Не відцентрованість ліхтаря вишки.

• застосування рідкого (недоброякісного) мастила для трубних різьб прискорюють зношення різьб під час скручування.

• заїдання трубної різьби під дією на неї збільшених навантажень і температури, які виникають на поверхні різьби в процесі згвинчування і роботи замка в свердловині.

• невідповідність розмірів елементів різьб (особливо за конусністю). Незначні відхилення розмірів різьби призводять до нерівномірного розподілу навантаження по її витках і відповідно до інтенсивного зношення.

► Бурильні замки і з'єднувальні муфти руйнуються в тілі під час ліквідації аварій унаслі­док прикладання дуже високих навантажень.

Руйнування муфт і замків у тілі в поперечному напрямку спостерігаються також у разі неправильної їх термічної обробки: торці зламаних деталей в поперечному напрямку мають дрібнозернисту структуру.

► В ОБТ, як і в бурильних замках, відламуються кінці ніпеля і муфти. Причини цих поло­мок аналогічні причинам злому замкових деталей в різьбі труб на потовщеному кінці, а також в результаті прикладання великих крутних моментів при ліквідації аварїй (вздуття муфт).

► Ведучі труби збірної конструкції ламаються переважно по трубній різьбі і, за рідкісним винятком, у зоні, що прилягає до неї. Причиною таких аварій є недосконала конструкція з'єднання ведучої труби з перехідником, унаслідок чого згинальний момент діє тільки на небезпечний переріз (трубну різь); тому тут відбувається швидкий розвиток утомлюваності металу і труба руйнується.

Причини та попередження прихватів бурильних колон буде розглянуто нижче.

► Падіння бурильних колон у свердловину відбувається внаслідок:

- порушення технологічних вимог до опускання і піднімання колони (розгвинчування замкових різьб);

- піднімання бурильної колони на одному стропі;

- невідповідності вантажопідйомності елеватора (стропів) вазі бурильної колони;

- різкої посадки бурильної колони на ротор або на виступи в процесі спуску;

- несправності спуско-піднімального інструменту і механізмів (елеваторів, гака, гальмівної системи та інше).

Найчастіше трапляються такі порушення і несправності:

• надмірний знос гальмівних колодок;

• розрив гальмівної стрічки і гальмівного шківа;

• відключення гідродинамічного гальма;

• зношення шарнірних з'єднань гальмівної системи;

• заклинювання гальмівного важеля;

• несправність запобіжного пристосування гальмівного важеля;

• порушення різьбового з'єднання натяжних болтів гальмівної стрічки;

• невідповідність вантажопідйомності елеватора вазі колони і наявність тріщин у верхньо­му вушку елеватора;

• наявність зношення понад норму стропів, елеватора, канатних шківів;

• слабке кріплення клямки елеватора, через що у разі відходу від муфти клямка відкри­вається і колона падає в свердловину;

• недосконалість конструкції клямки гака;

• поломка бічних серг і стовбура гака;

• обрив талевого каната;

• падіння талевої системи.

Порушення трудової і технологічної дисципліни, недостатня автоматизація СПО, а саме: відсутність автоматичних бурових ключів (АКБ), клинів, умонтованих у ротор, конструктивні недоліки елеваторів і клямок гака, а також відсутність достатнього досвіду членів бурової бригади — головні причини, що призводять до падіння колон у свердловину.

Отже, можна зазначити, що аварії відбуваються внаслідок не лише недоліків конструкції бурильних труб, а також в результаті недостатнього технічного нагляду і невисокої кваліфікації працівників.

---

Дата добавления: 2015-07-25