Неоромантичний ідеал особистості в драматичній поемі Лесі Українки «Одержима».

Ново романтизм – термін Українки. Зі «старим» романтизмом його ріднить порив до ідеального, виняткового; на 1-ому місці - чуттєва сфера людини, емоційно-інтуїтивне пізнання.

Визначальні риси неоромантизму:
- неоромантики змальовували переважно не масу, а яскраву, неповторну індивідуальність, що вирізняється з маси, бореться, — часом попри безнадійну ситуацію, — зі злом, зашкарублістю, сірістю повсякденна;
- герої неоромантиків переймаються тугою за високою досконалістю у всьому, бажанням жити за критеріями ідеалу, а не буднів;
- неоромантики часто вдаються до умовних, фантастичних образів, ситуацій, сюжетів/

- оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто обираючи тлом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний неоромантичний герой — непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод.

Відмінність героя-романтика від г-неоромантика – 1- відсторонюється від маси, 2 – є частиною маси або навіть веде її за собою. Романтик – у конфлікті із соціумом, неоромантики – у конфлікті з собою, внутрішнім «Я».

Как я поняла, Міріям – у конфлікті і з собою(говорит, что сама не знает, чего хочет), і з соціумом (все отвергли, одвернулись от Месії, а она –самая верная). + вона - вигнанець, який бореться за Месію, протистоїть масі (усім тим, хто відрікся від Месії)

Дата добавления: 2015-07-20