Галузевий моніторинг

Суть і призначення моніторингу і прогнозування НС — в спостереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів і явищ природи і техносфери, надзвичайних ситуацій, що є джерелами, динаміки розвитку надзвичайних ситуацій, визначення їх масштабів в цілях попередження і організації ліквідації лих.

Діяльність по моніторингу і прогнозуванню надзвичайних ситуацій здійснюється багатьма організаціями (установами), при цьому використовуються різні методи і засоби. Наприклад, моніторинг і прогноз подій гідрометеорологічного характеру здійснюється установами і організаціями гідрометслужби, яка, крім того, організовує і веде моніторинг стану і забруднення атмосфери, води і грунту.

Сейсмічні спостереження і прогноз землетрусів в країні здійснюється системою сейсмологічних спостережень і прогнозу землетрусів, до якої входять установи і системи спостереження Національної академії наук, Міноборони і Держбуду. Міністерство охорони здоров'я через територіальні органи санітарно-епідеміологічного нагляду організовує і здійснює соціально-гігієнічний моніторинг і прогнозування у цій сфері.

Моніторинг надзвичайних ситуацій техногенного походження здійснюють центральні державні органи виконавчої влади(міністерства, відомства) та підлеглі їм органи у регіонах, місцях та об’єктах господарювання.

Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють структури промислової безпеки, атомного регулювання, а також наглядові органи у складі центральних органів виконавчої влади відповідно до галузей економіки.

Силові структури здійснюють моніторинг зовнішніх дестабілізуючих факторів (збройних конфліктів, терористичних актів тощо).

Екологічні структури здійснюють загальне керівництво державної системою екологічного моніторингу.

Об’єктами екологічного моніторингу є:

- атмосферне повітря та опади (контролюється вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення забруднюючих речовин); джерела промислових викидів в атмосферу (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів);

- поверхневі та морські води (гідрохімічні та гідробіологічні характеристики, вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів) та підземні води (гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу та властивостей, включаючи залишкову кількість пестицидів та агрохімікатів, оцінку ресурсів); джерела скидів стічних вод (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів); водні об’єкти у межах природоохоронних територій(фонова кількість забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів); питна вода (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);

- грунти різного призначення, у тому числі на природоохоронних територіях(вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів; вміст агрохімікатів, пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів, просторове забруднення земель об’єктами промислового і сільськогосподарського виробництва);

- радіаційний стан на пунктах стаціонарної мережі та об’єктах захоронення радіоактивних відходів (вміст радіонуклідів);

- геофізичні поля(фонові та аномальні дослідження);

- стихійні та небезпечні природні явища: ендогенні та екзогенні геологічні процеси(їх видові та просторові характеристики, активність прояву). Повені, паводки, снігові лавини, селі(у районах спостереження станцій); наземні та морські екосистеми(фонова кількість забруднюючих речовин, включаючи радіонуклідів);

- звалища промислових і побутових відходів (вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів).

Дата добавления: 2015-07-25