Колоквіум

Міністерство освіти України

Одеська Національна Академія Харчових Технологій

Кафедра Готельно-ресторанної справи

Індивідуальне завдання з предмету:

«Університетська освіта»

Виконав студент 1 курсу, група 103б

Семенченко Валентин Валерійович

Перевірила: доц. Тітомир Л.А.

Одеса 2014

Характеристика Болонскької системи оцінки у контролі знань аспірантів ВНЗ

Зміст

1. Аспірантура

2. Докторантура

3. Види наукової праці

4. Болонська система оцінювання

Аспіранту́́ра (лат. aspirans — той, хто прагне чогось, домагається)— це:

· 1) форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів для вищих навчальних закладів (ВНЗ) і науково-дослідницьких установ (НДУ);

· 2) сукупність аспірантів якого-небудь ВНЗ, НДУ.

Аспірантура — основна форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у СРСР, згодом — в Україні.

Аспірантура відкривається (див. діюче Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затверджене постановою КМУ від 01.03.1999 р. № 309) при вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах, де є кваліфіковані кадри наукових керівників (доктори наук і професори), а також відповідна експериментальна база.

Навчання проводиться з відривом (очна, стаціонар) і без відриву від виробництва (заочна).

Під час навчання аспіранти оволодівають методами наукового дослідження, складають кандидатські іспити та проводять наукові дослідження за обраним науковим напрямком дисертаційної роботи. В Україні кандидатські іспити складаються з філософії, іноземної мови (на вибір), спеціальності (в залежності від спеціальності, за якою готується дисертація). Зараховані в аспірантуру з відривом від виробництва за державним замовленням одержують державну стипендію (аспіранти, зараховані за контрактом не мають права на отримання державної стипендії). Після закінчення терміну навчання аспіранти мають закінчити роботу над кандидатською дисертацією й подати її до захисту.

Після закінчення аспірантури аспірант може подати на захист виконану дисертацію. Робота захищається привселюдно на спеціалізованій вченій раді ВНЗ або науково-дослідного закладу. До захисту допускається робота, якщо вона відповідає вимогам ДАК МОНмолодьспорту України (раніше - ВАК України). Основні вимоги до захисту дисертації такі: наявність складених кандидатських іспитів для аспірантів і здобувачів), апробація основних результатів дослідження на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо, наявність публікацій (зокрема, певної кількості публікацій у наукових фахових виданнях): на здобуття ступеня доктора наук - не менше 20-ти, на здобуття ступеня кандидата наук - не менше 5-ти. Причому обов'язково мають бути публікації в електронних і у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз.

Докторантура є формою підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації.

В Україні докторантура відкривається при вищих навчальних закладах третього або четвертого рівнів акредитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, у наукових установах, які мають висококваліфіковані науково-педагогічні та наукові кадри, сучасну науково-дослідну, експериментальну та матеріальну базу.

Відкриття і закриття докторантури у ВНЗ, у наукових установах (за винятком наукових установ Національної академії наук) здійснює Міносвіти, а в наукових установах Національної академії наук - її Президія. Пропозиції про відкриття докторантури у ВНЗ та наукових установах подаються міністерствами, іншими органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, наукові установи, галузевими академіями наук до Міносвіти, а про відкриття докторантури у наукових установах Національної академії наук - до її Президії.

Державні ВНЗ, які не належать до сфери управління міністерств, інших органів, галузевих академій наук, а також ВНЗ іншої форми власності звертаються з пропозиціями про відкриття докторантури безпосередньо до Міносвіти. Особа, що затверджена навчальним закладом для проходження докторантури, отримує статус докторанта і може користуватися пільгами, передбаченими законодавством України для цієї категорії.

Результатом трирічної діяльності докторанта стає наукова робота на здобуття ступеня доктора наук, та після привселюдного захисту роботи, затвердження її ВАК України присвоєння ступеня. Вступити до докторантури може громадянин України, що має ступінь кандидата наук, не раніше, ніж через 5 років після захисту відповідної дисертації.

В рамках Болонського процеса, повністю адаптованого в країнах Західної Європи та Північної Америки, докторантура є степеню післявузової освіти та продовжити навчання в ній можуть випускники магістратури, хоча в деяких країнах можливе навчання в докторантурі и для бакалаврів. Таким чином, докторантура є аналогом російської аспірантури.

Наукова конференція — форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції. Потім починається збір тез і доповідей і іноді оргвнесків. За своїм статусом конференція займає проміжне положення між семінаром і конгресом.

Симпозіум (лат. symposium від дав.-гр. συμπόσιον — «бенкет») — нарада, наукова конференція фахівців одного профілю з певного наукового питання, має як мінімум міжрегіональний рівень, зазвичай на симпозіуми запрошують представників різних країн.

Семінар — форма групових занять з предмета або теми студентів вищих навчальних закладів, учнів школи тощо, що відбувається під керівництвом викладача.

Колоквіум

Колоквіум (у перекладі з латинського "бесіда, розмова") - форма навчального заняття, що розуміється як бесіда викладача з учнями з метою перевірки знань. Як і консультація, колоквіум може розглядатися частиною модульної технології, так само існувати у виді окремої педагогічної технології.

1. Одна з форм навчання — бесіда викладача із студентами з метою оцінки та підвищення рівня знань.

2. Вид екзамену.

3. Збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді.

Болонський процес — процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2012 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. На сьогодні 46 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками.

У 2005 міністр освіти Станіслав Ніколаєнко в Бергені підписав Болонську декларацію від імені України.

Болонський процес на рівні держав було започатковано підписанням міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали "Болонська декларація" (1999 р.)

Документ підписаний 19 червня 1999 року в місті Болонья міністрами освіти 29 країн Західної і Центральної Європи: Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Ісландії, Іспанії,Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини,Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції. У 2002 році до Болонського процесу приєдналися Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія, а в 2003 році – Албанія, Андорра, Боснія і Герцеґовина, Ватикан, Республіка Македонія, Сербія і Чорногорія, Росія. Україна приєдналася до Болонського процесу в травні 2005 року.

Дата добавления: 2015-07-16