Профіль

Зображення на площині розрізу місцевості вертикальною площиною в заданому напрямі називається профілем.

Головні особливості профіля:

Ø розріз виконують умовною вертикальною площиною;

Ø розріз виконують в заданому напрямі.

16. Зменшене зображення частини земної поверхні, створене без врахування кривизни Землі – це:

1) карта місцевості;

2) план місцевості; +

3) профіль місцевості;

4) абрис місцевості.

17. Зменшене узагальнене зображення на площині всієї або значної частини земної поверхні, складене в прийнятій картографічній проекції з урахування кривизни Землі – це:

1) карта місцевості; +

2) план місцевості;

3) профіль місцевості;

4) абрис місцевості.

18. Зображення на площині вертикального перетину поверхні місцевості в заданому напрямі – це:

1) карта місцевості;

2) план місцевості;

3) профіль місцевості; +

4) абрис місцевості.

19. Сукупність зображених на плані контурів і об’єктів місцевості – це:

1) рельєф;

2) ситуація; +

3) профіль;

4) абрис.

20. Нерівності земної поверхні природного походження – це:

1) рельєф місцевості; +

2) ситуація місцевості;

3) профіль місцевості;

4) абрис місцевості.

60. Куполоподібна або конічна форма рельєфу, що здіймається над місцевістю більш ніж на 200 метрів, – це:

1) гора; +

2) котловина (улоговина);

3) хребет;

4) лощина.

61. Заглиблення конічної або чашоподібної форми рельєфу, яка не має стоку води, – це:

1) гора;

2) котловина (улоговина); +

3) хребет;

4) лощина.

62. Витягнуте в одному напрямку підвищення земної поверхні з двома схилами в різні сторони – це:

1) гора;

2) хребет; +

3) лощина;

4) сідловина.

63. Лінія, що проходить найнижчими точками місцевості (лощини), – це:

1) горизонталь;

2) вододіл;

3) тальвег; +

4) прямовисна лінія.

64. Лінія, що проходить найвищими точками місцевості, – це:

1) горизонталь;

2) вододіл; +

3) тальвег;

4) прямовисна лінія.

24. Основною картографічною проекцією для топографо-геодезичних робіт в Україні прийнята:

1) проекція Меркатора;

2) проекція координат Зольднера;

3) проекція Гаусса-Крюгера; +

4) проекція Сансона.

226. Проекція Гаусса є:

1) рівнокутною проекцією; +

2) рівновеликою проекцією;

3) рівнопроміжною проекцією;

4) довільною проекцією.

25. У системі координат, побудованій на основі проекції Гаусса-Крюгера за вісь абсцис (х) приймається:

1) осьовий меридіан зони; +

2) меридіан даної точки;

3) Гринвіцький меридіан;

4) екватор.

26. У системі координат, побудованій на основі проекції Гаусса-Крюгера за вісь ординат (у) приймається:

1) осьовий меридіан зони;

2) меридіан даної точки;

3) Гринвіцький меридіан;

4) екватор. +

27. У системі координат, побудованій на основі проекції Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6 520 000 м, отже дана точка знаходиться у координатній зоні номер:

1) 6; +

2) 5;

3) 2;

4) 52)

28. У системі координат, побудованій на основі проекції Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=5 420 000 м, отже дана точка знаходиться у координатній зоні номер:

1) 5; +

2) 4;

3) 2;

4) 42)

29. Осьовий меридіан на топографічній карті співпадає або паралельний:

1) з горизонтальними лініями кілометрової сітки;

2) з вертикальними лініями кілометрової сітки; +

3) з горизонтальними лініями внутрішньої рамки карти;

4) з вертикальними лініями внутрішньої рамки карти.

30. Географічні координати точки визначаються:

1) абсцисою і ординатою;

2) широтою і довготою; +

3) меридіанами та паралелями;

4) кутами та довжинами ліній.

31. Прямокутні геодезичні координати точки визначаються:

1) абсцисою і ординатою; +

2). широтою і довготою;

3) меридіанами та паралелями;

4) кутами та довжинами ліній.

32. За початок відліку координат в проекції Гаусса-Крюгера приймається:

1). точка перетину Гринвіцького меридіана та лінії екватора;

2) точка перетину географічного меридіана та лінії екватора;

3) точка перетину проекцій осьового меридіана даної зони та лінії екватора; +

4) точка перетину магнітного меридіана та лінії екватора.

33. Щоб уникнути від'ємних значень ординат Гаусса-Крюгера, початок відліку координат переносять від осьового меридіану:

1) на 500 кілометрів на схід;

2) на 500 кілометрів на захід; +

3) на 1000 кілометрів на схід;

4) на 1000 кілометрів на захід.

34. У проекції Гаусса-Крюгера вся земна поверхня поділяється на зони:

1) за широтою через 4 градуси;

2) за широтою через 6 градусів;

3) за довготою через 4 градуси;

4) за довготою через 6 градусів. +

40. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу – це:

1) довгота;

2) широта;

3) азимут;

4) радіан. +

43. Відношення довжини лінії на плані (карті) до її горизонтального прокладання на місцевості – це:

1) графічна точність масштабу;

2) масштаб; +

3) точність масштабу;

4) дирекційний кут.

44. Довжина відрізка на місцевості, яка дорівнює 0,1 мм на топографічній карті, – це:

1) лінійний масштаб;

2) поперечний масштаб;

3) графічна точність масштабу; +

4) числовий масштаб.

45. Графічна точність для масштабу 1:25000:

1) 250 м;

2) 2,5 м; +

3) 0,25 м;

4) 0,025 м.

46. Графічна точність для масштабу 1:10000:

1) 10 м;

2) 0,1 м;

3) 1,0 м; +

4) 0,01 м.

47. Який з перерахованих масштабів є найбільш дрібніший?:

1) 1:100000;

2) 1:500;

3) 1:2000;

4) 1:500000. +

48. Який з перерахованих масштабів є найбільш крупніший?:

1) 1:500; +

2) 1:2000;

3) 1:2500;

4) 1:1000.

49. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:25000 дорівнює 2 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

1) 125 м;

2) 500 м; +

3) 250 м;

4) 12500 м.

50. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1:5000 дорівнює 3 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

1) 150 м; +

2) 1500 м;

3) 15 м;

4) 300 м.

Дата добавления: 2015-07-19