отруєння алкоголем

В міру ускладнення соціальної структури суспільства вживання алкоголю стає все більш індивідуальним (індивідуальні мотиви, індивідуальне відношення до спиртного), в той же час збільшується число факторів, які обумовлюють зловживання ним.

При прийомі спиртних напоїв по мірі всмоктування алкоголю із ШКТ концентрація в крові збільшується. Найбільша концентрація алкоголю спочатку в печінці, потім він проникає в ЦНС, в підкоркові утворення, мозочок, потім в кору головного мозку, де зберігається найдовше. Малі дози проявляють збуджуючу дію. Великі дози алкоголю викликають гальмування кори і життєво важливих центрів довгастого мозку, що і зумовлює важкі розлади дихання і кровообігу – основну причину смерті при важких формах гострого алкогольного отруєння.

Резорбтивна дія спирту етилового проявляється, перш за все, впливом на ЦНС. Невеликі дози порушують умовно-рефлекторну діяльність. Спочатку послаблюються процеси гальмування в корі головного мозку, що зумовлює порушення пам’яті, критичне мислення, надмірної балакучості, рухливості. Потім алкоголь послаблює процеси збудження. Пригнічується вища нервова діяльність. Понижується розумова і фізична працездатність, суб’єктивно зникає почуття втоми, больової і інших видів чутливості.
Алкоголь не тільки зменшує збудливість центрів головного мозку, він знижує слух, гостроту зору, спотворює реакції на зовнішні подразники.

Під впливом алкоголю порушується діяльність підкоркових структур і стовбура мозку. Проявами цього є зникнення негативних емоцій, поява байдужості до неприємностей, тимчасове поліпшення настрою. Порушується терморегуляція: внаслідок розширення шкірних судин збільшується тепловиділення, що приводить до зниження температури тіла, хоча у людини залишається відчуття тепла. У міру наростання концентрації спирту в крові настає аналгезія, сонливість, згодом втрачається свідомість. Стадія наркозу переходить в агональну стадію.

При тривалому вживанні алкогольних напоїв виникає звикання до нього, психічна і фізична залежність.

Отруєння етиловим спиртом може бути при одноразовому прийомі (гостре отруєння) або при тривалому прийомі – хронічне отруєння.
Гостре отруєння спиртом етиловим характеризується ознаками глибокого пригнічення ЦНС. Спочатку навіть прийом порівняно невеликої кількості алкоголю призводить до сп’яніння і значного збудження. Потім втрачається свідомість, не реагують на тактильні, больові та інші подразники. Пригнічуються життєво важливі функції – дихання і кровообігу. Дихання послаблюється, стає поверхневим, серцева діяльність пригнічена, пульс порушений, слабкого наповнення, АТ знижується. Шкіра бліда із синюшним відтінком, на дотик холодна, волога, липка. Температура тіла знижується. Зіниці вузькі, не реагують на світло. Розслаблюються скелетні м’язи, пригнічуються рефлекси, втрачається чутливість.

Перша допомога при гострому отруєнні алкоголем: припинення всмоктування його з ШКТ, для цього за допомогою зонду промивають шлунок невеликими порціями (по 300-400 мл багаторазово) 0,1% розчином перманганату калію або питної соди кімнатної температури. П/ш вводять кордіамін (2 мл) і 10% розчин кофеїну-бензоатунатрію (1 мл). При отруєнні етиловим спиртом може виникати ацидоз (підвищена кислотність) і гіпоглікемія (зменшення цукру в крові), тому відповідно для усунення цих явищ вводять натрію гідрокарбонат (200-500 мл 4% р-ну в/краплинно і глюкозу (500 мл 10% р-ну в/в) з інсуліном (п/ш 10-12 ОД). При необхідності проводять оксигенотерапію, вводять серцево-судинні препарати. При алкогольній комі вводять налоксон.

Хронічне отруєння спиртом етиловим при систематичному вживанні його у вигляді алкогольних напоїв. Проявляється різноманітними порушеннями ЦНС, серцево-судинної системи, органів травлення і дихання, обміну речовин. У хворих знижується пам'ять, інтелект, розумова і фізична працездатність. Проявом абстиненції при алкоголізмі є розвиток алкогольних психозів (білої гарячки). Виникають захворювання внутрішніх органів: запалення слизової шлунка (гастрит), кишечника (коліт), хронічні захворювання печінки, нирок. Ці розлади, як і порушення обміну речовин пов’язані з дефіцитом вітамінів в організмі і так само цей дефіцит приводить до виснаження, зниження опірності до інфекційних захворювань.

Дата добавления: 2015-07-20