Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ґунтово-кліматичні умови.

Характеристика умов господарства | Баланс головних елементів живлення | Показники балансу | Висновок |


Сумісне внесення в ґрунт органічних і мінеральних добриє - доцільне і вважається важливим елементом правильної системи їх застосування для різних сівозмін будь-якої спеціалізації. Це пояснюється тим, що поживні речовини мінеральних добрив за умови правильної техніки внесення в ґрунт проходять у "дно" дуже швидко і забезпечують рослину живленням із самого почату її життя, а поживні елементи, які містяться в органічних добривах, використовуються повільно і забезпечують рослину поживними речовинами у більш пізні строки. Крім того, при сумісному внесенні органічних і мінеральних добрив знижується негативна дія високих норм мінеральних добрив і підвищується коефіцієнт використання поживних речовин як з органічних, так і з мінеральних добрив.

На 2014 рік у господарстві розроблена система удобрення для польової сівозміни.

Польова сівозміна:

1. Багаторічні трави

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Кукурудза на зерно

5. Горох

6. Озима пшениця

7. Кукурудза на силос

8. Озима пшениця

9. Цукрові буряки

10. Ячмінь+ярі багаторічні трави

При розробці системи удобрення даної сівозміни використовали середні рекомендовані норми для зони Лісостепу і даного типу грунту. За науково-обгрунтованою системою удобрення культур для польвої сівозміни рекомендується внести 640 ц азоту, 630 ц фосфору, 725 ц калію. Співвідношення NPK 1:0,98:1,1.

План внесення добрив під врожай майбутнього року.

Для підвищення агротехнічної та економічної ефективності системи удобрення, розробленої на ротацію сівозміни, щорічно складається план внесення добрив під урожай майбутнього року. Складання річного плану удобрення культур обумовлено рядом причин:

1. Родючість полів сівозміни навіть у межах однієї ґрунтової відміни може значно відрізнятися.

2. Нагромадження органічних і закупівля мінеральних добрив у господарстві щороку змінюються, що є причиною порушення їх використання, передбаченого системою, розробленою на ротацію.

3. Зміна структури посівних площ культур, погана перезимівля озимих, яка викликала пересів їх ярими, або несвоєчасність сівби в зв'язку з погодними умовами також вимагають уточнення в розподілі добрив.

Вихідними даними для плану внесення добрив є фактичне розміщення культур на полях сівозміни в наступному році.

План внесення добрив в поточному році складається після закінчення сівби ярих культур; на майбутній рік - для сівозмін господарства і на угіддя поза сівозмінами (сад, луки, пасовища).

При складанні річного плану внесення добрив необхідно враховувати:

1) запланований урожай;

2) ресурси мінеральних добрив та їх асортимент, що планується закупити для господарства на наступний рік;

3) можливості нагромадження місцевих добрив;

4) особливості кожного поля;

5) попередник і його удобрення;

6) досягнення науки і передового досвіду на рік складання плану.
На основі розробленої системи удобрення визначають поле, в якому

буде проводитися під урожай майбутнього року вапнування або гіпсування ґрунту. За кислотністю і вмістом поглинутого натрію в ґрунті цього поля визначають норму вапна та гіпсу і відповідного матеріалу.

Річний план внесення мінеральних добрив під культури врожаю майбутнього року передбачає найбільш раціональний розподіл закуплених мінеральних добрив. Рекомендовані дози основного удобрення, відкоректовані за вмістом поживних речовин у ґрунті конкретного поля, необхідно в першу чергу планувати під такі культури сівозміни: картоплю, кукурудзу, які вирощують за інтенсивною технологією, озиму пшеницю, жито, гречку, під які не вносили гній. Під інші культури дози основного удобрення можна зменшити. Деякі культури після удобрення попередників будуть використовувати післядію добрив.

При обмеженій кількості фосфорних добрив слід рекомендувати локальне їх внесення до сівби і обов'язково при сівбі, як захід, що підвищує їх ефективність. У припосівне удобрення і в підживлення культур у річному плані доцільно рекомендувати дози поживних речовин, передбачені системою застосування добрив.

Після складання плану внесення добрив на 1 га, визначають потребу в них для сівозмін і угідь господарства.

Розрахунки норм добрив для одержання запланованого врожаю

Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю є складовою частиною програмування врожаїв сільськогосподарських культур.

Програмування врожаю - це розробка комплексу взаємозв'язаних заходів, своєчасне та якісне виконання яких забезпечує одержання заздалегідь розрахованих показників з урахуванням різних факторів.

При цьому враховується весь комплекс факторів, що впливають на величину та якість урожаю (тепловий, світловий, повітряний режими, вологозабезпеченість за періодами росту та розвитку, потенціальна родючість ґрунту, оптимальні норми добрив, біологічні особливості росту та розвитку рослин, господарська діяльність людини).

Найчастіше такий розрахунок проводять для культур у наступному році, що висівають у конкретному полі сівозміни.

В цьому разі використовують такі методи:

1) балансово-розрахунковий щодо виносу поживних речовин запланованим урожаєм;

2) винос поживних речовин приростом урожаю;

3) урахування бонітету ґрунту та окупності одиниці добрив урожаєм
культури.

Вихідними даними для розрахунку норм добрив балансово-розрахунковим методом є: 1) винос поживних речовин запланованим урожаєм; 2) забезпеченість ґрунтів рухомими елементами живлення (агрохімічні картограми); 3) коефіцієнти використання елементів живлення з добрив.

Ураховуючи коефіцієнти засвоєння поживних речовин із ґрунту, встановлюють, скільки їх може бути використано рослинами, а потім підраховують кількість того чи іншого елемента, який необхідно внести з добривами.

Залежно від запасу поживних речовин у ґрунті, культури і величини запланованого врожаю, необхідну кількість їх планують внести окремо з органічними та мінеральними або сумісно з органічними і мінеральними добривами.

Поживні речовини із добрив у перший рік рослини використовують не повністю, що необхідно враховувати при розрахунку норм. Використання поживних речовин із органічних і мінеральних добрив значною мірою залежить від ґрунтово-кліматичних умов, норми, часу і способу внесення добрив, біологічних особливостей культури тощо.

Розрахунок норм добрив для одержання запланованого приросту полягає в тому, що родючість ґрунту визначають середнім урожаєм цієї культури за останні роки на полях без добрив або при певному удобренні цієї культури.

Для розрахунку норм добрив на майбутній урожай було взято картоплю, що вирощується в польовій сівозміні на третьому полі після люцерни. За балансово-розрахунковим методом для одержання запланованого урожаю картоплі (250 ц/га) при внесенні 50 т/га органічних добрив необхідно внести з мінеральний добривами лише 48 кг/га азоту. 30 кг азоту буде внесено в припосівне удобрення, і 20 кг в підживлення.

Розрахунки норм добрив за виносом поживних речовин запланованим приростом врожаю. Запланований приріст становить 0,5 т/га. Загалом для отримання врожаю картоплі в розмірі 3 т/га необхідно внести 87 кг/га калію. Отриману норму розподілено в три строки внесення добрив. В основне удобрення вноситься 50 кг і 30 кг калію в підживлення.

Розрахунки норм добрив за бонітетом грунту і окупності добрив врожаєм. Отримана норма поживних речовинв виявилась досить низькою. Для отримання 3 т/га урожаю озимої пшениці необхідно внести 19 кг/га азоту, 20 кг/га фосфору, 13 кг/га калію.

 


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Баланс гумусу| Еколого-агрохімічний паспорт поля

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)