тільки на підставі проведених іспитів чи лабораторних досліджень.

Голова і члени комісії, що підписали акт на списання матеріальних засобів, а також командир (начальник), щозатвердив цей акт, несуть відповідальність за правильність висновку про якісний (технічний) стан матеріальних засобів, що списуються, визначення призначення (використання) їх після списання.

Акт на списання матеріальних засобів, що затверджується командиром військової частини, складається в одному екземплярі.

Акт на списання матеріальних засобів, що подається на затвердження вищому командиру (начальнику), складається в двох екземплярах. Обидва екземпляри акта разом із клопотанням про затвердження подаються командиром військової частини за командою. Під час подання клопотання про списання озброєння і техніки, на які заведені формуляри (паспорти), до акта обов’язково додаються повністю оформлені та заповнені на день складання акта формуляри (паспорти).

Після затвердження акта перший його екземпляр повертається у військову частину і є підставою для списання за книгами і картками обліку зазначених у ньому матеріальних засобів. Другий екземпляр акта з відміткою в ньому про знищення формуляра (паспорта) зберігається в справах органа управління того командира (начальника), що затвердив акт. Речове майно, що видане в особисте користування військовослужбовцям строкової служби, після закінчення встановлених термінів носіння вилучається і здається на склад військової частини, де воно розсортовується на придатне для використання без ремонту (після ремонту) і непридатне – таке,що підлягає списанню.

Речове майно, що підлягає списанню, перевіряється комісією, призначеною командиром військової частини.

Матеріальні засоби, що втрачені внаслідок загибелі, знищення, незаконної витрати і розкрадань, а також зіпсовані та передчасно стали непридатними, списуються з книг обліку у відповідній службі військової частини на підставі наказів командира військової частини й актів комісій після записів утрат у книгу обліку нестач.

Запис утрат у книгу обліку нестач дозволяє начальнику відповідної служби не вимагати законного списання втрат, що є у наявності у книзі обліку нестач.

Комісією, призначеною наказом командира військової частини, у залежності від виду втрачених матеріальних засобів, що підлягають списанню, складаються акти (форма 12) на списання озброєння і техніки, що рахуються по номерах за технічним станом.

Для встановлення винних осіб і розміру нанесеного збитку, а також для визначення потреби віднесення частини чи повної суми цього збитку за рахунок держави командиром військової частини призначається адміністративне розслідування, а за наявності ознак злочину порушується карна справа.

В залежності від результатів розслідування командиром частини приймається рішення про відшкодування заподіяного збитку і відповідальності винної особи, а також про оформлення документів на одержання інспекторського свідчення.

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України. – Харків: Ранок, 1996.

2. Статути Збройних Сил України. Київ, 1999.

3. Закон України від 5.10.2000 р. “Про Збройні Сили України”.

4. Закон України від 21.01.2000 р. “Про державну таємницю”.

5. Наказ Міністра оборони України № 300 від 16.07.1997 р. “Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України”.

6. Наказ Міністра оборони України № 350 від 22.07.1998 р. “Про введення в дію Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час”.

7. Постанова Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 р. “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань”.

8. Наказ Міністра оборони України № 402 від 22.07.1998 р. “Про введення в дію Положення про продовольче забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час”.

9. Наказ Міністра оборони України № 201 від 14.08.1995 р. “Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”

10. Наказ Міністра оборони України № 341 від 28.12.1995 р. “Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості”.

11. Наказ Міністра оборони України № 359 від 29.06.2005 р. “Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України”.

12. Програма бойової підготовки танкових підрозділів. - К.: Варта, 2006 р.

13. Рекомендації з організації і методики проведення занять з бойової підготовки. – Київ., 2005 р.

14. Організація повсякденної діяльності в підрозділі. Навчально-методичний посібник за загальною редакцією А.М. Сиротенка – Харків.: 2005 р.

15. Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки. К., 2006 р.

Дата добавления: 2015-07-21