Читайте также:
|
Більшість дослідників сьогодні дотримується думки про заселення території Л.А. біля 30-20 тис. років тому вихідцями з Північно-Східної Азії через “сухопутний міст” Берінгій на місці сучасної Берінгової протоки. Проте ряд учених вважає, що азійський шлях переселення був не єдиний, а в пізніші часи існували тісні зв’язки між Л.А. і Океанією. Поступово склалося два основних осередки ранніх цивілізацій: Мезоамерика та Андська область.Найдавнішою з відомих нині цивілізацій доколумбової Л.А. є культура ольмеків, яка існувала на південно-східному узбережжі Мексики в ХІV-ІІІ ст. до н.е. З появою крупного міста-держави Теотіуакана (ацтекською – “місто, де жили боги”) (ІІ ст. до н.е. – VІІ ст. н.е.) за півсотні кілометрів на північний схід від сучасного Мехіко почався так званий класичний період центральноамериканських культур. Протягом VІІ-VІІІ ст. цивілізації “класичного періоду” були зруйновані нашестям тольтеків, які прийшли з Північної Мексики і створили власну культуру, сповнену своєрідної морокової виразності.. У цей час на південному сході Мексики й на території Белізу, Гондурасу та Гватемали найвищого розквіту досягла перша крупна міська цивілізація Ц.А. - майя, що налічувала біля 100 міст-держав (Паленке, Копан, Чичен-Іца, Тікаль та ін.). В Х ст. прекрасні міста майя опустіли, при звістці про вторгнення тольтеків населення залишило їх. На півострові Юкатан виникла майя-тольтекська держава, столицею котрої в середині ХІ ст. став Чичен-Іца, а після його загибелі наприкінці наступного століття – Майяпан.
Ацтекське царство.
Наприкінці ХІІ ст. з півночі сучасної Мексики почали рух на південь ацтеки, які після довгих поневірянь поселились на оз.Тескоко, перейшли до землеробства і бл. 1325 р. на одному з островів заснували Теночтітлан (сучасний Мехіко) – “американську Венецію” за свідченнями іспанських конкістадорів. Через півтора століття місто стало центром царства, що охоплювало всю Центральну Мексику. Найвищого розквіту Ацтекське царство досягло при Моктесумі ІІ (1503-1520 рр.), Імперія інків.
Оскільки люди заселяли Л.А. з півночі, поступово просуваючись на південь, перші цивілізації там виникли пізніше, хоча відомо про них набагато менше, ніж про центральноамериканські. Певну роль у цьому зіграли інки, які знищували культові споруди, будівлі, піраміди і пам’ятки мистецтва підкорених індіанських племен, витравлюючи з їхньої пам’яті все, що було до завоювання.
“Зіркою першої величини” доінкської історії Південної Америки була цивілізація Наска на пустельному південному узбережжі Перу (іспанська транскрипція індіанської назви далекої країни – Біру), що існувала у VІ-VІІІ ст. н.е. Та найвідомішою з південноамериканських цивілізацій є імперія інків – Тауантінсуйу (мовою кечуа – чотири з’єднані між собою сторони світу, “сини Сонця” вважали, що всі ще не завойовані землі з часом підкоряться їм). Вона склалася протягом ХІІ-ХV ст. навколо гірської общини Куско (на південному сході сучасного Перу), охоплювала більшу частину сучасного Еквадору, Перу, значну частину Болівії, Чилі та Аргентини. У 1530-1532 рр. Тауантінсуйу було послаблене міжусобною боротьбою за престол між братами Атауальпою (представником т.зв. династії Кіто) і Уаскаром (представником династії Куско), що полегшило захоплення імперії конкістадорами.
75. з чого складається сільськогосподарський і мінеральний експорт Австралії? Австралія у світі є основним постачальником мінеральної сировини (залізна руда, кам'яне вугілля, боксити, поліметалеві руди, коштовне каміння), продовольства (пшениця, м'ясо, молочні продукти), вовни.
В економіці Австралії важливе місце посідає видобувна промисловість. В останнє десятиріччя в країні зріс видобуток кам'яного вугілля, алмазів.
Промислове значення має видобуток золота - щорічно понад 300 т (13 % світового видобутку). Головним районом його видобутку є Західна Австралія, Північна Територія і Квінсленд.
Сьогодні Австралія забезпечує 30% світового виробництва алмазів (шосте місце у світі). Основне родовище знаходиться у північно-східній частині Західної Австралії. Є також значні поклади діамантів у Західній Австралії (33 % від світового видобутку).
Серед енергомістких ресурсів найбільший видобуток припадає кам'яне і буре вугілля. Більшість родовищ вугілля розміщені на сході континенту - у штатах Новий Південний Уельс і Квінсленд, вугілля видобувається також на острові Тасманія.
Родовища природного газу і нафти зосереджені на континентальному шельфі, біля берегів Західної Австралії.
Чорна металургія має необмежені можливості для свого розвитку. Цьому сприяють наявність високоякісних руд та значні запаси коксівного вугілля. Однак обсяги виплавки чавуну і сталі незначні. Найбільшим підприємством чорної металургії є комбінат повного циклу, розташований в Порт-Кембла, що знаходиться на південь від Сіднея.
Кольорова металургія. За запасами свинцево-цинкових руд і бокситів (алюмінієві руди) Австралія відноситься до країн світу, що володіють найбільшими ресурсами, а за запасами мідних, нікелевих і олов'яних руд - до країн зі значними ресурсами.
Виплавка міді зосереджена переважно у районах видобутку мідної руди або в портових містах, з яких вона експортується. Найбільшим центром виробництва міді є завод у Порт-Кембла.
Австралія є значним виробником мінеральних добрив, суперфосфатів, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, що застосовуються у сільськогосподарському виробництві.
Сільське господарство Австралії повністю забезпечує основні потреби країни і направляє на зовнішній ринок близько трьох четвертих обсягу своєї продукції. Сільськогосподарські товари забезпечують майже 50 % усіх експортних доходів країни.
Австралія є найбільшим світовим виробником овечої вовни, постачаючи на світовий ринок 30 % її обсягу, а також зернових, м'яса, цукру, молочних продуктів та фруктів.
Провідною галуззю сільського господарства є пасовищне тваринництво м'ясного напрямку, зокрема вівчарство. Приблизно три чверті стада - це мериноси, які дають якісну вовну. Найбільша концентрація овець припадає на західні схили Східно-Австралійських гір.
Австралія входить у десятку найбільших країн світу за кількістю ВРХ. Території вирощування худоби досить обширні. Тваринництво молочного напрямку розвинене на узбережжі південно-східної частини континенту і на півночі острова Тасманія.
У рослинництві традиційною галуззю вважається зернове господарство. Під посівами зернових, технічних та кормових культур зайнято близько 3% земельного фонду. Із цього більше половини займають посіви пшениці. За кількістю експортованої пшениці Австралія займає третє місце у світі, після США і Канади.
Зовнішньоекономічні зв'язки Австралії дуже специфічні. Будучи високорозвиненою країною, вона постачає на світовий ринок переважно мінеральну і сільськогосподарську сировину, як і країни третього світу.
Перше місце у експорті за вартістю посідає кам'яне вугілля, друге - пшениця, третє - вовна, а відтак - залізна руда.
76. У чому вигідність географічного положення країн Балтії Країнами Балтії називають Естонію, Латвію, Литву, що розташовані на у:' бережжі Балтійського моря. Це суверенні незалежні держави, які вийшли з складу СРСР на початку 90-х років внаслідок його розпаду.
Географічне положення, подібність природних умов, історії розвитку та формування господарства, напрям сучасних політичних та соціально-економічних перетворень об'єднують їх у певну соціально-економічну спільність.
Географічне положення країн регіону дуже вигідне, воно певною мірою компенсує інші негативні чинники економічного розвитку. Всі країни мають вихід до Балтійського моря, а з нього в Світовий океан. Через їх території пролягають транзитні сухопутні шляхи у напрямі Схід - Захід, Північ - Південь.
Більша частина території регіону - слабо розчленована рівнина, складена льодовиковими відкладами, що подекуди ускладнює ведення сільськогосподарських робіт. Клімат перехідний від морського до помірно континентального з великою кількістю опадів, що веде до перезволоження грунтів. Переважають дерново-підзолисті грунти. Надра не багаті на мінеральну сировину. Є горючі сланці (Естонія), бурштин (Литва) торф та будівельні матеріали.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Назвіть галузі господарства Франції, що спираються на використання власних природних ресурсів. | | | Що спільного і відмінного в структурі туристських об’єктів нової Зеландії і Японії? |