Поняття пенсії у зв'язку з утратою годувальника

Поняття пенсії у зв'язку з утратою годувальника пов’язується з необхідністю матеріального забезпечення з боку держави непрацездатних членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого.

Під пенсією у зв'язку з утратою годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду (в окремих випадках – з фонду соціального страхування чи бюджету), призначені непрацездатним членам його сім'ї в разі втрати годувальника, які перебували на його утриманні, у розмірі, співвіднесеному із заробітком (доходом) годувальника.

Особливість цього виду пенсії полягає в тому, що пенсійне забезпечення членів сім'ї має похідний характер від права на пенсію іншої особи, яка є годувальником, і що ця пенсія призначається не конкретній особі, а сім'ї, тобто на всіх членів сім’ї, які мають право на цей вид пенсії, призначається одна спільна пенсія. Хоча на вимогу конкретного члена сім’ї виділяється його частка, яка виплачується йому окремо.

Право на цей вид пенсії мають всі сім’ї, чиї годувальники підлягали загальнообов’язковому державному страхуванню, чи добровільно брали участь у такому страхуванні. Коло непрацездатних членів сім’ї визначене законодавством.

Під терміном «втрата годувальника» розуміється: його фізична смерть, безвісна відсутність чи в судовому порядку оголошено його померлим.

Пенсія у зв'язку з утратою годувальника певною мірою має схожі риси з пенсією по інвалідності, оскільки у випадку настання смерті з причин, не пов'язаних з трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, однією з умов призначення такої пенсії, як і пенсії по інвалідності, є наявність страхового стажу годувальника, який залежить від віку.

Залежно від категорії осіб, до яких належав померлий годувальник, а також залежно від причин настання смерті пенсійне забезпечення у зв'язку з утратою годувальник; аналогічно, як і пенсія по інвалідності, може здійснюватися за різними законами. Наприклад, якщо померлий годувальник належав до військовослужбовців чи до осіб начальницького і рядового спаду органів внутрішніх справ, то пенсія буде призначатися відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішні; справ та деяких інших осіб». Пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3-х місяців після звільнення зі служби пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, – якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5-ти років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісті в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті. Право на таку пенсію мають непрацездатні члени сімей, які перебували на утриманні померлого. Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Незалежно від перебування на утримані годувальника пенсія призначається:

– непрацездатним дітям;

– непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування;

– непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Якщо смерть годувальника настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, то пенсії у разі втрати годувальника призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до якого право на одержання цього виду пенсії мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші зі цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку сам неспроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки та чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди – члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язанні виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядач дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія уразі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Якщо ж смерть годувальника настала з причин, не пов'язаних з трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, то пенсія у зв'язку з утратою годувальника призначається за Законом Украї­ни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Дата добавления: 2015-07-20