що працює на зсув

заскочкою 11. На пластинах 3 та повзуні 5 нанесено риски, за допомогою яких можна контролювати взаємне переміщення повзуна 5.

Контроль сили затяжки досліджуваного болта 6 здійснюється за допомогою індикатора годинникового типу, що встановлено на динамометричній пружині 13. Тарувальні графіки динамометричного кільця 8 та динамометричної пружини 13, що наведені на рис. 2.2.2. та 2.2.3. допомагають перевести деформацію цих пружних тіл у величину прикладених сил.

3. ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ, ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ

3.1. Установка для проведення випробовувань типу ДМ – 23 конструкції Одеського СКБ.

3.2. Машина для створення навантажень типу ДМ – 30 конструкції Одеського СКБ.

3.3. Набір болтів, гайок та втулок.

3.4. Набір ключів.

3.5. Штангенциркуль 0...125 мм. З ціною поділок 0,1 мм.

3.6. Різьбомір.

4. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

4.1. Ознайомитись з будовою лабораторної установки ДМ-30.

4.2. Одержати у викладача болти з гайками для дослідження коефіцієнта тертя та три комплекти пластин і повзунів з різною чистотою обробки стикових поверхонь.

4.3. Визначити за допомогою вимірювальних інструментів зовнішній діаметр різьби d та крок різьби p.

4.4. За таблицями ГОСТів для даного зовнішнього діаметра різьби d та кроку p знайти відповідний їм внутрішній d, та середній d2 діаметри.

4.5. Зібрати лабораторну установку так, щоб були пластини і повзун з однаковою чистотою обробки і щоб співпали отвори бокових пластин з отвором у повзуні. Після цього складають досліджуваний болт з втулками та динамометричною пружиною, загвинчують гайку без допомоги ключа (вручну). Риска на повзуні повинна співпадати з верхньою рискою на одній з бокових пластин.

4.6. Виконують налагоджування динамометричного кільця та динамометричної пружини. Для цього монтують індикатори в гніздах так, щоб стержні їх, дотикаючись до центрів, були припідняті на 1...2 мм і щільно затискають їх установочними гвинтами. Після цього шкали індикаторів встановлюють нулевими поділками навпроти стрілок.

4.7. Визначають допустиму силу затяжки болта за такою залежністю:

де d1 – внутрішній діаметр різьби болта, мм.

[s] - допустиме напруження для матеріалу болта, МПа; (Приймаємо для розрахунків [s] = 100 МПа);

1,3 – числовий коефіцієнт, що враховує наявність дотичних напружень кручення від моменту тертя в різьбі.

4.8. За допомогою тарувального графіка динамометричної пружини визначаємо покази індикатора, що відповідають таким чотирьом значенням сили затяжки досліджуваного болта:

Fзат = 0.25 [Fзат]; Fзат = 0,5 [Fзат];

Fзат = 0,75 [Fзат]; Fзат = 1,0 [Fзат].

4.9. Затягують гайку досліджуваного болта напруженого болтового з’єднання до показу індикатора, що відповідає силі затяжки Fзат = 0,25 [Fзат]

4.10. Для встановленої сили затяжки болтове з’єднання навантажують зсуваючою силою Qзсу в,яка створюється за допомогою обертання маховика машини ДМ-30, до початку зсуву повзура відносно пластин стрілки індикатора динамометричного кільця (припиняється приріст навантаження і стрілка зупиняється або навіть починає різко рухатись у зворотному напрямку). Найбільший показ стрілки відповідає значенню Qзсув в стані спокою. Його значення заносять до протоколу.

4.11. Аналогічно до пункту 4.9 та 4.10 проводять дослідження, що відповідають силам затяжки болта 0,5 [ Fзот ]; 0,75 [ Fзо т]; та 1,0 [ Fзо т]. Після згусу повзуна болт затягують наступною за величиною силою затяжки без зняття попереднього навантаження. Необхідно також уважно слідкувати за тим, щоб риска на повзуні не виходила за границю нижньої риски на пластині (інакше зазор “вибереться” і болт буде працювати на згин, що не допускається).

4.12. Повторити дослідження згідно до пунктів 4.9; 4.10 та 4.11 іще для двох комплектів пластин і повзунів, що мають іншу шорсткість поверхонь тертя.

5.ЗМІСТ ЗВІТУ З ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

5.1. Мета роботи: необхідно визначити величину сил, що зсувають деталі напруженого болтового з’єднання в площині стику (сили зсуву) для деталей, виготовлених з різною шорсткістю поверхонь та з різних матеріалів. Побудувати графічну залежність зсуваючої сили від сили затяжки та коефіцієнта тертя і від шорсткості поверхонь, що стикуються.

5.2. Схема установки.

5.3. Характеристика напруженого болтового з’єднання та умови мащення.

Параметри з’єднання	Позначення	Метод визначення	Розміри
1. Зовнішній діаметр різьби болта, мм.
2. Середній діаметр різьби болта, мм.
3. Внутрішній діаметр різьби болта, мм.
4. Крок різьби, мм.
5. Кут підйому різьби за середнім діаметром,
6. Розрахунковий діаметр різьби болта, мм.
7. Допустима сила затяжки болта, Н
8. Марка мастила та стан поверхонь, що стискаються і труться.
9.Інші матеріали, що труться: копитцевий ріг – сталь копитцевий ріг – дерево копитцевий ріг – бетон копитцевий ріг – гума

3. Результати досліджень

№ досліду	Пластини з шорсткістю Ra=1,25 (Ñ6)	без мастила
з мастилом
Fзат	Qзсув	визна- чається за допо могою (у)
Н	Покази індикатора динамометричної пружини, 8 мм	Покази індикатора динамометричного кільця 2, мм	Qзсув
	0,25[Fзат] =
	0,5 [F]зат =
	0,75[F]зат =
	1,0[F]зат =
Пластини з шорсткістю Ra= 0,63 (Ñ8)	без мастила
з мастилом
	0,25[Fзат] =
	0,5[Fзат] =
	0,25[Fзат] =
	0,25[Fзат] =
Пластини з шорсткістю Ra= 0,32 (Ñ10)	без мастила
з мастилом
	0,25[Fзат] =
	0,5[Fзат] =
	0,75[Fзат] =
	1,0[Fза т] =

Qзсув,Н

Fзат, Н

Графік залежності зсуваючої сили Qзсув від сили затяжки болта Fзат

сер 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

0 0,16 0,32 0,63 1,25 Ra, мкм

Графік залежності коефіцієнтів тертя від якості контактуючих поверхонь

6. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

6.1. Як визначають допустиму силу затяжки болта в досліджуваному болтовому з’єднанні?

6.2. Чим контролюється сила затяжки болта при виконанні лабораторних досліджень?

6.3. Як визначають зсуваючу силу в лабораторній роботі?

6.4. Які напруження виникають в тілі затянутого болта досліджуваного болтового з’єднання?

6.5. Чим контролюється величина зсуваючої сили при виконанні лабораторних досліджень?

6.6. Яким інструментом здійснюють затягування болта у досліджуваному з’єднанні?

6.7. Які параметри напруженого болтового з’єднання, що працює на зсув, впливають на величину зсуваючої сили?

6.8. Як залежить величина зсуваючої сили Fзсув від шорсткості поверхонь контактуючих пластин?

6.9. Як впливає діаметр та крок різьби досліджуваного болтового з’єднання на величину зсуваючої сили Fзсув?

6.10. Як зміниться величина зсуваючої сили Fзсув, якщо замість стального повзуна поставити чавунний, а пластини залишити стальні?

6.11. При якому з наведених нижче матеріалів повзуна (сталь, чавун, тефлон, латунь, бронза, бабіт) коефіцієнт тертя буде найменший, якщо пластини залишити стальними?

6.12. Чи впливає на величину коефіцієнта тертя тривалість нерухомого контакту пластини з повзуном?

6.13. Як впливає величина сили затяжки болта Fзат на величину коефіцієнта тертя?

6.14. Як впливає шар мастила на контактуючих поверхнях пластини та повзуна на коефіцієнт тертя?

6.15. Яка різниця в розрахунку болтових з’єднань, що працюють на зсув, коли болти поставлені в отвори без зазору та при наявності зазору?

6.16. Назвати приклади напружених болтових з’єднань, що працюють на зсув і застосовуються в сільськогосподарському машинобудуванні?

6.17. Назвати приклади застосування в тракторах напружених болтових з’єднань, що працюють на зсув, коли болти поставлені в отвори без зазору?

ЛІТЕРАТУРА.

1. Решетов Д.Н. Детали машин.- М.: Машиностроение. 1974 – 655с.

2. Иванов М.Н. Детали машин.- М.: Высш. Школа. 1976 – 399с.

3. Заблонский К.Н. Детали машин.- К. Вища школа. 1985 – 518с.

4. Лопата А.Я. Ярошенко В.Ф. Определение коэффициента трения на стыках напряженного болтового соединения, работающего на сдвиг. К.: УСХА. 1968 – 10с.

5. Решетов Д.Н., Гадолин В.Л., Дроздов Н.А. и др. Лабораторные работы по курсу “Детали машин”- М.: Высш. школа. 1964 – 108с.

6. Александров Л.Н., Артеменко М.П., Фельдман Л.М. Детали машин. Лабораторные работы. Харьков. Изд. Харьковского университета. 1961 – 154с.

7. Чернілевський Д.В., Павленко В.С., Іщенко Л.В. Лабораторний практикум з деталей машин та основ конструювання.- К.:ІСДО. 1995-144с.

8. Мальцев В.Ф., Сорока И.Ф., Крупский В.Н. и др. Прикладная механика. Лабораторный практикум. Одесса. Высш. школа 1988 – 176с.

9. Ердеді О.О., Аникін І.В., Медведєв Ю.О. та інш. Технічна механіка. ---К: Вища школа 1983 – 368с.

10. Рубашкин А.Г., Чернилевский Д.В. Лабораторно-практические работы по технической механике.- М.: Высш. школа 1975 – 254с.

11. Дерягин Б.В. Что такое трение. Очерки о природе трения.- М.: Изд. АН СССР. 1952 – 244с.

12. Павлов Я.М. Детали машин.- М.: Машиностроение 1968 – 448с.

13. Орлов П.Н. Основы конструирования. Кн.3.- М.: Машиностроение. 1977 – 360с.

14. Поляков В.С., Кудрявцев В.Н., Зубанов М.П. и др. Детали машин. -М.-Л. Машгиз 1953 – 720с.

15. Йосилевич Г.Б., Строганов Г.Б., Маслов Г.С. Прикладная механика. -М.: Высш. школа 1989 – 351с.

16. Бондаровський Ф.П., Корнеев Г.В. Детали машин и подъемно-транспортные машины. – М. – К.: Машгиз. 1962 – 561с.

17. Павлище В.Г. Основи конструювання та розрахунок деталей машин. – К.: Вища школа 1993 – 556с.

18. Дитриев В.А. Детали машин – Л.: Судостроение.1970 – 792с.

19. Ярошенко В.Ф. Определение коэффициента трения на стыках напряженного болтового соединения, работающего на сдвиг (с элементами исследований). – К.: УСХА. 1982 – 11с.

ЗМІСТ

1. Мета роботи…………………………………………………………...…3

2.1. Короткі теоретичні відомості та практичні поради……………….…..3

2.2. Будова лабораторної установки…………………………………….…..5

3. Перелік обладнання, вимірювальних приладів та інструментів….…..9

4. Послідовність виконання роботи………………………………….…....9

5. Зміст звіту з виконання лабораторної роботи…………………………10

6. Контрольні питання……………………………………………….…….13

7. Література………………………………………………………….…….14

Дата добавления: 2015-07-16