|
Читайте также: |
Ширина в маклоках
2) формату таза; * Ширина грудей х 100;
Глибина грудей
3) перерослості; Ширина в тазостегнових зчленуваннях х100 ;
Ширина в маклоках
4) тазо-грудний. Висота у крижах х 100 .
Висота у холці
1.26. На верхній щелепі різців у великої рогатої худоби відсутні. (відсутні)
1.27. Перевага методу контрольних доїнь:
| Виявляє порушення годівлі та утримання; Використовується під час наукових досліджень; *Зменшуються витрати праці на облік. |
1.28. Конверсія кормового протеїну в харчовий протеїн під час
виробництва молока великою рогатою худобою становить 39% кг. (*39%)
1.31. На виробництво 1 кг протеїну яловичини потрібно 6 кг кормового протеїну. (*6 кг)
1.32. Велика рогата худоба має такий період адаптації до нових умов утримання:
3 доби;
3 роки;
Діб.
*7 діб.
1.33. Згідно з науково обгрунтованими нормами споживання м’яса і м’ясопродуктів на душу населення повинно становити 85 кг, у тому числі 38 кг яловичини. (*85 кг - м'яса, 38 кг – яловичини)
1.29. У структурі споживання молоко та молочні продукти, як джерело харчового продукту населення, повинні становити біля 390 кг. (*390 кг)
1.30. Залежно від ареалу поширення глобальні породи худоби це (3 елементи):
*швіцька;
симентальська;
*чорно-ряба;
лебединська;
сіра українська;
*голландська.
1.31. До груп порід худоб из високим надоєм та зниженим умістом жиру в молоці відносять такі породи (1 елемент):
*чорно-ряба;
джерсейська;
англерська;
червона степова;
червоно-ряба.
1.32. Найбільшу питому вагу серед молочних порід України сьогодні займає (1 елемент):
*українська чорно-ряба молочна;
українська червоно-ряба молочна;
українська червона молочна;
симентальська;
білоголова українська.
1.34. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української червоно-рябої молочної червоно-рябі породи наступні (4 елементи):
червона степова;
червона датська;
*симентальська;
*айрширська;
*монбельярдська;
*червоно-ряба голштинська.
1.35. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української бурої молочної породи такі (3 елементи):
симентальська;
*джерсейська;
*лебединська;
чорно-ряба голштинська;
*швіцька.
1.36. Із переліку порід належать до худоби комбінованого напряму продуктивності:
*симентальська;
червоно-ряба;
чорно-ряба;
червона степова;
*лебединська;
*бура карпатська;
айрширська;
герефордська;
голштинська;
кіанська.
1.37. Серед м’ясних порід у світі найбільш поширена герефордська порода. (*герефордська);
1.38. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української червоної молочної породи такі (4 елементи):
*червона степова;
червона горбатівська;
айрширська;
*червона датська;
джерсейська;
*червоно-ряба голштинська.
*англерська;
1.39. Під час селекції голштинської породи історично враховувалися наступні показники (2 елементи):
*величина надою;
*тип тварин;
жива маса та величина надою;
величина надою та жирномолочність.
1.40 Сіра українська порода походить від тура. (*тура).
1.41. Найкращою за жирномолочністю є джерсейська порода. (*джерсейська)
1.42. Спорідненою породою симентальській породі є монбельярдська порода. (*монбельярдська)
1.43. Найбільше на світове скотарство вплинула голштинська порода. (*голштинська)
1.44. У світі нараховується більше 1000 порід великої рогатої худоби.
(*більше 1000)
1.45. Найбільшу питому вагу серед м′ясних порід України в теперішній час займає (*1 елемент):
*українська м′ясна;
поліська м′ясна;
волинська м′ясна;
південна м′ясна.
1.46. Найбільш скоростигла м′ясна порода у світі шортгорнська. (*шортгорнська)
1.47. Абердин-ангуська порода має таку масть:
біла та світло-сіра;
*чорна;
кремово-біла без плям;
яскраво червона, більш світла внизу живота.
1.48. Серед м’ясної худоби усі рекорди за живою масою належать породі:
*кіанській;
абердин-ангуській;
шаролезькій;
українській м’ясній.
1.49. Із наведеного переліку м’ясних порід худоби до скороспілих відносять такі (3 елементи):
українська м’ясна;
кіанська;
лімузинська;
*шортгорнська;
*герефордська;
*абердин-ангуська
санта-гертруда
1.50. Із наведеного переліку порід худоби використовувалися під час створення української м’ясної породи наступні (4 елементи):
чорно-ряба;
*симентальська;
*сіра українська;
*шароле;
*кіанська.
1.51. Згідно з класифікацією м’ясних порід великої рогатої худоби їх розподіляють на британські, франко-італійські, американські та вітчизняні. Вітчизняні породи це (2 елементи):
шаролезька;
кіанська;
*поліська;
*волинська;
герефордська;
шортгорнська;
санта-гердруда.
1.52. Для видачі паспорта великої рогатої худоби та ветеринарної картки до нього необхідний такий документ:
картка племінного бугая;
картка племінної корови;
журнал з відтворення стада великої рогатої худоби;
*реєстраційна картка великої рогатої худоби.
1.53. Максимальне споживання сухої речовини коровами на 100 кг живої маси за маси 500 кг і надою 30 кг молока становить:
2,4 кг
*3,4 кг
4,4 кг
1.54. Найбільша біоенергетична ефективність виробництва молока та яловичини під час утримання (2 елементи):
прив′язному;
*безприв′язному;
*на глибокій підстилці.
МОДУЛЬ 2
Організація відтворення поголів′я, молочна продуктивність великої рогатої худоби. М′ясна продуктивність худоби
2.1. Коефіцієнт молочності має таку формулу розрахунку:
1) коефіцієнт * Надій за лактацію х 100 ;
молочності; Жива маса
2) коефіцієнт Фактичний надій за лактацію______ х 100 ;
постійності надоїв; Найвищий добовий надій х дійні дні
3) середній вміст Сума 1% молока ;
жиру в молоці; 100
4) кількість Сума 1% молока за період
молочного жиру. Кількість натурального молока
за цей же період.
2.2. Найвищі добові надої у корів молочних порід спостерігаються на 2-3 місяці лактації. (*на 2-3 місяцях)
2.3. Характер лактаційної кривої за високого рівня продуктивності і врівноваженого типу нервової діяльності корів наступний:
*Висока рівномірна з поступовим спадом;
Низька рівномірна з поступовим спадом;
Висока з різким спадом.
2.4. Забійний вихід залежить від виробничого напряму продуктивності худоби. У дорослої худоби молочного напряму він становить:
50-55%;
*45-50%;
-55-60 і вище.
2.5. Збільшення живої маси молочних корів підвищує їх молочність тоді, коли вона становить:
не менше 450 кг;
не менше 550 кг;
*не перевищує 700 кг;
не перевищує 800 кг;
зберігається молочний тип.
2.6. Вміст жиру і білка в молоці корів згідно з інструкцією з бонітування визначають:
на 3-му місяці лактації;
на початку і наприкінці лактації;
тричі за лактацію;
*не рідше одного разу за місяць;
на 2-му місяці лактації.
2.7. Молозивний період згідно з Нормами (рекомендаціями) триває не більше 4-5 днів. (*4-5 днів)
2.8. Молозиво порівняно з молоком містить більше у 6-6,5 разів білків. (*у 6-6,5 разів)
2.9. Особливо негативно впливає на жирність молока нестача в кормах (2 елементи):
*клітковини;
крохмалю;
білка
*жиру.
2.10. З підвищенням надоїв корів витрати корму на кожен кілограм молока зменшуються. (*зменшуються)
2.11. Нормальною вважається тривалість лактації 305 днів. (*305 днів)
2.12. Різниця між надоями за лактацію, визначена за щоденного контролю і на основі контрольних доїнь за 30-денного інтервалу не перевищує 3-4 %. (*3-4%)
2.13. Вказати кількісні показники молочної продуктивності корів (3 елементи):
*надій за добу;
вміст жиру в молоці;
*надій за лактацію;
*молочний жир;
вміст білка в молоці.
2.14. Вважають, що нормальна тривалість сервіс-періоду для молочних з середньою продуктивністю корів становить 45-60 днів. (*45-60 днів)
2.15. Сухостійний період - це:
період від отелення корови до її плідного осіменіння (парування);
*період від припинення лактації до наступного отелення корови;
період від отелення до її запуску.
2.16. Середня тривалість тільності великої рогатої худоби становить 285 днів. (*285 днів)
2.17. Статева зрілість у великої рогатої худоби настає:
у 3-4 місяці;
6-9 міс.;
10-12 міс.;
12-14 міс.;
*6-12 міс.;
14-16 міс.
2.18. Індекс плідності являється високим, якщо він дорівнює 48 і більше. (*48 і більше)
2.19. Для зародкової стадії онтогенезу відповідна характеристика така:
| Триває з 34 до 60 доби пов’язана з інтенсивним органогенезом і формуванням основних анатомічних особливостей органі. Маса 8-25 г, ембріон схожий з організмом новонародженого теляти; *Починає з утворення зиготи і триває 34 доби. Інтенсивний ріст і диференціювання основних систем і органів; Тривалість 225 діб. Інтенсивний ріст кісткової, м’язової та жирової тканини. Розвиваються мозгові центри, які регулюють здатність до дихання, ссання, травлення, теплопродукції. |
| 2.20. Для стадії молочного живлення дати відповідну характеристику: *Триває від 2 до 6-8 міс. Основний корм молоко поступово замінюється рослинними кормами. Інтенсивний ріст передшлунків. До кінця періоду стабілізуються процеси рубцевого травлення; Триває 2-3 тижні, від народження до відносної їх незалежності від материнського організму. Відбуваються зміни характеру дихання, кровообігу і живлення, становлення терморегуляції, вироблення умовних рефлексів на зовнішні фактори; Це період найбільш інтенсивного росту після молочного періоду; у тварин регулярно повторюються статеві цикли, розвиваються вторинні статеві ознаки; Починається після закінчення загального росту тіла тварин. Тривалість залежить від експлуатації тварин, в середньому 8-10 років. У цей час проявляється максимальна продуктивність; Відбувається зниження обміну речовин і продуктивності тварин. |
2.21. Показники м′ясної продуктивності худоби, які оцінюють після забою такі (3 елементи):
жива маса;
*маса туші;
середньодобовий приріст;
*забійний вихід;
вгодованість;
передзабійна маса;
*морфологічний склад;
оплата корму.
2.22. Під час народження декількох телят молочність м′ясних корів визначають. (*за їх сумарною живою масою у 210 днів)
2.23. Вихід туші – це:
Відношення маси туші (кг) до її довжини (см) у відсотках;
М’язова і сполучна тканина з жировим накопиченням на кістках;
Маса туші + маса внутрішнього сала;
Відношення забійної маси до передзабійної виражене у %;
*Відношення маси туші до передзабійної маси, виражене у %.
2.24. Мускульна тканина в тушах великої рогатої худоби займає 56-60 %.
2.25. Віковий період найбільшого нарощування м’язової тканини такий:
до 6 міс.;
*до 12 міс.;
з 12 до 18 міс.
2.26. Вирізка – це:
Відношення маси туші (кг) до її довжини (см) у %;
Маса тварини після 24-годинної голодної витримки без вмісту шлунково-кишкового тракту і сечового міхура;
Жир сорочковий, навколо нирковий, шлунковий;
*Це клубово-поперековий м’яз;
М’ясо без кісток і сухожилок.
2.27. Оптимальний варіант живої маси, віку першого плідного осіменіння та першого отелення маток великої рогатої худоби такий:
| Варіант | Ознака | ||
| Жива маса, % від маси дорослої худоби | Вік першого плідного осіменіння, міс. | Вік першого отелення | |
| 20-24 | 29-33 | ||
| *2 | 70-75 | 15-18 | 24-27 |
| 14-16 | 23-25 |
2.28.1. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:
| Показник | Варіант | ||
| А | *Б | В | |
| Запліднюваність після першого осіменіння, %: -корів | 60 і більше |
2.28.2. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:
| Показник | Варіант | ||
| А | *Б | В | |
| Індекс осіменіння | 1,3-1,5 | 2,0 | 2,5 |
2.28.3. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:
| Показник | Варіант | ||
| А | *Б | В | |
| Коефіцієнт відтворної здатності | 0,85 | 0,75 | 0,35-1 |
2.28.4. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:
| Показник | Варіант | ||
| А | *Б | В | |
| Індекс плодючості (за Дохі) *Б | 41 і більше |
2.29. Інтенсивність використання корів характеризують такі показники (3 елементи):
коефіцієнт постійності лактації;
*коефіцієнт молочності;
*надій на середньорічну корову;
*витрати корму на 1 кг/ц молока;
оплата корму молоком;
2.30. Вміст жиру в останніх порціях молока разового удою такий:
0,5;
1;
2;
*9;
3.
2.31. Молоко вважається анормальним з умістом таких речовин:
* із збільшеним умістом соматичних клітин;
з збільшеним умістом вітамінів, мінеральних речовин;
молоко нормального складу.
2.32. Нормалізація молока проводиться з такою метою:
для збільшення або підвищення вмісту білка в сировині;
для збільшення вітамінів у молоці;
для зниження або підвищення вмісту мінеральних речовин;
для зниження або підвищення вмісту сухого знежиреного молочного залишку;
*для зниження або підвищення вмісту жиру в сировині.
2.33. Основними методами визначення вгодованості забійних тварин є (2 елементи):
за формою тіла;
за ступенем розвитку м′язової тканини;
за ступенем виступання остистих відростків і ребер;
*промацуванням;
ступінь виступання маклоків;
*окомірний;
за допомогою приладів;
за допомогою промірів.
2.34. При виникненні суперечок щодо правильності визначення категорії вгодованості забійних тварин питання вирішують:
шляхом проведення їх зважування;
*шляхом проведення їх контрольного забою;
шляхом взяття промірів.
2.35. Відбиток клейма на туші означає (2 елементи):
вік;
стать;
*вгодованість;
*ветсаногляд;
вид м′яса.
2.36. Залозистими клітинами вимені синтезуються такі речовини (3 елементи):
*жир;
*лактоза;
*казеїн;
глобулін;
мінеральні солі;
вітаміни.
2.37. Назвати складові міжотільного періоду корів:
сервіс-період і лактація;
*лактація і сухостійний період;
*ембріональний і сервіс-період;
тільність і сухостійний період.
2.38. Найбільше впливають на відтворну здатність корів (2 елементи):
тривалість сухостійного періоду;
*тривалість міжотельного періоду;
*тривалість сервіс-періоду;
оцінювання за власною продуктивністю.
2.39. Вказати особливості організації відтворення в інтенсивному молочному скотарстві (3 елементи):
*цілорічні отелення;
сезонні отелення (лютий, березень);
природнє парування, інколи штучне осіменіння;
*штучне осіменіння;
*осіменіння протягом року;
проведення парувальної компанії (травень-червень).
2.40. Вказати нормальну тривалість родів великої рогатої худоби:
10-15 хвилин;
3-8 хвилин;
5-6 годин;
*0,5-4 години;
6,5-7 годин.
2.41. Назвати причини природженої неплідності тварин (2 елементи):
*Інфантилізм;
*Фримартинізм;
Неповноцінна годівля;
Вік тварин;
Технологія осіменіння.
МОДУЛЬ 3
| Селекційно-племінна робота 3.1. Термін "спадковість" має таке визначення: Тенденція повернення ознак до середніх; *Здатність тварин стійко передавати свої якості потомству; Форма реалізації в потомстві одного покоління генетичної інформації батьків у різному віці чи за зміни умов середовища; Установлює взаємозалежність ознак; Частина загальної фенотипової мінливості, обумовленої генетичними відмінностями. |
3.2. Генотиповий добір має таке визначення:
| Добір ведеться за індивідуальними показниками тварин: продуктивністю, екстер’єром і конституцією, загальним розвитком; Добір тварин, що найбільшою мірою відповідають умовам їхнього використання; Закріплення в організмі не окремих позитивних ознак, а стабілізацію загального типу, властивому обраному напряму продуктивності; *Включає оцінювання тварин за походженням і за якістю нащадків; Ґрунтується на законі співвідносної мінливості. |
3.3. Промислове схрещення – це:
| Застосовують тоді, коли існуюча порода за своїми ознаками відповідає вимогам, але потребує поліпшення окремих ознак; Використовують тварин двох чи більшої кількості порід для одержання потомства, що поєднує їхні позитивні особливості; *Застосовується для одержання ефекту гетерозису; Малопродуктивних маток однієї породи схрещують у низці поколінь з плідниками іншої високопродуктивної породи. |
3.4. Умови, які дають можливість застосування чистопородного методу розведення у скотарстві такі (2 елементи):
*наявність чистопородних плідників визначеної породи;
наявність 2-х порідних маток;
*наявність чистопорідних маток;
наявність помісних плідників першого та другого покоління.
3.5. Можливі наслідки близькоспорідненого спарування, що виявляються у зниженні життєвої плідності, продуктивності, конституціональної міцності називають інбредною депресією. (*інбредною депресією)
3.6. Основними показниками молочної продуктивності корів під час бонітування є такі (2 елементи):
надій за лактацію;
молочний жир за лактацію;
молочний білок за перші 305 днів, або скорочену лактацію;
*сумарна кількість молочного жиру та молочний білок за перші 305 днів, або скорочену лактацію;
*надій за перші 305 днів лактації.
3.7. Коровам молочних та комбінованих порід присвоюють розряд племінної цінності "Екстра", якщо вони:
мають дочок класу еліта-рекорд;
походять від батьків-поліпшувачів;
*мають клас еліта-рекорд з довічним надоєм 50000 і більше кг;
на 50% перевищують стандарт породи за надоєм.
3.8. Згідно з інструкцією з бонітування молочних і комбінованих порід поголів’я бугаїв бонітують у такі терміни:
| Після закінчення чергової лактації; Після закінчення повновікової лактації; За прогнозом молочної продуктивності; З 6-місячного віку; *У віці 18 місяців та у 2-5 років на дату народження. |
3.9. Визначення швидкості молоковиділення у первісток проводять
на 2-3 місяці лактації. (*2-3 місяці)
3.10. Оптимальна відстань від дна вим’я до підлоги у корів, придатних до машинного доїння:
30-40 см;
*45-50 см;
55-60 см;
60-70 см;
75-80 см.
3.11. Виразність породних рис, це типовість. (*типовість)
3.12. Із переліку ознак зазначте ті, які характеризують морфологічні властивості вим’я такі (2 елементи):
| Величина разового надою; *Форма вим’я; *Обхват вим’я; Тривалість доїння; Інтенсивність молоко виділення. |
3.13. Ремонтних бугайців молочних порід ставлять на перевірку та оцінювання з 12 місячного віку. (*з 12 міс.)
3.14. Перше бонітування племінного молодняку молочних та комбінованих порід проводять у 6 місячному віці. (*6 міс.)
3.15. Основними ознаками під час визначення комплексного класу бугаїв-плідників молочних та комбінованих порід є (3 елементи):
| Молочна продуктивність; *Тип будови тіла; *Жива маса; Інтенсивність молоковіддачі; *Походження; |
3.16. Із наведеного переліку ознак продуктивності молочної худоби мають відносно високий рівень спадковості наступні (3 елементи):
надій за лактацію;
*вміст жиру в молоці;
*вміст білка в молоці;
сталість лактаційної кривої;
інтенсивність видоювання;
*витрати корму на одиницю продукції.
3.17. До селекційних методів створення худоби бажаного типу відносять такі (3 елементи):
| Методи розведення; *Вирощування молодняку; Системи утримання і годівлі; *Підбір; *Добір; Роздоювання корів. |
3.18. Телят після народження нумерують у такі терміни:
не раніше ніж через 5 діб;
*у першу добу;
не пізніше ніж через 30 днів;
наприкінці молочного періоду.
3.19. В основу діючої інструкції з оцінювання бугаїв-плідників покладено такий метод:
дочки – стандарт породи;
*дочки-ровесниці;
дочки-матері;
дочки – середнє по стаду;
*-дочки-дочки інших бугаїв, яких оцінювали одночасно в однакових умовах.
3.20. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас
племінних бугайців та теличок молочних і комбінованих порід такі (3 елементи):
продуктивність матері за вищу лактацію;
*походження;
*тип будови тіла;
величина основних промірів;
*жива маса до стандарту породи, %.
3.21. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас племінних бугаїв молочних і комбінованих порід наступні (3 елементи):
висота в холці;
*тип будови тіла;
*жива маса до стандарту породи, %;
жива маса при народженні;
*інтенсивність росту;
продуктивність матері за найвищою лактацією;
3.22. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас корів молочних і комбінованих порід (3 елементи):
надій за найвищу лактацію;
*сумарна кількість молочного жиру і білка до стандарту породи;
кількість молочного жиру до стандарту породи;
висота в холці;
*тип будови тіла;
*жива маса до стандарту породи;
найвища продуктивність матері;
3.23. Однорідний підбір має таке визначення:
| Обґрунтоване закріплення плідників до кожної матки; Коли до групи маток добирають основного та резервного плідника; з вираховуванням спорідненості між тваринами; Підбір маток і плідників, несхожих за основними ознаками відбору; *Підбір маток і плідників, схожих за основними ознаками. |
3.24. Посилення життєздатності, підвищення міцності, витривалості і продуктивності потомства, отриманого в результаті схрещування споріднених, вирощених у різних умовах особин, одержало назву гетерозис. (*гетерозис)
3.25. Зазначте розподіл корів на групи після бонітування (3 елементи):
*селекційне ядро;
*виробнича група.
*корови, що підлягають вибракуванню або виранжируванню;
ялові корови.
3.26. Система ведення племінної роботи з великими масивами худоби
в масштабах цілих порід це (*великомасштабна селекція)
3.27. Зміна племінної цінності, що виникла в результаті переміщення тварин з одних умов середовища в інше за одиницю часу називають (*генетичний тренд)
3.28. Ефективність селекції великої рогатої худоби визначають такі фактори (2 елементи):
умови годівлі тварин;
*мінливість ознак;
умови утримання тварин;
*рівень успадкованості ознак;
3.29. Для визначення розвитку корів м′ясних порід зважують до годівлі в наступні вікові періоди:
* Один раз на рік з трьох до 5-річного віку;
Під час народженні, під час відлучення від матерів, у віці 210 днів, у 12,15 міс.;
Наприкінці кожного місяця контрольного періоду з 8 до 15-міс. віку;
Під час народження, під час відлучення від матерів, у віці 210 днів,у 12 міс., під час першого спарювання (з вказівкою віку).
3.30. Екстер’єр м′ясної худоби (телиць) оцінюють у такі терміни:
У віці 3-х; 5-ти років відповідно до шкали;
*Один раз на рік до 5-річного віку відповідно до шкали;
Під час призначення до спарювання на контролі з вказівкою віку;
Після закінчення періоду контролю з вказівкою віку.
3.31. У стаді м’ясної худоби у селекційну групу корів залежно від племінної цінності входить така кількість маточного поголів’я:
| *18-20% від загального маточного поголів’я; 50-60% від загального поголів’я корів; Корови, що не включені до племінного ядра. |
3.32. Ознаки, за якими встановлюють сумарний клас молодняку м’ясних порід такі (4 елементи):
| витрати корму на 1 кг приросту; індекс м′ясності; *конституція і екстер’єр; *жива маса; *породність; *походження; пряма довжина тулуба; обхват грудей. |
| 3.33. Сумарний клас м’ясних корів-первісток, у яких приплід на час бонітування не досяг 6-місячного віку встановлюють за такими ознаками (4 елементи): *жива маса; індекс м’ясності; молочність; *конституція і екстер’єр; витрати корму на 1 кг приросту; *породність; *походження; оцінювання за власною продуктивністю; відтворна здатність; пряма довжина тулуб |
3.34. Бугаїв-плідників м′ясних порід за якостями нащадків оцінюють за такими ознаками (5 елементів):
*за інтенсивністю росту у віці від 8 до 15 міс.;
за основними промірами у віці 15 міс.;
за живою масою у віці 10 міс.;
*за живою масою у віці 15 міс.;
*за витратами кормів на 1 кг;
за типом нервової діяльності;
*за забійним виходом;
*за повном′ясністю і поливом жиру.
3.35. Форма племінного обліку у м′ясному скотарстві 1-м’яс має таку назву:
Журнал реєстрації приплоду та вирощування молодняку;
Журнал бонітування корів м’ясних порід;
Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби;
Журнал бонітування племінного молодняку великої рогатої худоби м′ясних порід;
*Картка племінного бугая м’ясної породи;
Картка племінної корови м’ясної породи;
Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби м′ясного напряму продуктивності відповідної породи.
3.36. Згідно з чинною інструкцією молодняк м’ясних порід оцінюють за (*100- бальною) шкалою.
3.37. Згідно з чинною інструкцією дорослу худобу м’ясних порід оцінюють за (*100 – бальною) шкалою.
МОДУЛЬ 4
Моделювання технологічних процесів у скотарстві.
Технологія вирощування і використання бугаїв.
Технологія вирощування ремонтних телиць
4.1. Кратність підсосу телят за першу добу після народження складає
(*до 6-8 разів)
4.2.Новонародженим телятам добова кількість молозива і молока має
становити 1/5-1/4 їх живої маси.
4.3. Технологія вирощування племінних бугайців відрізняється від
вирощування телиць (*вищою інтенсивністю росту)
4.4. Для ремонтних телиць більш раціонально застосовувати таке утримання:
цілорічне прив′язне утримання;
*стійлово-пасовищне безприв′язне;
прив′язне взимку, влітку пасовищне.
4.5. Групи ремонтних телиць комплектують з урахуванням їх віку та стану
фізіологічного розвитку; різниця у віці між тваринами однієї групи не
повинна перевищувати 30 днів. (*30 днів)
4.6. Телят одразу після народження у молочному скотарстві за потоково-цехової системи утримують так:
| *На підсисі з коровою; В індивідуальних клітках; У групових станках; На прив′язі. |
4.7. Температура випоюваного молозива для новонароджених телят повинна бути не менше (*35-37оС )
4.8. Найбільш інтенсивно імуноглобуліни молозива засвоюються протягом 6 годин після народження. (*6 годин)
4.9. Перше випоювання новонародженим телятам молозива матері проводять:
Після того, як обсохне теля
*Не пізніше 40 хвилин після народження
Після першого зважування.
4.10. Час переводу новонароджених телят на випоювання збірним молозивом:
*3-й день після народження;
10-й день після народження;
7-14 день після народження;
31-й день після народження.
4.11. Ремонтних бугайців молочних порід ставлять на перевірку та
оцінювання з 10 місячного віку. (*з 10 міс.)
4.12. Під час вирощування бугайців плідників їх жива маса в контрольні
періоди повинна перевищувати вимоги стандарту не менш як на (*20%).
4.13. Для ритмічних отелень протягом року необхідно проектувати
щомісяця тільність 8,6 % корів, що є на 1 січня. (*8,6 % корів)
4.14. Потреба в перетравному протеїні в розрахунку на 1 корм. од. у телят до 3-місячного віку становить, г:
60 - 65;
75 - 80;
90 - 100;
* 135 - 150.
4.15. Витрати кормів на 1 ц молока залежать від рівня продуктивності корів. Витрати кормів на 1 ц молока за середньорічного надою 4500 кг такі:
0,1;
0,5;
*1,0;
1,5.
4.16. Згідно з типовими схемами годівлі в місячному віці телята молочних порід випивають молока за добу, кг:
*4 - 6;
1 - 2;
8 - 10;
11 - 18.
4.17. Схеми годівлі телят передбачають випоювання незбираного молока не менше, кг:
*180 - 200;
40 - 60;
1000;
400 - 600.
4.18. Тривалість перебування корови з телям у деннику повинна бути такою:
до 6 годин;
*до 12 годин;
до 24 годин;
до 36 годин;
до 48 годин.
4.19. Під час відбору перевірюваних бугаїв середня запліднювальна здатність їх сперми за результатами усіх корів має бути не нижче, %;
40;
*50;
60;
70.
4.20. Визначити оптимальний режим використання бугаїв-плідників за повноцінної годівлі у віці 9 - 10 міс.;
два еякулята через 4 дні;
два еякулята через 6 днів;
*один еякулят через 6 днів;
один еякулят через кожні 12 днів.
4.21. На оцінювання за якістю потомства ставлять тільки тих бугаїв, які пройшли імуногенетичну експертизу за групами крові. (*імуногенетичну)
4.22. Укажіть у перші 2-3 тижні характерний для теляти тип травлення:
*сичугово-кишковий;
рубцевий.
МОДУЛЬ 5
Технологія виробництва молока
5.1. Рефлекс молоковіддачі у корів триває (*5-6 хв.)
5.2. Роздій корів забезпечує виконання наступних заходів (6 елементів):
отелення корів у зимово-весняний період;
*підготовка корів і нетелей до отелення;
*поступове переведення на повний раціон;
сінно-концентратний тип годівлі;
*систематичний контроль продуктивності;
*авансована диференційована годівля;
доїння тільки вручну;
*дотримання прийнятого розпорядку дня;
*дотримання техніки доїння.
5.3. Існує три види технологічних операцій доїння корів: підготовчі, основні та завершальні. Які операції відносяться до основних (2 елементи):
| масаж вим’я; перехід до наступної корови; здоювання перших цівок; обмивання вим′я; витирання вим’я (рушником, серветкою); одягання доїльних стаканів; *контроль за доїнням; відключення і знімання доїльних стаканів; машинне додоювання; зливання молока; *контроль стану вим′я. |
5.4. Масаж вимені нетелів проводиться з 6-7 місяця тільності,
а закінчується за 20 до отелення. (*6-7 міс., 20)
5.5. Температура води під час підмивання вим′я корови має бути 40-45 оС. (*40-45 оС)
5.6. Машинне додоювання корів повинно продовжуватись не більше 30 секунд. (*30 с)
5.7. Основні переваги безприв′язного утримання корів на солом′яній підстилці такі (2 елементи):
*корови достатньо користуються моціоном;
раціонально використовуються корми;
створюються умови для проведення роздоювання;
*малі витрати праці на виробництво молока
корови мають довшу лактацію.
5.8. Основні переваги прив′язного утримання корів з доїнням на лінійних установках такі (4 елементи):
малі витрати праці на виробництво молока;
*комфортні умови відпочинку корів;
*можливість роздоювання корів;
*індивідуальне обслуговування корів;
*раціонально витрачаються корми.
5.9. Найбільш дешевою з найменшими витратами праці на 1 ц продукції і екологічно чистою технологією утримання молочної худоби в умовах України є:
прив′язне утримання;
безприв′язне боксове;
безприв′язне комбібоксове;
*безприв′язне на глибокій довгонезмінюваній підстилці.
5.10. За прив’язного утримання корів в одному безперервному ряду допускається розміщувати не більше 25 стійл. (*25 стійл)
5.11. Профілакторій має розділятись суцільними перегородками на ізольовані секції місткістю не більше 25% кліток кожна.
5.12. Роздоювання корів розпочинають не раніше 15 днів після отелення. (*15 днів)
5.13. За прив’язного утримання протягом дня тваринам (за винятком тих, що на відгодівлі) надається прогулянка на вигульних майданчиках тривалістю не менше (*3-4 год.)
5.14. У разі використання пасовищ, що віддалені від ферми більше як 3 км, на них влаштовують літні табори. (*3 км)
5.17. Впровадження технологічних ліній з виготовлення для господарств
малогабаритних комбікормових установок змішувачів забезпечує
зниження на 25-30 % собівартість комбікормів. (*25-30%)
5.18. Організація диференційованої нормованої годівлі за основними фізіологічними періодами та фазами лактації за сучасними
деталізованими нормами підвищує молочну продуктивність на
(*12-15 %)
5.19. За безприв’язного утримання корів і дворазового доїння їх у доїльних залах витрати праці становлять (*1,8-2,5 люд.год.)
5.20. Недотримання параметрів мікроклімату на 5-7 % зменшує продуктивність тварин, негативно впливає на відтворні функції, скорочує тривалість їх виробничої експлуатації.
5.21. Прогулянки (моціон) у всі періоди року організують для високопродуктивних голштинських корів. За короткочасних низьких температур (нижче –15о С і швидкості вітру більше 15 м/сек.) термін перебування тварин не більше як 30 хвилин, разів 2 на добу.
5.22. За 1 хвилину корови зазвичай випивають л води.
5.23. За триразового доїння протягом доби в середньому одержують на
12-15 % більше молока. (*12-15 %)
5.24. У разі скорочення кількості доїнь із трьох до двох витрати праці
знижуються на 28 %. (*28%)
5.25. На підприємствах з потоково-цеховою системою виробництва молока під час визначення кількості скотомісць в цеху сухостійних корів слід приймати такий коефіцієнт:
| *0,12; 0,25; 0,50. |
5.26. Основним тактом роботи промислової молочної ферми є:
тривалість перебування корів у цеху виробництва молока;
тривалість перебування корів у родильному відділенні;
кількість народжених телят за добу;
*тривалість комплектування родильним відділенням основної технологічної групи.
5.27. Основним ритмом за потокового ритмічного виробництва молока вважають:
*кількість виробленого молока та м’яса за місяць;
кількість виробленого молока та м’яса за рік;
кількість технологічних груп на фермі;
кількість корів, яких осіменили за добу;
кількість народжених телят за добу.
5.28. Норма потреби соломи на 1 корову за утримання на довгонезмінюваній підстилці, кг/день:
1,5;
*3;
5.
7,5
5.29. Добова норма потреби у воді за продуктивності корів за лактацію 7000 кг (*100 л)
5.30. Вказати нормативи фронту годівлі (см) молодняку 3 - 5 міс віку за вільного доступу до кормів:
*15;
13;
11;
10.
5.31. Нормативи фронту годівлі (см) за фіксованого утримання молодняку 9-12 міс віку:
66;
30;
*56
25.
5.32. Тільній сухостійній корові живою масою 500 кг з плановим надоєм 3000 кг за рік потрібно на добу, корм. од.:
1;
*8;
15;
25.
5.33. Потреба в перетравному протеїні в розрахунку на 1 корм. од. у дійних корів у середньому становить, г:
30;
*100 – 110;
60;
150.
5.34.1. Зазначте системи та способи утримання великої рогатої худоби згідно з нормами:
системи утримання *А. Цілорічне стійлове;
Б. Прив′язне;
В. Безприв′язне з відпочинком
у боксах;
Г. Безприв′язне з відпочинком на
глибокій підстилці;
*Д. Стійлово-вигульне;
*Е. Стійлово-табірне.
5.34.2. Зазначте системи та способи утримання великої рогатої худоби згідно з нормами:
способи утримання А. Цілорічне стійлове;
*Б. Прив′язне;
*В. Безприв′язне з відпочинком
у боксах;
*Г. Безприв′язне з відпочинком на
глибокій підстилці;
Д. Стійлово-вигульне;
Е. Стійлово-табірне.
5.35. Синтез молозива у корів відбувається на 60 - 80 % за рахунок:
*вуглеводів кормів;
*протеїнів кормів;
тіла корови;
мінеральних речовин.
5.36. дійні корови максимально вживають сіна за добу на 100 кг живої маси, кг:
*1,5 - 2,5;
12 – 15;
5 - 8;
у необмеженій кількості.
5.37. Норма годівлі в 10 корм. од. у дійних корів живою масою 500 кг розрахована для одержання молока, кг за добу:
1;
* 10;
5;
25.
5.38. Структура раціонів для корів це, %:
співвідношення груп кормів за масою;
*співвідношення груп кормів за енергетичною поживністю;
тип годівлі;
поживність окремих груп кормів.
5.39. М’яке вершкове масло одержують з молока за надлишку в раціоні корів:
висівок;
буряку;
*макухи;
сінажу.
5.40. Концентрація енергії в раціонах середньопродуктивних корів повинна бути:
0,1 - 1,1;
2,0 - 2,5;
1,5 - 2,0; *0,7 - 0,9.
5.41. Зазначте варіанти безприв′язного утримання дійних корів (4 елементи):
*боксове;
*на глибокій підстилці;
*комбібоксове;
*боксове з режимною годівлею;
групове;
стійлове.
5.42. Під час роздоювання корів "авансують концкормами" на додаткове одержання молока, корм. од.:
0,5 - 1;
4 - 6;
*2 - 4;
8 - 10.
5.43. У зимовий період забезпечити дійних корів каротином можна
за рахунок включення в раціони:
*сіна;
меляси;
концкормів;
мінеральних підкормок.
5.44.1. максимальне споживання кормів дійними коровами на 100 кг живої маси за добу:
| Зелених кормів, кг; | *1) 12,0 - 15,0; |
| 2) 10,0 - 12,0. |
5.44.2. Максимальне споживання кормів дійними коровами на 100 кг живої маси за добу:
Силосу, кг 1) 12,0 – 15,0
*2) 10,0 – 12,0
5.45.1. У зимовий період забезпечити дійних корів (у енергії) можна за рахунок включення в раціони:
| цукру | А. Концентрованих кормів; |
| *Б. Меляси; |
5.45.2. У зимовий період забезпечити дійних корів (у енергії) можна за рахунок включення в раціони:
| Крохмалю | *А. Концентрованих кормів; |
| Б. Меляси; |
5.46. Потреба в енергії лактуючої корови залежить, переважно, від:
*рівня продуктивності корови;
хімічного складу молока;
*живої маси корови;
періоду лактації.
5.47. норма годівлі дійних корів залежить від:
породи корів і живої маси;
періоду лактації і середньодобового приросту;
*живої маси, добового надою, жирності молока, фази лактації;
добового надою, типу годівлі, жирності молока;
5.48.1. від корови живою масою 500 кг можна одержати молока за збалансованого раціону згідно з деталізованими нормами:
| Енергія раціону, корм. од. | Добовий надій молока, кг |
| 20; | А. 20; |
| * Б. 30. |
5.48.2. від корови живою масою 500 кг можна одержати молока за збалансованого раціону згідно з деталізованими нормами:
| Енергія раціону, корм. од. | Добовий надій молока, кг |
| *А. 20; | |
| Б. 30. |
5.49. Умовно лактацію корови можна розподілити на таку кількість фаз:
1;
* 5;
3;
6.
5.50. Послідовність проведення первинної обробки молока наступна:
зберігання в резервуарі, охолодження, очищення молока;
*очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в резервуарах-охолоджувачах
очищення молока фільтруванням, пастеризація, охолодження;
очищення молока відцентрованим молокоочисником, пастеризація, транспортування.
5.51. Фактори, від яких залежить термін дії бактерицидних властивостей молока такі (3 елементи):
*час одержання молока до його охолодження; пора року;
стадія лактації;
*температура охолодження;
*початкова кількість мікрофлори в молоці.
5.52. Порядок охолодження свіжоздоєного молока наступний:
очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не вище 00 С і не пізніше 5 годин;
*очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не вище 60 С і не пізніше як через 2 години після закінчення процесу доїння корів;
очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не нижче 160 С без врахування часу після закінчення процесу доїння корів;
очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не нижче 100 С і не пізніше як через 8 годин після закінчення процесу доїння корів.
5.53. Під час доїння корів у переносні доїльні відра проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не повинен перевищувати:
1 година;
20 хвилин;
*2 години;
5 хвилин. не має значення;
5.54. Необхідність ретельного видоюння корів пов′язано з такою причиною:
необов′язково до останку видоювати корову;
*підвищується вміст жиру, що запобігає захворюванню вим′я;
знижується вміст жиру;
підвищується кількість лактози, мінеральних речовин.
5.55. Активний моціон впливає на вміст жиру в молоці:
не змінюється;
* збільшується 0,2 - 0,3%;
зменшує на 0,2 - 0,3%;
збільшується 1,6 - 2,7%.
5.56. 1. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:
| Цех | Варіант | |
| *А | Б | |
| Цех сухостою | 75-80 |
5.56. 2. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:
| Цех | Варіант | |
| *А | Б | |
| Цех отелення | 23-28 |
5.56.3. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:
| Цех | Варіант | |
| *А | Б | |
| Цех роздоювання і осіменіння корів | 85-100 |
5.56. 4. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:
| Цех | Варіант | |
| *А | Б | |
| Цех виробництва молока | 180-220 |
5.57.1. Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:
| Цех | Строки перебування |
| Роздою та осіменіння | А. Надходять у цех за 10 днів до отелення, вибувають – на 15-20 день після отелення |
| *Б. Надходять у цех на 15-20 день після отелення, вибувають – на 100-120 день лактації | |
| В. Надходять у цех за 60 днів до отелення, вибувають за 10 днів до отелення | |
| Г. Надходять у цех на 100-120 день лактації, вибувають за 60 днів до завершення лактації |
5.57.2, Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:
| Цех | Строки перебування |
| Виробництво молока | А. Надходять у цех за 10 днів до отелення, вибувають – на 15-20 день після отелення |
| Б. Надходять у цех на 15-20 день після отелення, вибувають – на 100-120 день лактації | |
| В. Надходять у цех за 60 днів до отелення, вибувають за 10 днів до отелення | |
| *Г. Надходять у цех на 100-120 день лактації, вибувають за 60 днів до завершення лактації |
5.57.3. Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:
| Цех | Строки перебування |
| Отелення | *А. Надходять у цех за 10 днів до отелення, вибувають – на 15-20 день після отелення |
| Б. Надходять у цех на 15-20 день після отелення, вибувають – на 100-120 день лактації | |
| В. Надходять у цех за 60 днів до отелення, вибувають за 10 днів до отелення | |
| Г. Надходять у цех на 100-120 день лактації, вибувають за 60 днів до завершення лактації |
5.57.4. Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:
| Цех | Строки перебування |
| Сухостою | А. Надходять у цех за 10 днів до отелення, вибувають – на 15-20 день після отелення |
| Б. Надходять у цех на 15-20 день після отелення, вибувають – на 100-120 день лактації | |
| *В. Надходять у цех за 60 днів до отелення, вибувають за 10 днів до отелення | |
| Г. Надходять у цех на 100-120 день лактації, вибувають за 60 днів до завершення лактації |
5.58. Основними перевагами промислової технології виробництва молока перед традиційною є (4 елементи):
*зниження затрат праці;
*зростання продуктивності праці;
підвищення відтворних якостей худоби і продуктивності;
*ефективне використання приміщень і обладнання;
*зниження витрат кормів.
5.59. Перелік контрольованих ознак у цеху сухостою такий (4 елементи):
*вгодованість;
*стан молочної залози;
*приріст живої маси;
надій.
*збереження тільності;
5.60. Перелік контрольованих ознак у цеху отелення такий (2 елементи):
*перебіг отелення;
*стан молочної залози;
приріст живої маси;
поведінка
5.61. Індекс вим′я у корів, придатних до машинного доїння такий, %:
20;
25;
30;
35;
*40 для первісток
* 43 і більше.
5.62. Оптимальна площа вигульно-кормового майданчика на 1 корову у т.ч. з твердим покриттям така:
16/8;
15/5;
25/10;
30/10.
* 20/8;
5.63. Рекомендоване навантаження корів на одного оператора машинного
доїння під час роботи з двома доїльними апаратами на доїльній установці АДМ-8 становить, голів:
30;
60;
*40;
70.
50;
5.64. Назвати довжину і ширину боксу для корів за боксового утримання у цеху виробництва молока, м:
1,9 і 1,5;
2,2 і 1,8
2,0 і 1,4;
*2,0 і 1,2
2,0 і 1,5;
МОДУЛЬ 6
Технологія виробництва яловичини у молочному скотарстві.
Технологія спеціалізованого м′ясного скотарства.
Особливості радіоактивного забруднення.
Енергозбереження у скотарстві
6.1. Оптимальним розміром технологічної групи бугайців на відгодівлі за безприв’язного утримання у станках є:
24-25 особин;
* 30-40 особин;
40-50 особин;
18-20 особин;
50-60 особин.
6.2. За умов інтенсивної годівлі ростуть інтенсивніше не кастровані бички
чи кастровані ________________. (*не кастровані)
6.3. Вкажіть оптимальний вік досягнення молодняком великої рогатої худоби здавальних кондицій 400-450 кг, що характерно для напівінтенсивної системи вирощування і відгодівлі:
*18-20 міс.;
13-14 міс.;
22-24 міс.;
16-18 міс.
6.4. Молочний період під час відгодівлі на м′ясо худоби молочних та комбінованих порід триває:
60 - 120 днів;
*1 - 2 міс.;
4 - 6 міс.;
6.5. Під ростом розуміють:
*Збільшення розмірів організму, його маси, лінійних та об′ємних розмірів;
Процес, що відбувається на ранніх стадіях онтогенезу;
Процес, за якого дисиміляція перевищує асиміляцію.
6.6.1. Оптимальні розміри ферм з виробництва яловичини під час вирощування телят з 14 - 20-денного до 14 - 18-місячного віку в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами мають бути такими:
Зона Розміри (скотомісць)
Полісся; *А. 3000 – 6000;
Б. 3000 – 9000.
6.6.2. Оптимальні розміри ферм з виробництва яловичини під час вирощування телят з 14 - 20-денного до 14 - 18-місячного віку в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами мають бути такими:
Зона Розміри (скотомісць)
Лісостеп *А. 3000 – 6000;
Б. 3000 – 9000.
6.6.3. Оптимальні розміри ферм з виробництва яловичини під час вирощування телят з 14 - 20-денного до 14 - 18-місячного віку в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами мають бути такими:
Зона Розміри (скотомісць)
Степ А. 3000 – 6000;
*Б. 3000 – 9000.
6.7. Які показники м′ясної худоби враховують під час формування нагульних черед (4 елементи):
*стать;
*живу масу;
породу;
тип конституції;
*вік;
*вгодованість.
6.8.1. Привести у відповідність тип годівлі та періодів вирощування худоби на м’ясо:
Період Тип годівлі
Вирощування; А. Об’ємно-концентратний;
*Б. Молочно-концентратний;
В. Силосний;
Г. Жомовий;
Д. Пасовищний.
6.8.2. Привести у відповідність тип годівлі та періодів вирощування худоби на м’ясо:
Період Тип годівлі
Дорощування; *А. Об’ємно-концентратний;
Б. Молочно-концентратний;
В. Силосний;
Г. Жомовий;
Д. Пасовищний
6.8.3. Привести у відповідність тип годівлі та періодів вирощування худоби на м’ясо:
Періоди Тип годівлі
Відгодівля А. Об’ємно-концентратний;
Б. Молочно-концентратний;
*В. Силосний;
*Г. Жомовий;
*Д. Пасовищний
6.9.1. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:
Тип годівлі Структура раціону
Відгодівля на хлібній бразі *А. 40%;
Б. 50-60%;
В. 55-60%;
Г. 75-80%;
Д. 80-85%.
6.9. 2. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:
Тип годівлі Структура раціону
Відгодівля на жомі А. 40%;
*Б. 50-60%;
В. 55-60%;
Г. 75-80%;
Д. 80-85%.
6.9.3. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:
Тип годівлі Структура раціону
Відгодівля на зелених кормах А. 40%;
Б. 50-60%;
В. 55-60%;
Г. 75-80%;
*Д. 80-85%.
6.9. 4. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:
Тип годівлі Структура раціону
Солосно-концентратний А. 40%;
Б. 50-60%;
В. 55-60%;
*Г. 75-80%;
Д. 80-85%.
6.9. 5. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:
Тип годівлі Структура раціону
Сінажно-концентратний А. 40%;
Б. 50-60%;
*В. 55-60%;
Г. 75-80%;
Д. 80-85%.
6.10. У спеціалізованому м′ясному скотарстві телят від корів відлучають у віці:
1 - 2 дні;
*6 - 8 міс.;
5 - 7 днів;
8 - 10 міс.
2 - 3 міс.;
6.11. Отелення м′ясних корів проводять:
у стійлах;
* у денниках на глибокій підстилці;
у боксах на щілинній підлозі;
вільно на пасовищі.
6.12. Питома вага корів у структурі стада м’ясного напряму продуктивності складає (*35-40%)
6.13. У м′ясному скотарстві з метою створення стада, позбавленого ускладнень під час отелень, перебіг отелень оцінюють за 5-бальною шкалою. (*5 бальною)
6.14. Під час виробництва яловичини в умовах молочного скотарства для ферм і комплексів з повним циклом виробництва відбирають телят віком та живою масою:
40 - 60 днів, 50 - 70 кг;
60 - 80 днів, 120 - 130 кг;
*10 - 30 днів, 40 - 55 кг.
6.15. Яку систему утримання м′ясної худоби застосовують у зонах з високою розораністю землі?
пасовищну;
вигульну;
стійлово-пасовищну;
стійлову;
*вільно-вигульну.
6.16. Фронт годівлі корів на відгодівлі на вигульних майданчиках залежно від віку становить:
| * 0,3 |
| 0,5 |
| 0,6 |
6.17.1. Оптимальні розміри ферм з м’ясною худобою із закінченим оборотом стада (корів) в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами є такі:
Зона Розміри (голів)
Полісся; А. 800 – 1200;
*Б. 400 – 600;
В. 600 – 800.
6.17.2. Оптимальні розміри ферм з м’ясною худобою із закінченим оборотом стада (корів) в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами є такі:
Зона Розміри (голів)
Лісостеп А. 800 – 1200;
Б. 400 – 600;
*В. 600 – 800.
6.17.3. Оптимальні розміри ферм з м’ясною худобою із закінченим оборотом стада (корів) в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами є такі:
Зона Розміри (голів)
Степ *А. 800 – 1200;
Б. 400 – 600;
В. 600 – 800.
6.18. У м’ясному скотарстві бажано проводити сезонні отелення. (*сезонні)
6.19. Скільки разів на рік проводиться на фермі прибирання гною бульдозером за безприв’язного утримання м’ясної худоби? * один-два рази
6.20. Із зазначених нижче систем утримання м’ясної худоби найбільш ефективна та маловитратна є:
стійлово-вигульна без використання пасовищ;
стійлово-вигульна з використанням пасовищ;
стійлово-табірна без використання пасовищ;
*стійлово-табірна з використанням пасовищ;
цілорічна стійлова.
6.21. Основним напрямом збільшення виробництва яловичини в Україні є:
забезпечення кормами та повноцінна годівля худоби;
використання енергоресурсозберігальних технологій;
*використання промислового схрещування молочної худоби з м′ясною;
збільшення чисельності поголів′я молочних і комбінованих порід;
* розвиток галузі м′ясного скотарства.
6.22.1. Коефіцієнти переходу вказаних радіонуклідів з годівлею тварин у молоко коров′яче наступні:
Цезій-137 А. 0,32;
Б. 0,42;
В. 0,44;
Г. 0,54;
*Д. 0,62;
Е. 0,64.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 48 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Техническое обслуживание приборов освещения | | | Тема 2: Основные каналы утечки информации |