Порядок проведення реорганізації банків

Реорганізація банку — це добровільне чи вимушене припинення діяльності банку і зміна його організаційно-правової форми шляхом передачі його майна, прав та обов'язків іншим банкам чи правонаступникам.

Реорганізація банку на відміну від ліквідації банку, здійснюється з метою запобігання процедурі банкрутства, збереження потенціалу і основних засобів банківської установи, відновлення ефективної діяльності.

Реорганізація банку може бути здійснена за рішенням його власників, за рішенням Національного банку України, або за рішенням тимчасової адміністрації, погодженим з Національним банком України (рис. 6.1).

Порядок здійснення реорганізації банку за рішенням Національного банку України або тимчасового адміністратора встановлюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із Законом України "Про господарські товариства", нормативноправовими актами Національного банку України за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку.

За змістом способи реорганізації можуть бути об'єднувальні, розподільчі та реорганізація шляхом перетворення.

До об'єднувальних способів належать злиття та приєднання. Злиття передбачає припинення діяльності двох (або кількох) банків як юридичних осіб і передачу всіх майнових прав і зобов'язань цих банків новоствореному банку. Приєднання передбачає припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу усіх його майнових прав і зобов'язань іншому банку на правах філії чи без відкриття філії.

До розподільчих способів реорганізації можна віднести поділ та виділення. Поділ передбачає припинення діяльності одного банку як юридичної особи і передачу за розподільчим актом у визначених частинах усіх його майнових прав і зобов'язань кільком новоствореним банкам. Виділення передбачає створення банку (або кількох банків), якому (яким) за розподільчим актом у відповідних частинах переходять майнові права і зобов'язання банку, який реорганізовується.

При об'єднувальних та розподільчих способах реорганізації не допускається реорганізація, що не забезпечує відновлення ліквідності і платоспроможності та необхідного рівня капіталізації.

Крім того, реорганізація банку може відбуватися шляхом перетворення, яке передбачає зміну юридичною статусу товариства, у вигляді якого було створено банк. При перетворенні банку з одного виду на інший до новоствореного банку переходять усі майнові права і зобов'язання банку, що реорганізовується.

Банки, які внаслідок реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення припиняють свою діяльність як юридичні особи, виключаються з Державного реєстру банків і втрачають ліцензію на здійснення усіх банківських операцій. Банки — юридичні особи, створені в результаті реорганізації шляхом злиття, поділу, виділення, зобов'язані здійснити реєстрацію банку та отримати ліцензію на проведення банківських операцій у Національному банку. При реорганізації банку шляхом приєднання, перетворення вносяться відповідні зміни до статуту банку-правонаступника. При реорганізації банку шляхом виділення зі зменшенням статутного капіталу банку, що реорганізовується, вносяться відповідні зміни до статуту банку, що реорганізовується.

Реорганізація банків здійснюється в кілька етапів: підготовчий етап; здійснення заходів, передбачених планом реорганізації; завершення реорганізації (рис. 6.2).

Дата добавления: 2015-07-25