Переговори в рамках ҐАТТ

Рік	Місце/назва	Теми	Країни
	Женева	Тарифи
	Аннесі (Франція)	Тарифи
	Торквей (Велика Британія)	Тарифи
	Женева	Тарифи
1960-1961	Женева Раунд Ділона	Тарифи
1964-1967	Женева Раунд Кенеді	Тарифи й антидемпінгові заходи
1973-1979	ЖеневаТокійський раунд	Тарифи, нетарифні заходи, “рамкові” угоди
1986-1994	Женева Уруґвайський раунд	Тарифи, нетарифні заходи, правила, послуги, інтелектуальна власність, врегулювання суперечок, текстиль, сільське господарство, створення СОТ тощо.

На Четвертій конференції міністрів у Досі (Катар) в листопаді 2001 року уряди країни СОТ вирішили розпочати новий раунд переговорів. Вони домовились працювати також і по інших напрямках, зокрема, щодо виконання чинних угод (Доський раунд розвитку)(див.табл.2).

Таблиця2

Основні напрями багатосторонніх переговорів "Раунду розвитку"

Питання переговорів	Предмет обговорення та досягнуті домовленості
Сільське господарство	Переговори з питань сільського господарства відбуваються відповідно до статті 20 Угоди про сільське господарство. Декларація IV Конференції міністрів СОТ у Катарі підтвердила довгострокову ціль, вже узгоджену в Угоді — запровадити справедливу та ринково-орієнтовану торговельну систему через реалізацію Програми реформи. Програма містить посилені правила, а також чітко визначені зобов'язання щодо державної підтримки та захисту сільського господарства. Мета полягає в усуненні обмежень і викривлень на світових сільськогосподарських ринках, а також у запобіганні їх появі в майбутньому.
Доступ до ринку несільсько-господарських товарів	Досягнуті домовленості про початок переговорів щодо зменшення тарифів на всі несільськогосподарські товари. Метою є зменшення або усунення тарифів, включаючи скорочення чи усунення тарифних піків, високих тарифів і тарифної ескалації, а також— зокрема, стосовно товарів, в експорті яких зацікавлені країни, що розвиваються.
Правила СОТ стосовно антидемпінгу та субсидій	Міністри домовилися провести переговори стосовно угод про антидемпінг (стаття VI ГАТТ) і субсидії.
Послуги	Переговори стосовно торгівлі послугами відбуваються в рамках діяльності Ради з торгівлі послугами. Відповідно до Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС), члени СОТ зобов'язані провести переговори з визначених питань і перейти до наступних раундів переговорів з метою подальшої лібералізації торгівлі послугами. У березні 2001 р. Рада з торгівлі послугами запровадила методологію і процедури проведення зазначених переговорів. Схвалені результати проведеної роботи, ще раз підтверджена методологія і процедури проведення переговорів, визначені окремі ключові аспекти розкладу переговорів.
Торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС)	ТРІПС та охорона здоров'я. Акцентовано увагу на важливості впровадження Угоди ТРІПС таким чином, щоб це сприяло охороні здоров'я шляхом як спрощення доступу до існуючих лікарських засобів, так і створення нових. Визначено, по-перше, що Рада з ТРІПС повинна знайти рішення проблем, що можуть постати при застосуванні обов'язкового ліцензування перед країнами, які мають незначні чи зовсім не мають можливостей виробляти фармацевтичні препарати. По-друге, для найменш розвинутих країн термін застосування ними правил патентування фармацевтичних препаратів подовжено до 1 січня 2016 р. Система реєстрації географічних позначень.
Зв'язок між торгівлею та інвестиціями	Перегляд положень ТРІПС. Рада з ТРІПС почала розглядати питання стосовно патентоздатності або непатентоздатності винаходів у сфері рослинництва та тваринництва, а також питання захисту видів рослин. Відповідно до Декларації IV Конференції міністрів СОТ у Катарі, Рада з ТРІПС повинна розглянути також питання взаємозв'язку між Угодою ТРІПС і Конвенцією ООН щодо біологічного розмаїття, захисту традиційних знань і фольклору та ін.
Зв'язок між торгівлею і конкурентною політикою	Основних принципів, включаючи прозорість, недискримінацію і справедливі процедури; шляхи добровільного співробітництва членів СОТ у сфері конкурентної політики;напрями підтримки та поступового зміцнення конкуренції в країнах, що розвиваються.

СОТ базується на таких основних принципах і правилах:

· торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

· регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

· відмова від використання кількісних і інших обмежень;

· транспарентність торговельної політики;

· врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

До найважливіших функцій СОТ слід віднести:

· контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду; нагляд за торговельною політикою країн-членів;

· проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;

· врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;

· технічна допомога й навчання для країн, що розвиваються;

· співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Основними цілями СОТ, визначеними у преамбулі до Угоди про заснування СОТ є:

· забезпечення "сталого розвитку" шляхом "оптимального використання світових ресурсів"; підвищення життєвого рівня; забезпечення повної зайнятості; постійне зростання доходів і ефективного попиту;

· сприяння захисту та збереженню навколишнього середовища, з урахуванням різних рівнів національного економічного розвитку; оптимальне використання світових ресурсів у відповідності з цілями сталого розвитку;

· сприяння країнам, які розвиваються, та особливо менш розвиненим, у забезпеченні для них кращої частки у зростанні міжнародної торгівлі;

· забезпечення стійкого функціонування інтегрованої багатосторонньої торговельної системи, до якої входять ГАТТ, результати попередніх заходів, спрямованих на лібералізацію торгівлі, а також всі результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів.

На відміну від ГАТТ дані цілі визначені більш чітко, оскільки вони також поширюються й на послуги.

Процес вступу будь-якої країни до СОТ має свою послідовність та складається з кількох етапів. Уряд країни, яка виявила бажання стати членом СОТ повинен надсилати листа Генеральному директору СОТ, який розглядається на засіданні Генеральної ради при цьому формується робочу групу. Наступним етапом приєднання є підготовка та подання країною-кандидатом Меморандуму про зовнішньоторговельний режим. Після ознайомлення робочої групи з Меморандумом починається етап “запитань і відповідей”. В процесі переговорів обумовлюється межа поступок, які надалі фіксуються в двосторонніх Протоколах про взаємний доступ на ринки товарів та послуг. У багатосторонньому форматі на засіданнях робочої групи обговорюються питання відповідності національного законодавства країни-кандидата багатостороннім угодам СОТ. Слід відмітити, що робоча група здійснює моніторинг процесу адаптації національного законодавства країни-кандидата до вимог СОТ та надає свої пропозиції та вимоги щодо необхідних законодавчих та інституційних змін. Поряд з цим, угоди СОТ (за винятком угод з обмеженою кількістю учасників) є обов’язковими до виконання усіма членами СОТ. Після завершення двосторонніх переговорів з усіма зацікавленими сторонами та отримання позитивного результату у переговорах з робочою групою готується протокол про приєднання. Завершальним етапом на даному шляху є рішення про приєднання країни, що приймається Генеральною радою СОТ. Необхідно зауважити, що це рішення обов’язково повинно бути ратифіковане національним парламентом країни-кандидата.

Дата добавления: 2015-07-21