Компетенція Європолу

Європейське поліцейське відомство це - правоохоронне установа, яке призначене для надання практичного сприяння та інформаційної підтримки на європейському рівні заходам поліцейських органів держав у галузі профілактики та боротьби:

1) з транснаціональною організованою злочинністю,

2) з міжнародним тероризмом,

3) з "іншими тяжкими формами злочинності" міжнародного характеру: торгівлею наркотиками, відмиванням грошей і т.д.

Європол створений і функціонує в рамках організації "Європейський Союз "і, отже, поширює свою діяльність на територію його держав-членів. Однак в якості установи з правами юридичної особи Європол уповноважений встановлювати співпрацю з не вхідними в Європейський Союз ("третіми") державами, а одно з міжнародними організаціями та установами, включаючи Інтерпол. У 2004 р. угоду про співпрацю була укладена між Європолом та Російською Федерацією [2].

У кожній державі-члені Європейського Союзу Європол розпорядженні найбільш широкої правоздатністю, яку національне законодавство даної держави-члена надає юридичним особам. Європол може, зокрема, набувати чи відчужувати рухоме і нерухоме майно та виступати стороною в суді.

Компетенція Європолу охоплює організовану злочинність, тероризм та інші тяжкі форми злочинності, що зачіпають два або більша число держав-членів таким чином, що зважаючи масштабів, тяжкості і наслідків відповідних злочинів виникає нагальна необхідність у спільних діях держав-членів [4]. Компетенція Європолу також охоплює пов'язані злочину. Пов'язаними визнаються:

злочини, вчинені з метою придбати засоби вчинення діянь, що перебувають у сфері компетенції Європолу;

злочини, вчинені з метою полегшити або довести до кінця вчинення діянь, що перебувають у сфері компетенції Європолу;

злочини, вчинені з метою забезпечити безкарність діянь, які перебувають у сфері компетенції Європолу [5].

Європол здійснює такі основні функції:

збір, зберігання, обробка, аналіз інформації та відомостей, і обмін інформацією та відомостями;

невідкладне повідомлення компетентним органам держав-членів за допомогою і негайне інформування їх про зв'язки, констатувати між злочинами;

сприяння розслідуванням у державах-членах, особливо, шляхом передачі національним відділам всій доречної інформації з цього приводу;

звернення до компетентних органів відповідних держав-членів із запитами про порушення, проведенні та координації розслідувань та висунення пропозицій про заснування спільних слідчих бригад по певних справах;

надання державам-членам відомостей і допомоги в аналізі, коли проходять великі міжнародні заходи;

підготовка оцінок загрози, стратегічних аналізів і загальних доповідей, що відносяться до його мети, в тому числі оцінок загрози, породжуваної організованою злочинністю.

Європол також здійснює наступні інші функції:

розвиток експертних знань щодо застосовуваних компетентними органами держав-членів процедур розслідування і надання порад з проведення розслідувань;

надання стратегічних відомостей з метою створення сприятливих умов та сприяння ефективному та раціональному використанню ресурсів, наявних на націонал ьному рівні та на рівні Європейського Союзу для оперативної діяльності, і надання підтримки цієї діяльності.

Європол може, виходячи з наявних у його розпорядженні штатів і бюджетних ресурсів, надавати допомогу державам-членам, надаючи їм можливість користуватися підтримкою, порадами та дослідженнями у наступних областях:

навчання персоналу їх компетентних органів у співпраці з Європейським поліцейським коледжем;

організація і оснащення цих органів;

методи запобігання злочинності;

аналіз і поліцейські методи технічного і наукового характеру, а також методи розслідування.

Держави-члени розглядають будь-який запит Європолу про збудженні, проведенні або координації розслідувань за певними справах і приділяють цим запитам все необхідне увагу.

Перед зверненням із запитом про порушення кримінальної розслідування Європол інформує про це Євроюст [6]. Якщо компетентні органи держави-члена вирішують не слідувати запитом, зробленому Європолом, вони інформують його про це, вказуючи мотиви свого рішення.

Відповіді на запити Європолу про порушення, проведення або координації розслідувань за певними справах, а також інформація, що повідомляється Європолу про результати розслідувань, передаються через компетентні органи держав-членів згідно з правилами, встановленими відповідною національним законодавством.

Органи Європолу

Кожна держава-член Європейського Союзу створює або призначає національний відділ, відповідальний за здійснення основних функцій. В кожній державі-члені призначається посадова особа в якості керівника національного відділу.

Національний відділ є єдиним органом зв'язку між Європолом та національними компетентними органами держав-членів.

Однак держави-члени можуть дозволяти прямі контакти між їх призначеними компетентними органами та Європолом при дотриманні умов, встановлених відповідною державою-членом, до яких, у Зо

крема, ставиться попереднє посередництво національного відділу [7].

Національний відділ одночасно отримує від Європолу всю інформацію, якою обмінюються в ході прямих контактів між Європолом та призначеними компетентними органами. Відносини між національним відділом і компетентними органами регулюються національним правом і, зокрема, доречними конституційними нормами.

Органами Європолу є Адміністративна рада та Директор.

До складу Адміністративної ради входять по одному представнику від кожної держави-члена та один представник спільної Комісії. Кожен член Адміністративної ради має один голос.

Кожен член може направляти замість себе одного заступника; у разі відсутності дійсного члена заступник може здійснювати його право голосу. Голова та Віце-голова Адміністративної ради вибираються групою трьох держав-членів, які спільно розробляли вісімнадцятимісячного програму Ради, і в рамках цієї групи. Вони здійснюють свої повноваження на протязі вісімнадцятимісячного терміну, відповідного програмі Ради.

На всьому протязі цього строку Голова більше не діє як представник своєї власної держави-члена в Адміністративному раді. Віце-голова автоматично заміняє голову, коли останній не в змозі виконувати свої функції.

Голова несе відповідальність за нормальне функціонування Адміністративної ради при виконанні ним своїх завдань [8].

При Голові складається Секретаріат Адміністративного ради, який:

є тісно і постійно залученим в питання організації, координації і контролю послідовності роботи Адміністративного ради. Під відповідальність і під керівництвом Голови він сприяє останньому в пошуку рішень;

надає Адміністративній раді адміністративну підтримку, необхідну для виконання його завдань.

Адміністративна рада:

приймає стратегію для Європолу, яка включає критерії оцінки, що дозволяють визначити, чи були досягнуті цілі;

здійснює нагляд за діяльністю Директора, в тому числі за виконанням рішень Адміністративної ради;

приймає будь-які рішення чи заходи застосування;

за пропозицією Директора і після запитував згоди Комісії приймає положення про порядок застосування у відношенні персоналу Європолу;

після консультації з Комісією приймає фінансовий регламент і призначає бухгалтера;

створює підрозділ внутрішнього аудиту та призначає його аудиторський персонал, який формується з членів персоналу Європолу.

Європол очолює Директор, який призначається Радою, постановляє кваліфікованою більшістю, на основі списку з не менш трьох кандидатів, що представляється Адміністративною радою, терміном на чотири року: Рада за пропозицією Адміністративної ради, який справив оцінку діяльності Директора, може відновлювати його повноваження один раз максимум на чотирирічний термін.

Адміністративна рада встановлює правила щодо підбору кандидатів на пост Директора або заступника Директора, а також відновлення їх повноважень.

Ці правила до їх вступу в силу затверджуються Радою, постановляє кваліфікованою більшістю [9]. Директор несе відповідальність за свою діяльність перед Адміністративною радою та є законним представником Європолу.

Персонал Європолу складається з тимчасових і/або договірних співробітників. Адміністративна рада щорічно дає свою згоду в тому випадку, якщо Директор висловить намір укласти договори на невизначений термін.

Адміністративна рада вирішує, які тимчасові пости, передбачені штатним розкладом, може займати тільки персонал, залучений з компетентних органів держав-членів.

Дата добавления: 2015-07-19