Судовий відеозапис

На даний час відеозапис знаходить широке застосування у судово-слідчій діяльності. Чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість використання кінозйомки і відеозапису при проведенні різних слідчих дій (ст. 85² КПК України). Відеодокументи — це завжди носії певної інформації, джерело доказів за кримінальною справою.

Відеозапис використовується в тих випадках, коли необхідно зафіксувати певні факти, динамічну картину події, взаємозв’язок тих чи інших предметів і слідів, складну обстановку місця події. Відеозйомка може застосовуватися для фіксації якої-небудь слідчої дії цілком або окремих її елементів. Відеозапис у розслідуванні злочинів має такі переваги:

1) дозволяє одночасно фіксувати звук і зображення на магнітній стрічці і візуально контролювати якість запису;

2) містить інформацію про динамічність події, про розвиток тієї чи іншої дії або явища;

3) не потребує лабораторного опрацювання відзнятого матеріалу;

4) дає можливість багаторазово використовувати відео-стрічку для запису.

Судовий відеозапис охоплює систему видів, методів і прийомів зйомки, які застосовуються при проведенні процесуальних дій, оперативно-розшукових заходів з метою розкриття та розслідування злочинів і надання суду наочного доказового матеріалу.

Застосування відеозапису повинно забезпечити найбільш точну і повну фіксацію фактів, що мають доказове значення. Відеозйомка не підміняє фотографію, а доповнює її, дозволяє фіксувати об'єкти не тільки в статиці, а й у динаміці.

Відеозйомка при проведенні слідчих дій передбачає використання певних видів, методів і прийомів зйомки. Так, різновидами відеозйомки є орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомки. Відеозапис рекомендується проводити в послідовності, у якій здійснюється слідча дія. Визначення послідовності зйомки — необхідна передумова одержання цілісного уявлення про відбиту подію в слідчій дії. Використання традиційних видів зйомок на місці події (орієнтуючої, оглядової, вузлової та детальної) під час відеозапису набуває специфічного забарвлення. Зокрема, при орієнтуючій відеозйомці центральний об'єкт шляхом плавного переходу від дальнього плану може бути виконаний великим планом. У цьому зв'язку орієнтуюча композиція стає більш інформативною. При оглядовій зйомці можна зафіксувати загальну обстановку і її окремі елементи в просторовій орієнтації та існуючій послідовності.

Особливості відеозйомки пов'язані з видом слідчої дії, під час якої вона здійснюється. У слідчій практиці найчастіше відеозйомка застосовується:

а) під час перевірки показань на місці;

б) при провадженні слідчого експерименту;

в) при пред'явленні для впізнання;

г) під час огляду місця події;

ґ) при огляді трупа;

д) на допитах і очних ставках.

У певних випадках відеозапис є найбільш ефективним засобом при проведенні слідчих дій. Так, відеозйомка доцільна при оглядах місць подій по справах про підпали і пожежі, порушення правил безпеки праці, аварії на залізничному транспорті, авіакатастрофи, дорожньо-транспортні події та ін.

Однією з передумов доброякісності знятого фільму є правильний вибір методів і прийомів відеозйомки. Методи фіксуючої фотографії можуть бути успішно використані як методи відеозйомки. Проте відеозйомка передбачає більш широкий спектр застосовуваних методів. Наприклад, відеозапис із панорамуванням застосовують у тих випадках, коли необхідно показати великі простори перед об'єктивом і при зйомці в малих приміщеннях. Даний метод досить часто використовується при орієнтуючій зйомці. Панорамування — це зйомка камерою, яка знаходиться в русі. Воно може бути статичним (коли панорамування здійснюється плавним поворотом камери навколо горизонтальної або вертикальної осі) та динамічним (панорамування здійснюється камерою, яка переміщується в просторі).

Знімати панорамним методом найкраще застосовуючи штатив із панорамною головкою. Панорами повинні починатися і закінчуватися зі статичних кадрів, інакше вони погано узгоджуються з сусідніми епізодами фільму. Усередині панорам слід робити зупинки для виділення головних об'єктів. Для цього застосовують наїзд (наближення камери до об'єкта), тобто плавний перехід від загального плану до середнього і великого. Інший прийом, зворотній наїзду (віддалення від об'єкта), — від’їзд частіше всього використовується для підтримання орієнтації в обстановці проведення слідчої дії після серії епізодів, знятих великим і детальним планами, або для включення в кадр інших учасників після показу основного суб'єкта зйомки.

Прийоми відеозйомки можуть охоплювати: зйомку кількома відеокамерами, зйомку прийомами обходу, зйомку різноманітними планами. Названі прийоми обираються залежно від особливостей об'єкта, який необхідно зафіксувати, динамічності процесів і станів, завдань фіксації. Зокрема, багатокамерна зйомка найбільш доцільна при фіксації неповторних явищ і дій (наприклад, при огляді місця пожежі) і здійснюється одночасно з різних точок. Достатньо ефективним прийомом відеозйомки є круговий обхід (переміщення камери навколо об'єкта), коли є можливість показати місце події з усіх боків. Рухаючись по колу, зупиняються у певних точках, і через відповідні проміжки часу з цих точок знову проводять зйомку.

В слідчій практиці достатньо зручні для використання портативні відеокамери. Вони прості в користуванні, забезпечують кольоровий відеозапис високої якості із синхронним записом звуку, дозволяють використовувати прийоми наїзду/від’їзду, функцію великого плану. Багато які з відеокамер мають можливості запису з ручним регулюванням фокуса, запису об'єктів, що швидко рухаються (режим спорту), запису темних сцен із великою яскравістю (режим низької освітленості), запису сцен із заднім підсвічуванням (режим заднього підсвічування), різкого виділення об'єкта, який знімається з навколишнього фону (режим портрета) та ін. Усі відеокамери працюють як у режимі автономного живлення (від акумуляторів), так і від мережі змінного струму. Маса портативних камер не перевищує 1,5 кг. Відтворення відеозапису на екрані телевізора здійснюється за допомогою спеціальної касети-адаптера, в яку вставляється касета з відеозаписом, або шляхом підключення відеокамери до телевізора.

Суб'єктом відеозйомки не обов'язково повинен бути слідчий. Відеозапис може здійснюватися спеціалістом або прокурором-криміналістом, на яких покладено обов'язок надавати слідчому допомогу у застосуванні науково-технічних засобів. Для цих цілей може бути також запрошений спеціаліст-телеоператор.

Одним із способів (методів) фіксації місця події є фото­знімання і відеозапис. Традиційними видами фотознімання є орієнтовне, оглядове, вузлове, детальне.

Орієнтовне фотознімання передбачає знімання місця події разом із прилеглими будівлями, приміщеннями, об'єктами. Воно викопується панорамним методом (лінійна і кругова па­норама).

Оглядове фотознімання ставить метою сфотографувати об'єкт без прилеглої території.

Вузлове фотознімання має па меті фіксування окремих вуз­лів місця події, які є найбільш важливими для розслідування і зосереджують значну кількість слідів (злам дверей і знаряддя зламу, труп і пістолет, що лежить поруч).

Окрім цих видів, застосовується детальне фотознімання, що має на меті фіксацію окремих слідів або речових доказів у мас­штабі. У випадках, коли па місці події знайдено сліди або речо­ві докази (дрібні частки, сліди рук) і вони не можуть бути вилу­чені внаслідок різних причин, виконується великомасштабне фотознімання.

Поряд із фотозніманням може бути проведений відеозапис. Він застосовується у випадках, коли подія ще не завершена (по­жежа, екологічна катастрофа, автопригода), або в інших випад­ках, коли слідчий вважає це за потрібне.

Додатками до протоколу огляду місця події можуть бути плани та схеми. Плай - це графічне площинне зображення (креслення) місця, викопане у масштабі чи схематично (у ви­гляді схеми). Різниця між планом і схемою полягає в тому, що перший виконується у масштабі, другий - без масштабу, орієн­товно, із зазначенням розмірів об'єктів, їхньої форми та відстаней між ними.

Плани та схеми можуть бути загальними, що охоплюють приміщення чи значну частину місцевості, і окремими, що охоплюють інше безпосередньо місце події або його найважливішу частину (наприклад, кімнату, де вчинено злочин).

Залежно від місця події складаються плани відкритої місцевості і приміщень. План приміщень може бути площинним (простим) або розгорнутим. На останньому зображують не тільки підлогу кімнати з розташованими на пій речами, а й у розгорнутому вигляді стіни кімнати з усіма предметами і слідами, що па них є, а також стелю, коли на ній є якість ознаки, що підлягає фіксації- В разі потреби на стіни наносять проекцію предметів обстановки, що розташовані біля них.

Дата добавления: 2015-07-25