Оператор виведення даних

Оператор виведенняпризначений для виведення даних з пам’яті ЕОМ на екран дисплею. Існують три види оператора виведення:

а) WRITE(a1, a2, …, an) – виводить послідовно значення a1, a2, …, an;

б) WRITELN(a1, a2, …, an) – виводить послідовно значення (a1, a2, …, an) і здійснює перехід на новий рядок (наступний оператор виведення буде виводити дані на новий рядок);

в) WRITELN – здійснює перехід на новий рядок при виведенні даних.

Послідовно розміщені оператори виду а) і в) еквівалентні одному оператору б).

В якості параметрів a1, a2, …, an можуть бути цілі, дійсні, символьні та логічні змінні, а також символьні константи. В деяких версіях мови допускаються вирази.

Допускається виведення даних з форматами і без них. Розглянемо без форматне виведення:

Форма представлення виведених даних залежить від типу даних: значення цілих змінних виводяться як цілі числа, значення дійсних змінних – у вигляді мантиси та десяткового порядку, значення логічних змінних – у вигляді TRUE (істина) або FALSE (хибність), значення символьних змінних – у вигляді окремих символів

Для виведених значень змінних визначають наступні поля (кількість позицій на зображення значень): 13 – для цілого числа, 13 – для дійсного числа, 4 або 5 – для логічних даних TRUE або FALSE, 1 – для символу.

Якщо ціле число займає позицій менше, ніж 13, то відповідне поле перед числом заповнюється пробілами. Наприклад число 450 матиме вигляд:

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _450

При виведенні дійсного числа, оскільки на його виведення теж передбачені 13 позицій, невикористані поля дробової частини заповнюються нулями. Так, при виведенні значення А=12,5 у вигляді:

WRITE ('А=', А)

Число буде представлено на екрані дисплея як:

А=_1.250000Е+01

що означає 1,25·10¹

Символьна константа (рядок) виводиться явно у тому вигляді, як вона записана, але без апострофів.

Приклад. Нехай у результаті виконання програми змінні отримали наступні значення:

А=-6, В=17.3, С='+', D='R', L=TRUE.

Вивести ці дані на екран дисплея в наступному вигляді: числові дані – в одному рядку, символьні дані – в іншому, відокремлюючи їх один від одного одним пробілом; логічні дані – в наступному рядку:

…

VAR

A: INTEGER; {ЦІЛЕ ДАНЕ}

B: REAL; {ДІЙСНЕ ДАНЕ}

C,D: CHAR; {СИМВОЛЬНЕ ДАНЕ}

L: BOOLEAN; {ЛОГІЧНЕ ДАНЕДАНЕ}

…

WRITE('ПРИКЛАД'); {ВИВЕДЕННЯ СИМВОЛЬНОГО РЯДКА}

WRITELN; {ПЕРЕХІД НА НОВИЙ РЯДОК}

WRITELN (A, B); {ВИВЕДЕННЯ І ПЕРЕХІД НА НОВИЙ РЯДОК}

WRITELN(C, ' ', D); {ВИВЕДЕННЯ І ПЕРЕХІД НА НОВИЙ РЯДОК}

WRITE(L); {ВИВЕДЕННЯ ЗНАЧЕННЯ L}

…

Виведені значення матимуть вигляд:

ПРИКЛАД

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _-6_1.730000Е+01

+_R

TRUE

Зверніть увагу на пробіл у другому рядку поміж числами. Цей пробіл відноситься до другого циклу і у випадку від’ємного дійсного числа замість пробілу стояв би знак “–”.

Для наочності виведених значень у мові Паскаль передбачені формати. Вони вказуються за змінною через двокрапку.

Для дійсних змінних формат має, у загальному випадку, наступний вигляд:

a:m:n

де а – змінна; m – спільне поле виводимого числа (включаючи знак числа, цілу частину, крапку і дробову частину); n – поле дробової частини.

У якості m і n можуть бути як цілі змінні, вирази, так і цілі константи. Наприклад:

…

CONST

M=6;

N=3;

VAR SUM,A: REAL;

…

WRITE (SUM:M:N, A:7:2);

…

Якщо формат вказаний більший, ніж необхідно позицій для зображення числа, то перед цілою частиною числа представлені надлишкові пробіли, а після дробової частини – нулі.

Так, якщо число А дорівнює 21.6, то воно буде виведене у відповідності з розглянутим форматом у вигляді: _ _21.60, а від’ємне число – у вигляді: _-21.60.

Для інших типів даних формат має вигляд:

a:m

Якщо формат виведення вказаний більший, ніж потребує величина, то ліворуч перед величиною представлене відповідне число пробілів.

Наприклад, змінні приймають в процесі виконання програми наступні значення: К=150, С='*'. Тоді при використанні оператора:

WRITE (К:5, С:4)

Дані, що виводяться, будуть представлені у вигляді

_ _150_ _ _*

Зверніть увагу на виведення значень змінної С: виводяться не чотири зірочки, а тільки одна, перед якою розміщені три пробіли. Те ж саме буде, якщо вказати в операторі виведення '*':4.

Для виведення декількох пробілів символ пробілу вказується з форматом, наприклад: ' ':6 – для виведення шістьох пробілів.

Для пропуску порожніх позицій перед виводимими даними або поміж ними можна використовувати формат для символу пробілу, наприклад:

WRITE('_':4, А:3, '_':5, В:5);

При виконанні цього оператора на початку рядка, що виводиться, відведено п’ять пробілів, потім виводиться значення А. Після цього відводиться сім пробілів і значення В:

_ _ _ _ _ А _ _ _ _ _ _ _ _ B _ _

4 3 5 5

Дата добавления: 2015-07-25