Вплив ЕМП на статеву систему

Ефекти випромінювання, за думкою вчених, включають: зниження функції сперматогенезу, порушення коефіцієнту народжуваності хлопчиків та дівчаток, зміну менструального циклу, сповільнення ембріонального розвитку.

2.6 Вплив ЕМП на біополе людини

Сьогодні навряд чи хто-небудь стане заперечувати існування біополя. Повний порядок у структурі біополя є надійний фундамент здоров’я й застава нормального життя людини. У свою чергу, «хвороби біополя» дуже швидко проявляються в нашому тлінному тілі й у всіх аспектах нашого земного життя. Але сьогодні, на жаль, «хворе біополе» скоріше правило, чим виключення. А причина цього в тім, що воно не може переносити ті навантаження, які випробовує щодня. Особливо сильно воно «страждає» саме тоді, коли ми перебуваємо в так званих патогенних зонах:

- поруч із працюючим телевізором, комп’ютером, СВЧ- піччю;

- у вагоні метро, в автомобілі або в салоні літака;

- у заводському цеху або шахті, поруч із електронними приладами або силовим устаткуванням.

У таких місцях особливо сильно проявляє себе аномальна польова неелектромагнітна природа. Вона постійно руйнує й без того не дуже гарне біополе сучасної людини, різко скорочуючи природні здатності організму до саморегуляції й самовідновлення.

Уявіть собі, у якій розгубленості перебуває тіло фізичне, коли біополе активно бореться з бурхливим потоком зовнішніх обур. У сучасних умовах наші польові структури змушені безупинно «латати діри» у своїх захисних екранах. Виходить, що наш організм безглуздо витрачає останні сили на нескінченну й марну боротьбу з підступним зовнішнім ворогом, наслідки самоочевидні й досить сумні. Апатія, загальна слабість, швидка стомлюваність, головні болі й дурне розташування, неврози й психози, хвороби серця, посудин і суглобів, онкологічні й шлунково–кишкові захворювання, інсульти й інфаркти – постійні супутники сучасної людини, не говорячи вже про нові хвороби, які сучасній медицині не те що лікувати, але й діагностувати вдається далеко не завжди.

Ослаблений організм більше не здатний без фармпрепаратів адаптуватися до мінливих зовнішніх умов! Це відбувається тільки тому, що організму просто не вистачає інформаційно-енергетичних ресурсів, тієї самої життєвої енергії, з якої східна медицина має справу не одну тисячу років.

3. МОБІЛЬНІ ТЕЛЕФОНИ І ДІТИ

Багато батьків купують в подарунок найновіші моделі мобільних телефонів для своїх дітей, але мало хто задумується про вплив такого подарунка на їх здоров’я. Деякі користувачі мобільних телефонів, в тому числі і діти, кажуть, що довга розмова викликає головний біль через випромінювання електромагнітних хвиль малої інтенсивності, які здатні проникати в менш масивний та більш чутливий череп. Ці випромінювання впливають на мозкові імпульси, можуть нанести шкоду імунній системі дитини, яка перебуває в процесі розвитку.

Вчені вважають, що ризик може бути зведений до мінімуму шляхом скорочення об’єму розмов та ігор, діти можуть користуватися своїми мобільними телефонами тільки в особливих, екстремальних ситуаціях. Ризик для здоров’я дуже великий: чим молодші діти, тим більша небезпека.

Та навряд чи застереження медиків приведуть до того, що хтось відмовиться від цього зручного засобу спілкування. Адже для дітей це – оперативний зв'язок з батьками. Нині мобільний телефон дає можливість своєчасно повідомити батькам, що діти закінчили навчання, і взагалі про місцезнаходження протягом дня.

Проте використання мобільних телефонів на уроці може заважати здійснювати навчальний процес. До того ж, під час виконання самостійних, контрольних робіт в учнів часто виникає ідея використати мобільний телефон як джерело списування. А ще більшість школярів користуються телефонами з відеокамерами, доступом до Інтернету. Діти хочуть бути оригінальними, щоб когось принизити чи самому похизуватися. Так пропагується жорстокість і розпуста. Поява подібних тенденцій в учнівському сере­довищі викликає занепокоєння і стурбованість. В зв'язку з цим міністр освіти видав наказ Міністерства освіти і на­уки України від 24.05.07 №420 «Про використання мобільних телефонів під час навчального процесу». Цим наказом забороняється користуватися з 1 вересня 2007 року мобільним телефоном у школі. Учні мають користува­тися мобілками лише як засобом зв'язку і не під час уроків.

4. ЗАКОНОДАВЧІ СТАНДАРТИ БЕЗПЕКИ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ

Стільниковий світ дотепер розділений на два табори. За кордоном для телефонів одні стандарти безпеки, у нас - інші. Західна одиниця виміру називається SAR.

Потрібно відзначити, що значення SAR визначається при роботі телефону на максимальній потужності. На практиці потужність передавача телефону залежить від конкретних умов, при цьому, як правило, чим краще якість зв'язку в точці місцезнаходження абонента, тим менше потужність. Хоча в дійсності рівень потужності передавача на мобільному телефоні управляється з базової станції GSM. Діапазон регулювання пікової потужності в GSM-телефонах – приблизно від 2 Вт до 20 мВт (від 33 dBm до 5 dBm - GSM900, від 30 dBm до 0 dBm - GSM1800, з кроком в 2 dB) - тобто різниця між максимальною і мінімальною потужністю становить сто разів. У телефонах CDMA також використовується аналогічна система регулювання потужності.

Довідатися про SAR свого телефону можна таким чином:

· Подивитися в інструкції до телефону, там звичайно є глава про SAR.

· Якщо інструкцію втратили – пошукайте свою модель у списках на сайтах: www.cnews.ru/reviews/phones/sar.shtml, www.ask.li/sar.html

Правда, дані там зібрані з різних джерел, і цифри іноді не збігаються. І найсучасніших трубок у «павутинних» каталогах поки що немає.

Безпечність мобільного телефону залежить не тільки від самої трубки, але навіть більше - від режиму роботи! Потужніше за все телефон працює лише в перші секунди розмови (саме цей момент вимірюють у стандартах). А далі усе залежить від умов зв'язку - якщо прийом надійний, «удар» слабшає, а якщо зв'язок поганий - мобільник і далі «б'є» вам по голові з усіх сил.

Основні цифрові стандарти стільникового зв’язку:

D-AMPS (Digital AMPS) – з огляду на те що аналоговий американський стандарт AMPS отримав у США настільки широке поширення, пряма заміна його цифровим стандартом виявилася практично неможливою. Вихід був знайдений у розробці дворежимної аналого-цифрової системи, що дозволяє поєднувати роботи аналогової і цифрової систем в одному і тому ж діапазоні. Розроблений стандарт отримав найменування D-AMPS – «цифровий AMPS». Робота над цим стандартом була розпочата в 1988 році, а перша комерційна мережа стала функціонувати в 1993 році.

GSM – найбільш широко поширений у світі стандарт. Створений за ініціативою спеціальної групи рухомого зв'язку Group Special Mobile (GSM), організованої в рамках Європейського інституту телекомунікаційних стандартів (ETSI). Основна причина появи – складна ситуація в Європі, зумовлена наявністю безлічі несумісних аналогових систем, в результаті чого в 1982 році були розпочаті роботи по розробці єдиного загальноєвропейського стандарту GSM 900. У 1987 році було визначено всі основні характеристики системи, в 1988 - прийняті основні документи. Перша комерційна мережа, що працює в стандарті GSM, була розгорнута в Німеччині в 1992 році. З тих пір стандарт безперервно розвивається і вдосконалюється. Він уже адаптований для роботи в частотному діапазоні 1800 МГц (GSM 1800) і 450 МГц (GSM 400) в Європі і 1900 МГц (PCS) в США.

CDMA (Code Division Multiple Access - множинний доступ з кодовим поділом каналів). Перші наукові матеріали, що описують принцип CDMA, з'явилися в СРСР ще до Великої Вітчизняної війни, а в наступних десятиліттях дана технологія вже широко використовувалася у військових системах зв'язку як СРСР, так і США. Можливості цифрового стільникового системи зв'язку на основі кодового розділення каналів були вперше продемонстровані американською компанією Qualcomm в листопаді 1989 року в Сан-Дієго, які підтвердили винятково високі характеристики системи, що відрізняють її від систем інших стандартів.

На наш погляд, CDMA є перехідним етапом від другого до третього покоління ССПС, так як на відміну від решти цифрових систем другого покоління, заснованих на методі множинного доступу з тимчасовим поділом каналів (Time Division Multiple Access – TDMA), цей стандарт грунтується на методі множинного доступу з кодовим поділом каналів (Code Division Multiple Access – CDMA). В результаті цього досягається багаторазове використання одного частотного каналу у всіх сотах, а також поліпшена захищеність переданих даних (CDMA використовує понад 4,4 трильйона кодів для розділення індивідуальних викликів, забезпечуючи захист і запобігаючи несанкціоновані підключення).

JDC (Japanese Digital Cellular) – японський стандарт цифрового стільникового зв'язку. Нова назва PDC (Personal Digital Cellular) – персональна цифрова система стільникового зв'язку. Був затверджений в 1994 році в Японії. Розгортається в основному для національного використання і не робить істотного впливу на світовий ринок. У Японії мережа PDC забезпечує покриття практично всієї території, на якій проживає близько 99% населення країни.

5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИБОРУ І ЕКСПУЛАТАЦІЇ

МОБІЛЬНОГО ПРИСТРОЮ

Кому в салоні зв'язку потрібно вибирати телефон, звертайте увагу в першу чергу на його електромагнітні показники – SAR. (На жаль, на відповідність трубок вітчизняному стандарту безпеки розраховувати складно.)

Тим, хто живе і працює далеко від базових станцій стільникового зв'язку чи в зоні постійних перешкод. Визначити якість зв'язку легко: на дисплеї мобильного телефона є «кубики» чи «антенна», що показують рівень сигналу. У кожного оператора – свої «діри». Якщо у вас часто горять лише один-два «кубики» – шукайте телефон з мінімальним SAR!

Та ж історія – із зонами екранування і радіотіні. Звичайно це залізобетонні будинки. З однієї сторони будинку зв'язок гарний, а з іншого боку - кволий. Якщо квартира на «затіненій» стороні - SAR для вас дуже важливий.

Полюбляючим подорожувати містами і містечками. В операторів стільникового зв'язку є спеціальна система DTX, що знижує потужність трубки під час розмови. Але в провінції оператори часто її відключають - базових станцій там обмаль, і зв'язок доводиться підтримувати за рахунок максимальної потужності телефонів.

Незважаючи на очевидну необхідність і корисність мобільного зв’язку в житті сучасної людини, існує певний перелік місць, де необхідно обмежити себе у користуванні мобільним зв’язком, зокрема:

· У лікарнях та інших лікувальних закладах, де встановлене і діє обладнання життєзабезпечення.

Мобільний телефон потенційно може впливати на роботу чутливого медичного обладнання, тому рекомендується виключати свій мобільний телефон у лікарнях та інших лікувальних закладах, де навіть таке незначне випромінювання може викликати небажані збої в роботі медичної техніки. У більшості інструкцій до мобільних телефонів є пункт про недопустимість використання мобільного телефону одночасно з особистими медичними приладами. Якщо Ви використовуєте який-небудь особистий медичний прилад (наприклад, кардіостимулятор, слуховий апарат тощо), необхідно проконсультуватися з питань безпеки з його виробником.

· На борту літаків.

Випромінювання мобільного телефону потенційно може викликати збої в роботі навігаційних приладів. Тому користуватися мобільним телефоном на борту літака категорично заборонено. Варто розуміти, що знак з перекресленим мобільним телефоном означає саме відключення телефону, а не відмову від розмов по мобільному. При цьому, деякі виробники мобільних телефонів у своїх нових моделях передбачили «літаковий» варіант функціонування телефону, при використанні якого пристрій «забуває» про своє мобільне походження, повністю відключаючи приймачі та передавачі радіосигналів. Типовим представником нового покоління мобільних телефонів, розрахованих на використання в літаках, є смартфон Nokia 7700 з так званим «безпечним» режимом роботи.

Дата добавления: 2015-07-25