Витрати на пару для опалення

Витрати на пару для опалення визначаються виходячи з норми її витрачання на 1 м³ виробничого приміщення та тарифів на теплову енергію.

Вартість теплової енергії (В_те) визначаємо за формулою:

В_те = S * h * Т_роп * q_п * і_п * Ц_те, (2.37)

де S – площа дільниці, м²(див. додаток А);

h – висота виробничого приміщення, м (прийняти h = 6 м);

Т_роп – річна тривалість опалювального сезону, годин (тривалість опалювального періоду визначена згідно статистичних даних по м.Харкову за 5 останніх років та становить 185 днів);

q_п – норма витрати пари в годину на нагрівання 1 м³ приміщення (0,015 кг/м³);

і_п – тепловміст (ентальпія) - теплота випарювання 1 кг пару (прийняти 540 ккал/кг);

Ц_те – тариф на теплову енергію, грн./Гкал (на 7.02.13. прийняти 304,03 грн./Гкал).

2.13.4 Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв приймаємо в розмірі 1-2% від їх вартості (таблиця 2.3).

2.13.5 Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв визначаємо по таблиці 2.3.

2.13.6 Витрати на охорону праці і техніку безпеки

Витрати на охорону праці і техніку безпеки визначаємо укрупнено в розмірі 180 грн. на одного працюючого.

2.13.7 Витрати по винахідництву та раціоналізації

Витрати по винахідництву та раціоналізації приймаємо в розмірі 160 грн. на одного працюючого.

2.13.8 Інші витрати

Інші витрати визначаємо в розмірі 5% від суми витрат по попереднім статтям.

На основі проведених розрахунків складаємо кошторис загальновиробничих витрат у формі таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Кошторис загальновиробничих витрат

Найменування статей витрат	Сума, грн.
Варіант А	Варіант Б
Витрати, пов'язані з управлінням виробництвом
Витрати на електричну енергію для освітлення
Витрати на пару для опалення
Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв
Амортизація будівель, споруд і передаточних пристроїв
Витрати на охорону праці і техніку безпеки
Витрати по винахідництву та раціоналізації
Інші витрати
Разом

Загальновиробничі витрати розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати основних виробничих робітників і сумі витрат на утримання і експлуатацію обладнання:

ВЗВВ=	сума загальновиробничих витрат згідно кошторису *100%	(2.38)
тарифний фонд заробітної плати основних виробничих робітників	+	витрати на утримання і експлуатацію обладнання

де В_ЗВВ – відсоток загально виробничих витрат.

2.14 Калькулювання собівартості та ціни деталі

Калькуляцію (розрахунок) собівартості звичайно складають на одну деталь (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 - Калькуляція собівартості та ціни деталі

Найменування статті калькуляції	Сума, грн.
Варіант А	Варіант Б
Основні матеріали
Транспортно-заготівельні витрати
Зворотні відходи
Разом за відрахуванням зворотних відходів
Основна заробітна плата виробничих робітників
Додаткова заробітна плата виробничих робітників
Відрахування на соціальні потреби
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
Загальновиробничі витрати
Інші виробничі витрати
Разом виробнича собівартість
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Разом повна собівартість
Прибуток
Оптова ціна підприємства
Податок на добавлену вартість
Відпускна ціна

Порядок розрахунку статей витрат наступний.

Вартість основних матеріалів (В_ОМ) визначається за формулою:

В_ОМ = Н_ВМ * Ц_М, (2.39)

де Н_ВМ – норма витрат металу, кг/шт.(таблиця 1.2);

Ц_М – ціна придбання металу без податку на добавлену вартість, грн./кг.

Транспортно-заготівельні витрати прийняти в розмірі 3 - 5% від вартості основних матеріалів.

Вартість зворотних відходів (В_ЗВ) визначаємо за формулою:

В_ЗВ =(Н_ВМ - М_Ч)* К_БВ * Ц_В, (2.40)

де М_Ч – чиста маса деталі, кг;

К_БВ – коефіцієнт, що враховує безповоротні втрати матеріалу (металу) (прийняти К_БВ =0,85-0,9);

Ц_В – ціна відходів, грн./кг (Ц_В =10-20% від Ц_М).

Вартість зворотних відходів віднімаємо від вартості основних матеріалів.

Основну заробітну плату виробничих робочих (ЗП_осн) беремо з таблиці 2.5, колонка 6.

Додаткова заробітна плата виробничих робочих складає 12% від основної заробітної плати.

Відрахування на соціальне страхування – 37,51% від суми основної і додаткової заробітної плати.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (ВУЕО) визначаються за формулою:

(2.41)

Загальновиробничі витрати (ЗВВ) визначаються за формулою:

(2.42)

Інші витрати складають до 2% від виробничої собівартості.

Адміністративні витрати прийняти в розмірі 20% від суми тарифної зарплати виробничих робітників та витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

Витрати на збут прийняти в розмірі 2% - 5% виробничої собівартості.

Повна собівартість складається із суми виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

Прибуток можна прийняти в розмірі 15 - 20% повної собівартості деталі.

Оптова ціна деталі дорівнює сумі повної собівартості та прибутку.

Податок на добавлену вартість складає 20% оптової ціни підприємства.

Відпускна ціна є сума оптової ціни підприємства та податку на добавлену вартість.

Всі розрахунки провести для двох варіантів А і Б.

3 Розрахунок техніко-економічних показників дільниці (потокової лінії)

Більша частина кількісних показників уже була розрахована в попередніх розділах проекту. Деякі показники, особливо група якісних показників, вимагає додаткових розрахунків. Так, річну програму в вартісному вираженні визначаємо множенням оптової ціни деталі на річну програму випуску в штуках. Аналогічно річну програму в нормо-годинах визначаємо множенням сумарної трудомісткості виготовлення деталі на річну програму її випуску в штуках.

Продуктивність праці (П_П) по дільниці визначаємо за формулою:

, (3.1)

де N_рг – річний випуск продукції, грн.;

п_пр – загальна чисельність працюючих на дільниці, чол.

Випуск продукції з 1 м² виробничої площі (В_S) в грн./м² визначаємо за формулою:

, (3.2)

де S – загальна площа дільниці, м².

Випуск продукції з одного робочого місця (В_рм) визначається за формулою:

, (3.3)

де п_рм – загальна кількість робочих місць, одиниць.

Фондовіддача (Ф_в) визначається за формулою:

, (3.4)

де В_ВФ – загальна вартість виробничих фондів, грн.

Фондомісткість продукції (Ф_М) визначається як:

(3.5)

Фондоозброєність праці (Ф_ОП) визначається за формулою:

(3.6)

Рентабельність виробництва (Р) визначається як:

, (3.7)

де Пр – сума прибутку, грн.

Розрахунки провести для двох варіантів А і Б.

Зведемо всі розраховані техніко-економічні показники потокової лінії у таблицю 3.1.

Таблиця 3.1- Техніко-економічні показники потокової лінії

Найменування показників	Чисельна величина
Варіант А	Варіант Б
Кількісні показники
Річна програма випуску деталей, шт./рік
Товарна продукція, грн.
Трудомісткість річного випуску, нормо-годин
Вартість основних фондів, грн.
Вартість оборотних засобів, грн.
Вартість виробничих фондів, грн.
Виробнича площа, м^2
Кількість верстатів, шт.
Число працюючих, чол.
у тому числі:
основних робітників
допоміжних робітників
службовців
Річний фонд заробітної плати, грн.
у тому числі:
основних робітників
допоміжних робітників
службовців
Закінчення таблиці 3.1
Повна собівартість деталі, грн.
Прибуток:
на деталь, грн.
на річну програму, грн.
Якісні показники
Продуктивність праці (виробіток на одного працюючого), грн./чол.
Випуск продукції з 1 м^2 виробничої площі, грн./м^2
Випуск продукції з 1 робочого місця, грн./ роб. місце
Фондовіддача, грн./грн.
Фондомісткість, грн./грн.
Фондоозброєність праці, грн./чол.
Рентабельність виробництва, %

ВИСНОВКИ

У висновках відзначити результати проектування потокової лінії, проаналізувати розраховані техніко-економічні показники по двох варіантах А і Б, вибрати та обґрунтувати найкращий варіант проектування.

Список джерел інформації

1 М.Е. Егоров. Основы проектирования машиностроительных заводов. – 6-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. школа, 1969 – 464с.

2 С.М. Мерков. Проектирование участка механического цеха.

3 Организация и планирование машиностроительного завода // уч. пособие под ред. И.М. Разумова – 3-е изд., перер. и доп. – М.: «Машиностроение», 1974 – 597 с.

4 Организация, планирование и управление на приборостроительных предприятиях // уч. пособие под ред. В.А. Мищенко и Н.И. Погорелова – Киев УМК ВО, 1992 – 400 с.

5 Перерва П.Г., Погорелов Н.И. Маркетинг машиностроительной продукции // уч. пособие под ред. Погорелова Н.И., Киев, ИСМО МО Украины, 1997 – 176 с.

6 Типовая система технического обслуживания и ремонта металлорежущего оборудования. М.: ЭНИМС, 1987 – 672 с.

7 Економіка та організація праці // уч. посібник за ред. Перерви П.Г., Погорєлова М.І., Х.:НТУ «ХПІ», 2006 – 587 с.

Дата добавления: 2015-07-16