Пом'якшуючі обставини у суді

Законодавство і суд віддзеркалюють позицію суспільства. У відповідності з прийнятою у суспільстві етикою намірів, люди, які «не відають, що творять» звичайно не караються. На додаток до психозів це також стосується стану непритомності.

Цілеспрямована дія показує, що людина не була непритомною у звичайному значенні цього слова. Але, у відповідності з ставленням суспільства до п'яних людей, деякі країни вважають сп'яніння рівним стану непритомності.

Юридична позиція про добровільне сп'яніння суперечлива. Може здатися, що, принципово, закони у більшості країн судять п'яних злочинців так само, як би вони були тверезі. Однак, реальна практика судів віддзеркалює загальний підхід суспільства до п'яних. Добре відомі адвокати у США заявляють, що їм щастило, якщо підзахисний був п'яний під час скоєння злочину, бо цей факт може привести до більш м'якої кари і збільшує імовірність виправдального вироку.

Було показано, що в США п'яні підсудні частіше визнаються невинними, ніж тверезі. Інше американське дослідження показало, що інтоксикація вважається пом’якшуючою обставиною, якщо злочинець молодий і в перший раз переступив закон.

Те саме дослідження показало, що для старих злочинців, що віднесені до «алкоголіків», інтоксикація не дає такого ефекту. Навпаки, чим старіший алкоголік, тим суворіший може бути вирок, можливо, тому що хронічне пияцтво збільшує ризик повторення злочину. Адвокат вже не може, як у випадку з молодим, вперше підсудним обвинуваченим, стверджувати, що підсудний «насправді не такий» і що «після злочину він кинув пити». Отже, юридичний підхід до п'яної поведінки двозначний. Але навіть у випадку, коли звинуваченого засуджено, вплив злочину на думку про себе і репутацію може бути важливіший, ніж вирок суду. І до того часу, поки людина не скоїть злочин тверезою, і вона сама, і її оточення будуть, скоріше за все, вважати, що «насправді вона не така».

Дата добавления: 2015-07-20