Стан наукової розробки теми

Досліджуючи тему реформування системи вищої освіти в Російській Федерації в рамках її участі в Болонському процесі, слід зазначити, що вона є досить специфічною. Вона включає різні аспекти та сторони соціально-економічних, політичних, культурних, освітніх процесів, а також має аспект міжнародних відносин. Специфіка теми полягає й у тому, що хоча в дослідженні і було визначено конкретні хронологічні рамки, а саме 2003-2010 роки, однак, досліджуючи систему вищої освіти Росії в часи спроб її реформування, модернізації та інтеграційних процесів, варто прослідкувати та визначити специфіку російської освітньої системи і в 1990-ті роки – час її становлення та період найглибшої кризи освітньої та наукової сфери. Ще одним важливим моментом, про який слід зазначити, це те, що Болонський процес в загальноєвропейському контексті загалом і в контексті участі Росії у формуванні єдиного європейського освітнього простору зокрема, є процесом не завершеним, а таким, який продовжується і розвивається.

У зв’язку з тим, що тема дисертаційного дослідження, маючи історичну спрямованість, в той же час є міждисциплінарною, слід врахувати і специфіку джерел та літератури, які були використані під час написання дисертаційного дослідження. Дана специфіка полягає в тому, що основна наукова література складається переважно із праць дослідників, які за фахом є філософами, соціологами, педагогами чи навіть представниками природничо-інженерних наук. Особливістю такої літератури є і те, що часто автори, які здійснюють аналіз освітніх реформ, є водночас і учасниками даного процесу чи його адміністраторами.

Тема реформування російської системи вищої професійної освіти та участі Росії в Болонському процесі виявила неабиякий інтерес у багатьох дослідників. Однак найбільшу цікавість до цієї теми виявили науковці зі сфери гуманітарних наук, зокрема, педагогічних та соціологічних. Варто зазначити, що ще з кінця 1990-х років (після підписання рядом європейських країн Болонської декларації), але ще до офіційного приєднання Росії до Болонського процесу, та на початку 2000-х років, у російських науковців, дослідників та навіть працівників вищих навчальних закладів він викликав неабиякий інтерес. Але основна частина праць та досліджень, які стосувалися реформування системи вищої освіти в Росії та участі в Болонському процесі була опублікована в період з 2002 по 2010 роки. Саме 2010 рік мав бути підсумковим, адже саме до 2010 року Росія брала на себе зобов’язання повністю перейти на європейські стандарти у вищій освіті та реалізувати основні принципи Болонського процесу.

Ще однією особливістю наукової розробки теми дисертаційного дослідження є те, що стан проблеми вищої освіти в Росії та спроб її реформування, було відображено на сторінках низки російських наукових періодичних видань, зокрема: «Высшее образование в России»[89], «Высшее образование сегодня»[90], «Вестник международных организаций»[91], «Вопросы образования»[92], «Педагическое образование и наука[93]», «Социология»[94], «Социология образования»[95], «Социологические исследования»[96], «Университетское управление»[97], «Общественные науки и современность»[98], «Экономические науки»[99], «Аккредитация образования[100]» та ін. В основному це публікації, що містять оціночні судження та репрезентують позицію російської наукової та академічної спільноти щодо участі Росії в Болонському процесі та реформування російської системи вищої освіти в «Болонському дусі», а також представляють позиції «євро інтеграторів» та «євро скептиків» реформи системи вищої освіти в Росії за «Болонським зразком».

Історіографію теми реформування системи вищої освіти в Росії в рамках участі в Болонському процесі можна розділити на декілька груп:

1. Першу групу становлять праці російських дослідників, які висвітлюють історію розвитку та становлення європейської системи вищої освіті від підписання Болонської декларації в 1999 році і до 2010 року – часу реалізації основних ідей Болонського процесу. Ця група включає дослідження, які аналізують реформу системи вищої освіти в Європі протягом десятилітнього періоду та на цьому фоні розглядають перспективи розвитку російської вищої освіти.

До цієї групи можна віднести праці відомого російського вченого, доктора педагогічних наук, професора Байденко В. І., під керівництвом якого було досліджено та проаналізовано основні аспекти Болонського процесу як інструменту для реалізації ідеї єдиного європейського освітнього простору[101].

Праця «Болонський процес: середини шляху»[102] – це моніторинг Болонського процесу, здійснений Дослідницьким центром проблем якості підготовки спеціалістів Московського державного інституту сталі і сплавів (МІСіС). В даному дослідженні розміщені матеріали моніторингу Болонського процесу з 1999 по 2004 роки та проведено аналіз основних тенденцій розвитку Болонського процесу.

У 2006 році було опубліковано аналітичний звіт «Болонський процес: проблеми, досвід, рішення»[103]. Дана робота здійснювалася за проектом «Дослідження основних тенденцій розвитку та термінологічна база Болонського процесу як структурної реформи вищої освіти в Європі». В звіті розглядаються актуальні методологічні та концептуальні питання, приводяться конкретні приклади реалізації Болонського процесу в європейських університетах.

Важливе місце в дослідженні аспектів Болонського процесу посідала праця «Болонський процес: результати навчання та компетентний підхід», що являла собою представлення нових підходів до навчального процесу із застосуванням так званих «компетенцій», тобто накопичених студентами у процесі навчання знань, вмінь та навичок[104].

На основі моніторингового дослідження Болонського процесу Федеральним агентством з освіти, Управлінням освіти у сфері міжнародного співробітництва, Дослідницьким центром проблем якості підготовки спеціалістів та національним дослідницьким технологічним університетом Інститут сталі і сплавів у 2009 році було видано працю «Болонський процес: Глосарій»[105]. В цій роботі були відображені результати моніторингу термінологічного апарату, що використовувався в основних документах Болонського процесу. Робота складається з ряду статей в яких дається пояснення та розкривається смисл різних термінів та понять, які стосуються Болонського процесу.

У 2010 році під науковою редакцією професора Байденко В. І. було опубліковано аналітичний звіт «Основні тенденції розвитку вищої освіти: глобальні та Болонські виміри»[106]. В цьому звіті було відображено основні тенденції розвитку європейської системи вищої освіти, які були озвучені на Всесвітній конференції ЮНЕСКО (Париж, липень 2009 р.) та конференції міністрів освіти країн-учасниць Болонського процесу (Левен, 2009 р.). Праця «Болонський процес: пошук спільності європейських систем вищої освіти»[107] характеризує проект TUNING (налагодження освітніх структур), створений для покращення європейської співпраці в сфері освіти та науки.

2. Другу групу становлять праці російських науковців – монографії, посібники, наукові тематичні збірники провідних російських ВНЗ, окремі статті, присвячені модернізації та реформуванню вищої освіти Росії в рамках участі в Болонському процесі, в умовах світових інтеграційних процесів та які стосувалися різних аспектів запровадження окремих елементів Болонського процесу. Оскільки друга група історіографічного огляду є найбільш об’ємною за кількістю досліджень, то варто буде виокремити в ній декілька окремих підгруп, використовуючи хронологічний та тематично-проблемний підхід.

2 а) Праці, опубліковані окремими російськими вищими навчальними закладами та присвячені їх участі в Болонському процесі. Серед них варто виокремити деякі провідні російські ВНЗ, які мали успіх реалізації Болонського процесу в своїх стінах:

Праця «Державне регулювання вищої освіти в Російській Федерації»[108], опублікована в 2004 році у Казанському державному університеті, являє собою оригінальне дослідження актуальних питань щодо проблем системи російської вищої освіти з точки зору її комплексного забезпечення засобами державного регулювання. Свій досвід з використання системи залікових одиниць в навальному процесі мала Міжнародна школа бізнесу ім. В. Г. Плеханова[109].

Активну участь в реалізації Болонського процесу, зокрема у запровадженні двоступеневої системи бакалавр-магістр (розробка спільних з європейськими університетами магістерських програм) та у здійсненні міжнародної співпраці брав Російський державний гуманітарний університет[110]. У 2005 році в РДГУ було опубліковано працю «Болонські перетворення і гуманітарний ВНЗ: проблеми, пріоритети, перспективи»[111]. В роботі були розглянуті найбільш актуальні проблеми запровадження Болонських принципів в гуманітарному ВНЗ.

В праці «Болонський процес і якість освіти», яка вийшла в Нижньогородському університеті ім. Н. І. Лобачевського в трьох частинах, були опубліковані матеріали, які стосувалися питань модернізації системи освіти в Російські Федерації у відповідності з принципами Болонської декларації[112].

Важливу роль у запровадженні та реалізації Болонських принципів у навчальному процесі відігравав Російський державний педагогічний університет імені А. І. Герцена (РДПУ імені А. І Герцена). За матеріалами міжнародної конференції, яка відбулася в РДПУ імені А. І. Герцена 15-17 березня 2006 року, було опубліковано працю, що мала назву «Реформа системи вищої освіти в сфері гуманітарних і соціальних наук: проблеми та перспективи»[113]. В науковому збірнику «Академічна мобільність: реалізація в Болонському процесі»[114], опублікованому в тому ж університеті, представлені матеріали, які розкривають сутність Болонського процесу, акцентуючи увагу саме на академічній мобільності студентів та викладачів.

За підсумками аналітичного огляду, виконаного в рамках реалізації національного проекту «Формування системи інноваційної освіти в МДУ ім. М. В. Ломоносова (2006-2007 рр.)». колективом авторів університету був підготовлений збірник, який містив огляд нормативно-методичного забезпечення академічної мобільності в Європі та проект щодо розробки та видачі студентам МДУ додатку до диплома[115].

Детальний аналіз основних принципів Болонського процесу, а також стан реалізації його цілей в російській системі вищої освіти, було викладено в праці «Структура аналітичного матеріалу досліджень Болонського процесу Національного дослідницького університету – Вища школа економіки»[116]. Серед досліджень, здійснених працівниками ДУ-ВШЕ, його науково-педагогічним персоналом та керівництвом університету, які стосувалися європейської та російської співпраці в сфері освіти та науки слід назвати працю «Росія і ЄС на шляху до загальноєвропейського простору вищої освіти»[117] – це збірник аналітичних матеріалів із співпраці у сфері освіти з країнами Європи в рамках реалізації програми «Росія – ЄС Дорожня карта». Матеріали вміщені в збірнику були результатом проекту «Розробка заходів із розвитку співробітництва у галузі освіти з країнами Європи». Даний проект був реалізований ДУ – ВШЕ на замовлення Федерального агентства з освіти в 2007 році.

Детальне аналітичне дослідження із залученням низки експертів, щодо реалізації основних положень Болонського процесу в російських ВНЗ, було здійснено у 2007 році в Кабардино-Балкарському державному університеті[118]. В тому ж році в Новгородському державному університеті імені Ярослава Мудрого відбулася конференція присвячена підсумкам проекту Темпус-Тасіс «Введення двоступеневої системи бакалавр-магістр в Інституті економіки та управління Новгородського державного університету імені Ярослава Мудрого. За матеріалами конференції була опублікована праця «Болонський процес в Росії та Європі: досвід, рішення, перспективи – США і Росія»[119].

Важлива робота щодо запровадження та реалізації основних принципів Болонського процесу здійснювалася і здійснюється Російським університетом дружби народів (РУДН), який був одним з координаторів та «головних ВНЗ» участі Росії в Болонському процесі. У 2008 році в стінах РУДН було опубліковано посібник «Тенденції розвитку та реформи освіти в світі»[120], присвячений темі інтернаціоналізації та глобалізації освітньої сфери, а також модернізації російської системи освіти в процесі реформи. В тому ж році вийшла спільна праця ректора РУДН Філіппова В. М. та проректора з навчальної та методичної роботи РУДН Чистохвалова В. Н. «Стан, тенденції та проблеми академічної мобільності в європейському просторі вищої освіти»[121], в якій містилася детальна інформація щодо академічної мобільності студентів та викладачів, аналізувалися різні сторони академічної мобільності, наводилися приклади досвіду російських ВНЗ в реалізації різних моделей академічної мобільності. Російський дослідник Єфремов А. П. у своїй статті «Болонський процес – технологія чи виклик?» проаналізував основні тенденції запровадження та реалізації Болонських принципів в навчальному процесі РУДН[122].

Проблеми, пов’язані з переходом на двоступеневу систему вищої професійної освіти активно обговорювалися в Самарському архітектурно-будівельному університеті[123]. Про вплив Болонського процесу на російську систему вищої освіти писав російський дослідник Владимиров А. І. Його праця була опублікована в 2009 році в Російському державному університеті нафти та газу імені І. М. Губкіна[124]. Тема модернізації російської вищої освіти в контексті світової глобалізації, була об’єктом досліджень в Московському гуманітарному університеті[125].

2 б) Матеріали, опубліковані окремими російськими вищими навчальними закладами на сторінках університетських «Вісників» та за матеріалами науково-практичних і міжнародних конференцій.

Зважаючи на велику кількість різноманітних конференцій та публікацій, присвячених участі російських ВНЗ в Болонському процесі, варто буде подати коротку характеристику лише тих матеріалів, які автор безпосередньо використовував у дисертаційному дослідженні:

Фактично стартом Болонського процесу в Росії вважається 2-3 грудня 2002 року, коли в Санкт-Петербурзькому державному університеті відбувся міжнародний семінар «Інтеграція російської вищої школи в загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми і перспективи». В роботі семінару взяли участь експерти Ради Європи, ЮНЕСКО, представники законодавчих та виконавчих органів влади Російської Федерації, ректори і проректори вищих навчальних закладів Росії, представники громадських організацій. На семінарі зазначалось, що в Російській Федерації створені передумови для входження системи вищої професійної освіти в Болонський процес[126].

На сторінках вісника Воронезького державного університету висвітлювалися проблеми реалізації Болонської декларації у Воронезькому державному університеті[127]. У 2009 році в Нижньогородському державному університеті імені Н. І. Лобачевського був опублікований навчальний посібник «Російські ВНЗ в Болонському процесі»[128]. У посібнику подана загальна характеристика законодавства РФ, яке мало забезпечувати можливість участі російських ВНЗ в Болонському процесі, розглядаються питання підвищення якості освіти в російських ВНЗ в контексті цілей Болонської декларації, питання реалізації спільних освітніх програм з європейськими ВНЗ, питання організації видачі європейського додатку до диплома, а також проблеми розробки європейських та російських національних рамок кваліфікацій.

За матеріалами VII міжнародної наукової конференції «Вища освіта для XXI століття»[129], яка відбулась 18-20 листопада 2010 року в Москві, Московський гуманітарний університет опублікував теми доповідей та матеріалів конференції «Вища освіта та світова культура», в яких висвітлювались культурні аспекти міжнародної співпраці в сфері освіти[130].

27 травня 2010 року в м. Уфа в Башкирському інституті соціальних технологій відбулася між університетська науково-практична конференція. За матеріалами доповідей учасників конференції було підготовлено збірник статей «Сучасні проблеми та інноваційні перспективи вищої освіти в Росії» Хоча тема конференції була досить цікавою та актуальною і ключовими питаннями більшості доповідей була саме модернізація, реформування, покращення фінансування російської системи вищої професійної освіти, підтримка її з боку держави, розвиток новітніх технологій та міжнародна співпраця, однак жодного слова не було сказано про європейську інтеграцію в освітній та науковій сферах і про участь Росії в Болонському процесі.

За матеріалами міжнародної науково-методичної конференції, яка відбулася 12-13 жовтня 2011 року та мала назву «Національний дослідницький університет в системі безперервної освіти»[131], присвяченій 95-літтю Пермського державного національного дослідницького університету, було опубліковано збірник присвячений ролі національних дослідницьких та класичних університетів в сучасному суспільстві, а також проблемам російської університетської освіти та пошуку шляхів їх вирішення.

2 в) Праці російських авторів, які досліджували розвиток російської системи вищої освіти на етапі реформування та інтеграції до загальноєвропейського освітнього простору:

Монографія «Вища освіта в Росії: правила та реальність»[132] є ґрунтовним дослідження в якому аналізуються основні проблеми вступу до ВНЗ, модернізації механізмів прийому до ВНЗ та експерименту із запровадження Єдиного державного іспиту. Дана монографія містить доповіді відомих європейських дослідників та працівників освітньої та наукової сфери щодо реалізації Болонських принципів в європейській освітній системі.

Базові принципи та основний понятійно-термінологічний апарат Болонського процесу був опублікований в книзі «Болонський процес у запитаннях та відповідях»[133]

За сприяння Російсько-європейського центру економічної політики та на прохання адміністрації президента Російської Федерації у 2005 році було проведено ґрунтовне дослідження, що мало назву «Пропозиції та рекомендації із створення загального європейського простору науки, освіти та культури». В результаті дослідження, в якому брала участь група російських експертів було опубліковано працю «Болонський процес та його значення для Росії. Інтеграція вищої освіти в Європі»[134]. В цій книзі Болонський процес аналізується з точки зору його взаємодії на Росію.

У 2005 році була опублікована праця «М’який шлях» входження російських вищих навчальних закладів до Болонського процессу[135]. В даній роботі були розглянуті основні параметри, динаміка, ключові принципи європейських освітніх реформ, які отримали назву «Болонської системи», а також розкриті ті переваги, які б отримала Росія від цього процесу, як в загальнодержавному значенні, на світовій політичній арені, так і на рівні вищих навчальних закладів, викладачів та студентів зокрема.

Відомий російський дослідник Сазонов Б. А. у 2006 році опублікував навчальний посібник «Болонський процес: актуальні питання модернізації російської вищої освіти»[136] адресований слухачам системи підвищення кваліфікацій, керівникам та викладачам освітніх установ вищої професійної освіти, в якому було описано актуальні питання модернізації професійної освіти з урахуванням входження Російської освітньої системи у загальноєвропейський освітній простір в рамках Болонського і Копенгагенського процесів.

В книзі російської дослідниці Лєбєдєвої М. М. «Болонський процес: проблеми та перспективи»[137] розглядалися проблеми Болонського процесу з точки зору міжнародних відносин та на прикладі діяльності Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМО). Порівняльний аналіз основних тенденцій розвитку науково-освітньої діяльності в закордонних країнах та в Росії на початку XXI століття містить праця «Аналіз світових тенденцій розвитку науково-освітньої діяльності»[138]. В монографії «Актуальні питання інтернаціональної гармонізації освітніх систем»[139] розглядаються особливості використання системи залікових одиниць у навчальному процесі та особливості гармонізації національних освітніх систем.

Важливі питання участі Росії в Болонському процесі, відповідності російської національної системи вищої освіти до європейських стандартів та соціально-економічні умови в Російській Федерації, щодо готовності повністю перейти на європейські освітні стандарти описані у праці російської дослідниці Артамонової М. В. «Реформа вищої школи і Болонський процес в Росії»[140]. Предметом даного дослідження стали актуальні питання розвитку російської вищої професійної освіти. Робота була написана на основі результатів дослідження автора із використанням даних загальноросійських опитувань, аналітичних звітів Національного фонду підготовки кадрів, провідних російських вищих навчальних закладів, профільних періодичних видань.

Важливий аспект інтеграції російської системи вищої освіти до загальноєвропейської, проблем та перспектив участі Росії у Болонському процесі, описано у книзі російського дослідника Гретченко А. І. «Болонський процес: інтеграція Росії в європейський і світовий освітній простір»[141]. В даній праці автор розглядає цілі та основні завдання процесу структурних реформ європейської вищої освіти у світлі реалізації Болонського процесу. Показано об’єктивну необхідність інтеграції Росії до європейського та світового освітнього простору, детально розглядається система європейської та російської багатоступеневої вищої освіти, наводяться основні вимоги якості підготовки випускників ВНЗ, технології оцінювання та атестації студентів, аналізуються основоположні матеріали, присвячені завданням Болонського процесу та їх реалізації. Автор книги спирається на думку відомих російських вчених і дослідників, а також спеціалістів у сфері вищої освіти, європейських експертів Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів.

Цікавою та інформативною є книга «Сфера освіти в системі Росія – Захід (проблеми ефективності)»[142]. В цій праці розглядається та аналізується російський та зарубіжний досвід формування освітніх систем.

У грудні 2009 року Національним фондом підготовки кадрів (НФПК) та Федеральним агентством з освіти за участю провідних російських дослідників та експертів було реалізовано проект «Розробка комплексної стратегії експорту російської вищої освіти та підвищення її конкурентоспроможності на світовому освітньому ринку». Результатом проекту стала публікація праці «Інтернаціоналізація вищої освіти: тенденції, стратегії, сценарії майбутнього»[143]. У даній праці розглянуті актуальні питання розвитку вищої професійної освіти: місце та роль російської вищої школи в глобальному та загальноєвропейському середовищі вищої освіти, труднощі інтернаціоналізації, шляхи підвищення конкурентоспроможності та ефективності управління російською системою вищої професійної освіти в сучасних умовах, а також представлені можливі сценарії розвитку вищої освіти в Росії в контексті подальшого поглиблення процесів інтернаціоналізації. Тема інтеграції Росії до світового освітнього простору була порушена в книзі «Росія в світовому освітньому просторі»[144].

В монографії «Система вищої професійної освіти в Росії»[145] розглянуто актуальні питання формування та функціонування російської системи вищої професійної освіти в умовах сучасної, постіндустріальної економіки. Ця робота являє собою комплексне системне дослідження російської структури вищої освіти, включаючи як державні так і приватні ВНЗ, а також показано роль держави в управлінні системою освіти.

В монографії «Професійна освіта в умовах реалізації Федеральних державних освітніх стандартів»[146] проаналізовано основні цілі та потреби освітньої системи у зв’язку з новими ринковими умовами та змінами в соціально-економічному житті Росії. В даній праці розкривається зміст та основні ідеї модернізації системи вищої освіти у зв’язку з інтеграцією до європейської освітньої системи. Монографія «Імперативи інтернаціоналізації»[147] розкриває поняття та значення процесу інтернаціоналізації системи вищої освіти. Основна увага монографії приділена вдосконаленні національної політики в сфері вищої освіти та реалізації стратегії розвитку російських університетів.

3. Третю групу історіографічного огляду складають праці, які характеризували соціально-економічний, політичний, культурний розвиток Російської Федерації та історію розвитку системи вищої професійної освіти від часу розпаду Радянського Союзу і до 2010 року.

Це в першу чергу праці з новітньої історії Росії: Навчальний посібник Короткевича В. І. «Історія сучасної Росії 1991-2003», «Новітня історія Росії», Шестакова В. А., навчальний посібник російського історика Чумакова Г. В. «Новітня історія Росії (1990 – 2008)»[148]. Книга «Політична модернізація держави в Росії: необхідність, напрямки, витрати, ризики» присвячена темі реформування держави та її політичної системи[149]. Праця російської дослідниці Тарасової Є. А. «Втрачена альтернатива: становлення нової політичної системи Росії в 1990 –1993 роках»[150] характеризує соціально-економічне становище та трансформацію політичної системи російської держави в перші роки після розпаду Радянського Союзу. Автор аналізує найважливіші рішення в сфері економіки та розкриває сутність і причини політичних криз в Росії початку 1990-х років. Становлення та розвиток громадянського суспільства, його роль у формуванні та діяльності державних інституцій, ідеології держави, представлено в навчальному посібнику Олександра Сунгурова «Громадянське суспільство і його розвиток в Росії»[151]. У 2005 році було опубліковано книгу «Пріоритети економічного розвитку суб’єктів Російської Федерації»[152], в якій були представлені програми соціально-економічного розвитку для всіх суб’єктів Російської Федерації (89 регіонів), а також програми федерального та регіонального рівнів на середньострокову перспективу. Важливість книги полягає в тому, що у формі численних графіків, схем та таблиць показано специфіку соціально-економічного розвитку окремих регіонів Російської Федерації. Окремий розділ книги присвячений саме освіті та науці як ключовим сферам у забезпеченні розвитку економіки держави. В книзі російського автора Корчагіна Ю. А. «Сучасна економіка Росії»[153] розглядаються теоретичні та практичні проблеми розвитку російської економіки наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років. Розглянуто структуру російської економіки та напрямки її диверсифікації, аналізуються інвестиційні процеси в Росії, розглядаються фінансові ринки та шляхи їх розвитку. Особливу увагу автор книги приділяє ролі та впливу російського людського капіталу на загальний розвиток російської держави, різних галузей економіки.

Загальні теоретичні відомості щодо становлення та розвитку російської системи вищої професійної освіти містяться в працях «Історія університетської освіти в Росії та міжнародні традиції просвітництва»[154], «Нариси історії університетської освіти»[155]. Історію становлення та розвитку систем вищої освіти та Росії та США було висвітлено у статті російського вченого, доктора фізико-математичних наук, першого проректора Воронезького державного університету Запрягаєва С. А. у статті «Система вищої освіти Росії та США»[156].

Четверту групу складають праці українських дослідників Болонського процесу та участі в ньому України.

Україна, як відомо, стала учасником Болонського процесу на два роки пізніше за Російську Федерацію (Бергенська конференція, 2005 р.). Одним із завдань дисертаційного дослідження є проаналізувати та охарактеризувати здобутки вищої школи України у формуванні спільного європейського освітнього простору (участь України в Болонському процесі) та порівняти деякі якісні та кількісні показники участі в Болонському процесі двох сусідніх держав.

Серед найвідоміших праць українських дослідників, присвячених темі реформи системи вищої освіти в Україні та її участі в Болонському процесі можна виокремити наступні: «Вища освіта України і Болонський процес»[157] – з’явилася за рік до підписання українською державою Болонської декларації. В даній книзі містяться матеріали, що відображали євронтеграційні прагнення України та ролі освіти у розвитку партнерства з іноземними державами, також подано характеристику систем вищої освіти країн Європи та Америки, зокрема і Росії, детально охарактеризовано один з важливих елементів реалізації болонського процесу – кредитно-модульну систему та організації навчального процесу в українських ВНЗ з використанням системи кредитів і залікових одиниць.

«Модернізація вищої освіти в Україні і Болонський процес[158]», опублікована у Львівській державній фінансовій академії. В книзі подані матеріали щодо історії розвитку Болонського процесу, його основні документи, пояснюється причина його виникнення та аналізуються основні етапи становлення спільного європейського освітнього простору, обґрунтовуються причини участі України в Болонському процесі та роль інтеграційних процесів щодо зближення України і Європи. Для порівняльної характеристики в даному дисертаційному дослідженні була використана праця українського вченого, ректора НТУУ «КПІ» Згуровського М. З. «Болонський процес: головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти України»[159]. У праці подано аналіз структурного реформування системи вищої освіти в країнах Західної, Центральної та Східної Європи в процесі формування єдиного освітнього, наукового і суспільно-економічного простору європейського регіону. Проаналізовано стан української вищої школи, здобутки та перешкоди на шляху її входження до європейського освітнього простору, запропоновано напрями структурного реформування вищої освіти України в контексті Болонських перетворень. У частині першій даного дослідження описано досвід Російської Федерації щодо входження в Болонський процес. Український вчений, доктор історичних наук Кривчик Г. Г. у 2008 році опублікував свою працю «Вища школа і Болонський процес: конспект лекцій»[160], в якій містяться матеріали з історії вищої освіти у світі і в Україні, показано передумови та причини створення єдиного європейського простору. Проблеми участі України у Болонському процесі автором розглядаються на конкретному прикладі, а саме, запровадження кредитно-модульної системи в українських ВНЗ.

Свій досвід участі в Болонському процесі, а зокрема запровадження кредитно-модульної системи в навчанні мав Донецький національний технічний університет, де було розроблено конспект лекцій за курсом «Вища освіта і Болонський процес[161]». Кандидатом філологічних наук Гусєвою П. Т. було розроблено курс лекцій з дисципліни «Вища освіта в Україні і Болонський процес»[162].

Українські дослідники зацікавилися Болонським процесом та реформаційними процесами в європейській освітній системі одразу після підписання Болонської декларації 1999 року. Однак детальний аналіз цього процесу та вивчення його основних складових припадав на середину 2000-х років, що збігалося і з офіційним приєднанням України до Болонського процесу. Так як і в Росії, реформа системи вищої освіти в Україні за Болонським зразком мала як своїх прихильників так і своїх противників, тому дискусії з приводу участі України в Болонському процесі та реформи системи вищої освіти за Болонським зразком відбувалися на сторінках численних періодичних видань[163]. Проблемам реформування та модернізації української системи вищої освіти були присвячені публікації таких українських дослідників як: Тимошенко І. І.[164], Бондарчук Ю.[165], Дмитриченко М.[166], Андрущенко В.[167], Богомаз К. Ю.[168], Гурч Л.[169] Захожай В.[170], Жованюк В. І.[171], Бабкіної О.[172], Кільової Г. О[173]., Голубенко О.[174], Влох Р.[175], Головатий М.[176], Загірняк М.[177], Демченко О. Л.[178], Виницький М.[179], Бесчастний В. М.[180], Жижко Ж.[181] та ін.

Таким чином, опрацьований комплекс вищеописаних досліджень, дозволив вирішити завдання, сформульовані у вступі. Наявність широкого спектру джерельної бази у поєднанні із різними групами наукових праць дозволило проаналізувати та дослідити процес реформування системи вищої освіти в Російської Федерації в рамках її участі в Болонському процесі.

[1] Закон Российской Федерации «Об образовании» от 10 июля 1992 г. №3266-1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.russia.edu.ru/information/legal/law/fz/3266-1/2873/

[2] Конституция Российской Федерации. Глава 2. Права и свободы человека и гражданина. Статья 43. – 25 декабря 1993 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.constitution.ru/

[3] «О высшем и послевузовском профессиональном образовании». – Федеральный закон от 22 августа 1996 года №125. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ed.gov.ru/ofinf/nd_fao/6656/

[4] О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации (в части установления уровней высшего профессионального образования) от 24 октября 2007 г. №232-ФЗ. Принят Государственной Думой 11 октября 2007 г. Одобрен Советом Федерации 17 октября 2007 года: федеральный закон РФ // Вестник образования России. – 2007. – № 22. – С. 3 – 13.

[5] «О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации в части изменения понятия и структуры государственного образовательного стандарта». Федеральный закон от 1 декабря 2007 г. № 309-ФЗ (с изменениями от 18 июля, 10 ноября 2009 г., 8 ноября 2010 г.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fgosvo.ru/support/37/4/1

[6] О внесении изменений в закон Российской Федерации «Об образовании» и Федеральный Закон «О высшем и послевузовском профессиональном образовании» в часности проведения Единого Государственного Экзамена. Федеральный Закон № 17-ФЗ. – Москва, 9 февраля 2007 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_73203/

[7] « О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерациив части совершенствования процедур признания документов об образовании, учених степенях и ученых званиях». Федеральный Закон от 03.12.2011. № 385-ФЗ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fgosvo.ru/support/37/4/1

[8] Федеральный закон «Об образовании Российской Федерации». 29 декабря 2012 года – Министерство образования и науки Российской Федерации. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://xn--80abucjiibhv9a.xn--p1ai/

[9] Буслов Е. В. Законодательная база управления образовательным учреждением: функциональная полнота и пути совершенствования Е.В. Буслов // Право и образование. 2006. № 1. С. 41–47.

[10] Об утверждении государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования. – Постановление Правительства Российской Федерации от 12 августа 1994 года № 940. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zaki.ru/pagesnew.php?id=3294

[11] О состоянии и перспективах развития системы высшего профессионального образования. – Постановление Совета Федерации Федерального Собрания РФ от 20 мая 1998. № 214. // Петрозаводский университет. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.petrsu.ru/Structure/NewsPaper/1998/0506/0txt_5_6.str.htm

[12] О подписании Российской Федерацией Конвенции о признании квалификаций, относящихся к высшему образованию в Европейском регионе». Постановление Правительства РФ от 6 апреля 1999 года № 384. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bazazakonov.ru/doc/?ID=395490\

[13] Федеральная целевая программа развития образования на 2006 – 2010 годы. Распоряжение правительства Российской Федерации № 1340-р то 3 сентября 2005 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ed.gov.ru/files/materials/1799/RPR1340.doc

[14] Об утверждении типового положения об образовательном учреждении высшего профессионального образования (высшем учебном заведении).Постановление Правительства Российской Федерации от 14 февраля 2008 г. № 71. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=75013

[15] Положение о государственной аккредитации образовательных учреждений и научных организаций. Постановления Правительства Российской Федерации от 14 июля 2008 г. № 522. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=96683

[16] Правила разработки и утверждения федеральных государственных образовательных стандартов. Постановление правительства Российской Федерации от 24 февраля 2009 г. № 142. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=85265

[17] Об утверждении положения о лицензировании образовательной деятельности. Постановление Правительства Российской Федерации от 31 марта 2009 г. № 277. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rg.ru/2009/04/10/licenziya-dok.html

[18] О практике взаимного признания и установления эквивалентности документов об образовании в Российской Федерации и зарубежных государствах. Министерство образования Российской Федерации. Приказ от 06. 11. 2001 № 3561. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nntu.ru/RUS/otd_sl/analiz/sistema_kach/sxema/norm_doc/pr3561.pdf

[19] О порядке ведения в вузах магистерских программ: Письмо Министерства образования РФ от 23 ноября 2001 № 14-52-607ин/13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sutd.ru/upload/iblock/e6b/13.10.pdf

[20] О проведении эксперимента по использованию зачетных единиц в учебном процессе. – Приказ Министерства образования Российской Федерации. – Москва, 02.07.2003. № 2884. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lawmix.ru/pprf/24246

[21] О сотрудничестве с зарубежными странами в области образования: Приказ Министерства образования и науки РФ от 10.12.2003., № 4568. // Бюллетень Министерства образования РФ. Высшее и среднее профессиональное образование. - 2004. - № 1. - С. 3-4.

[22] О создании совета по координации управления качеством высшего профессионального образования: Приказ Министерства образования РФ от 19 января 2004 г. № 158 // Бюллетень Министерства образования РФ. Высшее и среднее профессиональное образование. - 2004. - № 3. - С. 53.

[23] Решение Коллегии Минобразования РФ 25 февраля 2004 года. № 3. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ruspravo.org/list/84763/1.html

[24] О группе по осуществлению Болонских принципов в России. Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации от 25.10.2004., №100. – М., 2004. Официальный сайт Министерства образования и науки Российской Федерации. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.edu.ru/db-mon/mo/Data/d_04/m100.html

[25] Примерное положение об организации учебного процесса в высшем учебном заведении с использованием системы зачетных единиц. Письмо Министерства образования РФ № 15-55-357ин/15 от 09.03.2004 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:‎ omsu.ru/file.asp?id=6377‎

[26] О реализации положений Болонской декларации в системе высшего профессионального образования Российской Федерации: Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации № 40 от 15 февраля 2005 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apu.fsin.su/territory/Apu/declaration/2/rosina_VI.pdf

[27] Об инновационной деятельности высших учебных заведений по переходу на систему зачётных единиц. – Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации № 215 от 29.07.2005. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.edu.ru/db-mon/mo/data/d_05/m215.html

[28] Об образовательной программе высшего профессионального образования специализированной подготовки магистров. – Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации № 62 то 22 марта 2006 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kai.ru/info/ magistra cy/prikaz_ magistra cy.doc

[29] Основные направления социально-экономической политики Правительства Российской Федерации на долгосрочную перспективу (проект) – 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. budgetrf. ru/ Publications/ Programs/ Government/ Gref2000/ Gref2000000.htm

[30] Концепция модернизации российского образования на период до 2010 года. Распоряжение Правительства Российской Федерации от 29 декабря 2001. № 1756-р. – Москва. – 2001. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ug.ru/old/02.31/t45.htm

[31] Концепция федеральной целевой программы развития образования на 2006 – 2010 годы. – Распоряжение правительства Российской Федерации № 1340-р то 3 сентября 2005 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ed.gov.ru/files/materials/1799/RPR1340.doc

[32] Основные документы Болонского процесса. Великая хартия университетов (Болонья, 18 сентября 1988 года). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sde.ru/files/t/pdf/18.pdf

[33] Конвенция о Признании Квалификаций относящихся к Высшему образованию в Европейском Регионе. – Лиссабон, 11.04.1997. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.socio.msu.ru/?p=bologne&s=umo

[34] Совместная декларация о гармонизации архитектуры европейской системы высшего образования четырех министров, представляющих Великобританию, Германию, Францию, Италию. – Париж, Сорбонна, 25 мая 1998 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.socio.msu.ru/?p=bologne&s=umo

[35] Зона европейского высшего образования. Совместное заявление европейских министров образования г. Болонья, 19 июня 1999 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.socio.msu.ru/?p=bologne&s=umo

[36] К зоне европейского высшего образования. Коммюнике встречи европейских министров, отвечающих за высшее образование. – Прага, 19 мая 2001 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.socio.msu.ru/?p=bologne&s=umo

[37] Формирование общеевропейского пространства высшего образования. Коммюнике конференции министров высшего образования. Берлин, 19 сентября 2003 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.russia.edu.ru/information/legal/law/inter/berlin/

[38] «Россия и европейское пространство высшего образования: планы и перспективы после Берлинской конференции». Международный семинар. // Журнал социологии и социальной антропологии. – 2004. – Том VII. № 2. – C. 201-206. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ecsocman.hse.ru/data/056/836/1231/015-Vychik.pdf

[39] The European Higher Education Area-Achieving the Goals. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Bergen, 19-20 May 2005. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/Bergen_Communique1.pdf

[40] Towards the European Higher Education Area: responding to challenges in a globalised world. London Communiqué, 18 May 2007. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. ehea. info/ Uploads/ Declarations/London_Communique18May2007.pdf

[41] The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new decade. Communiqué of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Leuven and Louvain-la-Neuve, 28-29 April 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. ehea. info/ Uploads/ Declarations/ Leuven_Louvain-la-Neuve_Communiqu%C3%A9_April_2009.pdf

[42] Budapest-Vienna Declaration on the European Higher Education Area March 12, 2010. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ehea.info/Uploads/Declarations/Budapest-Vienna_Declaration.pdf

[43] Национальные доклады России к встречам министров образования стран участниц Болонского процесса. – Интернет-портал «Болонский процесс в России». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bologna.ntf.ru/p31aa1.html

[44] Путин В.В. Россия на рубеже тысячелетий. Програмная статья председателя правительств России Путина В.В. // Интернет-сайт кабинета министров Российской Федерации 30 декабря 1999 год. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ng.ru/politics/1999-12-30/4_millenium.html

[45] Филиппов В.М. «Лучше тратить деньги государства на образование, чем на СИЗО» / В.М. Филиппов // Интервью министра образования Российской Федерации Филиппова В.Ф. газете «ВЕК», №40 (405), 6 октября 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.hse.ru/pressa/vek/20001006.htm

[46] Филиппов В.М. Доклад на итоговой Коллегии Министерства образования Российской Федерации 26 февраля 2003 года. / В.М. Филиппов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // school. edu. ru/ news. asp? obno =9859

[47] Об итогах первого этапа модернизации российского образования и приоритетах развития системы образования России в 2004-2005 годах. Решение коллегии Министерства образования Российской Федерации от 25.02.2004. № 3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: agiki.ru/docs/BP/Rewenie%2025%2002%202004.pdf

[48] Филлипов В.М. «Как реформировать образование – знаем. Как реформировать экономику образования – думаем». В.М. Филиппов // Учительская газета. – 2004., № 9 (март). – С. 14.

[49] Садовничий В.А. Россия. Московский университет. Высшая школа.:Статьи. Выступления. Интервью: 1992 – 1998 гг. / В.А. Садовничий. Серия «Архив Московского университетет». – М.: Издательство Московского университета. 1999. – 568 с.

[50] Садовничий В.А. Университеты на пути к новому качеству образования. Доклад на совещании Президиума РАН 18 июня 2008 г. / В.А. Садовничий // Вестник Московского университета. Педагогическое образование. – 2009. – № 1. – С. 7 – 9.

[51] Садовничий В.А. Две ступени до диплома. [Електронний ресурс]. / В.А. Садовничий // ИТАР ТАСС. Интервью газете «Известия» 02.07.2010. – Режим доступу:http://www.interfax-russia.ru/view.asp?id=160943

[52] Садовничий В.А. Без подъема образования и науки стране не выбраться из кризиса. / В.А. Садовничий // Интервью газете «Интерфакс АиФ», № 24 (154), 5 – 21 июня 1998.

[53] Кузьминов Я. И. «Зачем доучивать магистра, лучше доучивать бакалавра» [Електронний ресурс]: [Интервью ректора НИУ-ВШЭ Кузьминова Я. И. газете Русский Newsweek] // Русский Newsweek. – 2007. – № 35. – Режим доступу: http://www.hse.ru/ru/news/1163613/1145380.html; Кузьминов Я.И.Что такое магистратура и зачем она нужна [Електронний ресурс] / Я.И. Кузьминов., С. Рощин Онлайн-конференция ректора ВШЭ Ярослава Кузьминова, проректоров ВШЭ Григория Канторовича и Сергея Рощина в медиа-центре газеты «Известия», 14 апреля 2009 г. Режим доступу: http://www.hse.ru/news/admission/7149518.html; Автономов В. С. «В магистратуру Вышки из других вузов» [Електронний ресурс] / В.С. Автономов [Интервью декана факультета экономики ГУ-ВШЭ Автономова В. С.] // Новостная служба портала ГУ-ВШЭ. – 25. 03. 2009. – Режим доступу: http://www.hse.ru/ru/news/admission/6755770.html;Тарабаева О. Магистратура – не эквивалент второго высшего образования. [Електронний ресурс] / О. Тарабаева // РИА Новости. Интервью начальника управления магистерских программ НИУ-ВШЭ. – 01/12/2010. – Режим доступу: http://ria.ru/interview/20101201/303184003.html; Шакиров А. Вузы начинают прием в магистратуру [Електронний ресурс] / А. Шакиров [Проректор ВШЭ Сергей Рощин о принципиальных преимуществах учебы в магистратуре] // Башинформ. – 07.06.2011. – Режим дорступу: http://www.hse.ru/ru/news/1163611/30923893.html

[54] Внедрение в вузе системы зачетных единиц (по типу ECTS): опыт Российского университета дружбы народов. Кейс и методические рекомендации: Федеральное агенство по образованию Национальный фонд подготовки кадров Российского университета дружбы народов. – М., 2007. – 220 с.

[55] Опыт российских вузов по использованию кредитов (по материалам научных исследований, выполненных МГУ им. М.В. Ломоносова в рамках проекта ФПРО 2005 года и национального проекта 2006 года. – 36 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: edu. tltsu.ru / sites_content / site 2077/ htmI/…opit_vuzov.pdf

[56] Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова. Интернет-сайт экономического факультета МГУ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.msu.ru/info/struct/dep/ econ.html; Там же: Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова. Интернет-сайт социологического факультета МГУ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. socio. msu. Ru /?s = main&p = bologne

[57] Сёмин Н.В., Артамонова Ю.Д., Демчук А.Л. и др. Академическая мобильность в России: нормативно-методическое обеспечение [Електронний ресурс] / Н.В. Сёмин., Ю.Д. Артамонова., А.Л. Демчук. – М.: Изд-во МГУ, 2007. – 208 c. – Режим доступу: http://www.umo.msu.ru/docs/projects/Mobility2.pdf

[58]Институт международных организаций и международного сотрудничества (ИМОМС) Национальный исследовательский университет «Высшая школа Экономики» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://iori.hse.ru/mission

[59] Проект международной академической мобильности «Интеграция, интеракция, институты». Национальный исследовательский институт «Высшая школа экономики» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.hse.ru/org/hse/international/iii/description

[60] Аналитический доклад по высшему образованию в Российской Федерации [Електронний ресурс] М.: Издательский дом ГУ-ВШЭ. – 2007. – 317 с. – Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/702/58702/files/tertiary_education_review_in_the_rf.pdf

[61] Баранова Т.А., Муратова Ю.Р., Овчинникова Ю.В. Стратегии получения высшего образования студентами в контексте Болонского процесса (на примере ГУ-ВШЭ) [Електронний ресурс] / Т.А. Баранова., Ю.Р. Муратова., Ю.В. Овчинникова // Статистика и социология образования. – С. 328-346. – Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/2010/12/18/1214862419/18ovch.pdf

[62] Семенов И.Н. Болонский процесс как социокультурный фактор развитии инновационного образования в Высшей школе экономики [Електронний ресурс] / И.Н. Семенов // Современные наукоемкие технологии. – № 12. – 2010. – С. 78-80. Режим доступу: http://www.rae.ru/snt/pdf/2010/12/47.pdf

[63] Болонский процесс в России. Санкт-Петербургский государственный университет. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bologna.spbu.ru/faq/65-2012-07-09-13-07-13

[64] Болонский семинар на тему «Что представляет собой бакалавриат?». Санкт-Петербургский государственный университет, 25-26 ноябля 2004 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bp.bmstu.ru/Directions/DiplomaSupplement/Bachelor_workshop.doc

[65] Проектирование основных образовательных программ вуза при реализации уровневой подготовки кадров на основе федеральных государственных образовательных стандартов [Електронний ресурс] / под. ред. Коршунова С.В. – М.: МИПК МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2010. – 212 с.– Режим доступу: http://ispu.ru/system/files/u2/Proektir.pdf

[66] Еникеева А. Финансовый вопрос академической мобильности [Електронний ресурс] / А. Еникеева // Интервью первого проректора по научной работе МНТУ имени Баумана Юдина Е.Г., 18 ноября 2010 года. – Режи доступу: http://www.strf.ru/material.aspx?CatalogId=221&d_no=35011#.VCWWqvl_un0

[67] Огнев А. «Пожиная бакалавров» [Електронний ресурс] / А Огнева // Интервью первого проректора по научной работе МНТУ имени Баумана Юдина Е.Г., 18 февраля 2011 года. – Режим доступу: http://baumanec.bmstu.ru/university.php?news=3

[68]Московский Авиационный Институт (национальный исследовательский университет). Международный отдел. Академическая мобильность. – Официальный интернет-сайт Московского Авиационного Института. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mai.ru/unit/ums/ mobility/

[69] Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова. Раздел международное сотрудничество. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.msu.ru/int/stazh.html

[70] Северо-Восточный федеральный университет имени М.К. Амосова. Раздел. Академическая мобильность для студентов и преподавателей СВФУ. – Официальный интрнет-сайт СВФУ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.s-vfu.ru/universitet/rukovodstvo-i-struktura/strukturnye-drazdeleniya/ums/programs-of-academic-mobility-for-students-of-nefu/

[71] Томский политехнический университет. Раздел Международное сотрудничество. Академическая мобильность. – Официальный интернет-сайт Томского Политехнического университета. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tpu.ru/international/int-projects/academic-mobility/

[72] Соглашение о стратегическом партнерстве между Московским государственным университетом имени М.В. Ломоносова и Санкт-Петербургским государственным университетом. – М., 2009. – Официальный сайт Санкт-Петербургского государственного университета. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://spbu.ru/about/spbgu-mgu

[73] Российский статистический ежегодник. 2012: Стат.сб./Росстат. - М., 2012. – 786 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.elstb.ru/other/files/RSE2012.pdf

[74] Калабеков И.Г. Российские реформы в цифрах и фактах (справочное издание) [Електронний ресурс] / И.Г. Калабеков М.: РУСАКИ,. – 2007. – 288 с. – Режим доступу: http://nationalization.ru/Library/rus_reform.pdf

[75] Европейский союз и Россия.Статистические сопоставления 1995–2005: Стат. сб. / Росстат – М., ИИЦ «Статистика России» [Електронний ресурс]., 2007 – 216 с. – Режим доступу: http://www.gks.ru/doc_2007/es&ru2007.pdf

[76] «Проблемы и тенденции развития образования в Российской Федерации». [Електронний ресурс]. Статистический информационно-аналитический сборник.. – 474 с. – Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/112/28112/files/Prof_educ_region_fin.pdf

[77] Образование в Российской Федерации: 2010: стат. сб. [Електронний ресурс]: Государственный университет–Высшая школа экономики. – М., 2010. – 492 с. – Режим доступу: http://www.hse.ru/primarydata/orf2010

[78] Образование в России – 2011. Статистический бюллетень. [Електронний ресурс]. – М.: МГУПИ, 2011.– 580 с. – Режим доступу: http://xn--80abucjiibhv9a.xn

[79] Болонский процесс. Материалы для составления национального доклада 2005–2007 гг. [Електронний ресурс]. Министерство образования и науки Российской Федерации. Федеральное агенство по образованию. Национальный фонд подготовки кадров. – Москва, 2006. – 103 с. – Режим доступу: http://window.edu.ru/resource/903/61903/files/58327.pdf

[80] «Болонья глазами студентов». Материалы Всероссийской студенческой конференции по проблемам участия студентов в Болонском процессе, 16-17 ноября, 2006 года. [Електронний ресурс]. Государственный университет Высшая Школа Экономики. – Режим доступу: http://www.hse.ru/org/hse/bolonprocess/studbp

[81] Национальный фонд подготовки кадров. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ntf.ru/

[82] «Мониторинг участия российских вузов в Болонском процессе» Аналитический отчет по результатам исследования в вузах. [Електронний ресурс]. – М: НФПК Исследовательская группа «ЦИРКОН»– 2006. – 73 с. – Режим доступу: http://www.zircon.ru/upload/iblock/354/061101.pdf

[83] Национальный доклад Российской Федерации 2005 – 2007. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bologna.ntf.ru/ DswMedia/ nr2005-2007_rus.pdf

[84] Суслова Д.В. Аналитическая записка о результатах анкетного опроса «Нормативное сопровождение реализации совместных образовательных программ на примере российских вузов» [Електронний ресурс] / Д.В. Суслова – М., 2008. – 11 с. – Режим доступу: http://www.bologna.ntf.ru/DswMedia/jp_cbu_2008.pdf

[85] Материалы для подготовки Национального доклада РФ к встрече министров образования стран-участниц Болонского процесса в Левене/Лувен-ла-Неве (2009 г.) [Електронний ресурс]: НФПК., 2008. – 90 с. – Режим доступу: http://www.bologna.ntf.ru/DswMedia/materialsfornationalreport_2008.pdf

[86] «Оценка эффективности управления процессами интернационализации и внедрение инструментов Болонского процесса в российских вузах». – [Електронний ресурс]: НФПК., 2009. – 36 с. – Режим доступу: http://www.bologna.ntf.ru/DswMedia/sdudyonbp_2009.pdf

[87] Болонья глазами студентов и аспирантов [Електронний ресурс]. Отчет о проведении исследования Федерального агенства по образованию Российской Федерации, Национального фонда подготовки кадров, Государственного университета – Высшая школа экономики. – 2007. – 138 с.– Режим доступу: http://www.hse.ru/data/2010/12/17/1208298699/3.pdf

[88] Внешняя оценка участия ВУЗОВ Российской Федерации в Болонском процессе. Отчет о проведении исследования [Електронний ресурс] М.: Федеральное агенство по образованию РФ, Национальный фонд подготовки кадров, Государственный университет – Высшая школа экономики, 2008. – 93 с. – Режим доступу: http://www.hse.ru/data/2010/12/16/1208285883/report_Bologna_2008.pdf

[89] Филиппов В. М. Высшая школа России перед вызовами XXI века [Електронний ресурс] / В.М. Филиппов // Высшее образование в России», № 1. – 2001. – С. 5-15; Садовничий В. А. Традиции и современность / В.А. Садовничий // Высшее образование в России. – 2003. – № 1. – С. 17-18; Гребнев Л. Высшее образование в Болонском измерении: российские особенности и ограничения Л. Гребнев // Высшее образование в России. – 2004. – № 1. – С. 38; Запесоцкий А. Ставка – будуще России. Азартная игра – Болонский процесс. // Высшее образование в России. – 2005. – № 9. – С. 5 – 8.

Медведев С. Болонский процесс. Россия и глобализация. / С. Медведев // Высшее образование в России. – 2006. – № 3. – Режим доступу: http://www.vovr.ru/stat3.html

[90] Филиппов В.М. Задачи модернизации образования на современном этапе / В.М. Филиппов // «Высшее образование сегодня», № 3. – 2003. – С. 2-5; Сазонов Б.А. Организационно-экономические аспекты модернизации: система зачетных единиц [Електронний ресурс] Б.А. Сазонов // Высшее образование сегодня. – 2005. – № 6/05. – С. 63-79. – Режим доступу: www.mspu.edu.ru/...01.2009/.../ou-cr_r_stat_saz1.doc; Вербицкий А.А. Реформирование образования в России и Болонский прцесс. // Высшее образование сегодня. – 2008. – № 11. – С. 52 – 53.

[91] Квачко Е.А., Ланышына Т.А. Проблемы и перспективы сотрудничества России и ЕС в рамках энергетического диалога [Електронний ресурс] / Е.А. Квачко., Т.А. Ланышына // Вестник международных организаций. – 2006. – № 4. – С. 7-15. – Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/2011/05/11/1268032234/analdokl.PDF; Мешова Т.А. Аналитический доклад по высшему образованию в Российской Федерации / Т.А. Мешкова. // Вестник международных организаций. – 2007. – № 6 (14). – С. 75-81; Мешкова Т.А. Международный семинар «Российская высшая школа: доступность, качество, эффективность, конкурентноспособность» / Т.А Мешкова // Вестник международных организаций. – 2007. – № 2 (10). – С. 50-55; Мешкова Т.А. Сотрудничество России и ОЭСР в области образования: текущее состояние и перспективы / Т.А. Мешкова. Вестник международных организаций. – 2007. – № 4 (12) – С. 39-63; Там само: Дериглазова Л.В., Каратаева И.Ю. Анализ факторов участия в программах международной академической мобильности на примере вузов сибирского федерального округа / Л.В. Дериглазова, И.Ю. Каратаева // Вестник международных организаций. – 2007. – № 2 (10). – С. 12-33; Ларинова М.В., Горбунова Е.М. Результаты экспертного опроса о будущем сотрудничестве России и ЕС в сфере образования в ходе реализации «Дорожной карты» Россия – ЕС до 2013 года и основные рекомендации / М.В. Ларинова., Е.М. Горбунова // Вестник международных организаций. – 2007. – № 7 (15). – С. 23-41; Там же: Мешкова Т.В. Основные итоги международного семинара «Образование обьединяет. Общие ценности и общее будуще. – С. 61-71; Кастуева-Жан Т.В. Россия в Болонском процессе: оценки четырехлетнего опыта и перспективы / Т.В. Кастуева-Жан // Там само. – С. 1-8; Горбунова Е.М. Основные результаты мониторинга участия российских вузов в Болонском процессе: Болонья глазами студентов / Е.М. Горбунова // Вестник международных организаций. – 2008. – № 2 (17). – С. 9-26; Горбунова Е.М., Ларинова М.В. Внешняя оценка участия российских вузов в Болонском процес се / Е.М. Горбунова, М.В. ларинова // Там само. – 2008. – № 7-8 (22). – С. 29-57; Дедусенко А.С. Международные договоры Российской Федерации о признании документов об образовании или ученом звании в контексте «права ВТО» / А.С. Дедусенко // Вестник международных организаций. – 2008. – № 6 (21). – С. 9-16; Железов Б.В. Международный опит мониторинга и оценки систем образования / Б.В. Железов // Там само. – С. 28-38; Медведев С.А., Томашов И.А. Стратегия продвижения «российского измерения» в образовательных программах вузов ЕС и постсоветского пространства / С.А. Медведев., И.А. Томашов // Вестник международных организаций. – 2008. – № 7-8 (22). – С. 58-70; Салберг П. Образовательные реформы для повышения экономической конкурентноспособности / П. Салберг // Вестник международных организаций. – 2009. – № 1 (23). – С. 15-33.

[92] Шадриков В.Д. Государственные образовательные стандарты высшего профессионального образовании и Болонский процесс [Електронний ресурс] / В.Д. Шадриков // Вопросы образования. – 2004. – 4. – С. 5-9. – Режим доступу: http://vo.hse.ru/2004--4/26560286.html; Вербицкая Л.А., касичев В.Б. О модернизации российской высшей школы: сегодняшние проблемы и возможные решения. – Там само. – С. 10-22; Похолков Ю.П., Чучалин А.И., Боев О.В. Гарантии качества подготовки инженеров: аккредитация образовательных программ и сертификация специалистов / Ю.П. Похолков, А.И. Чучалин, О.В. Боев // Там само. – С. 125-141; Ларинова М.В. формирование общеевропейского образовательного пространства: задачи для российской высшей школы / М.В. Ларинова // Там само. – С. 142-149; Геворкян Е.М., Мотова Г.Н. Болонский процесс и сотрудничество в области обеспечения качества образования: опыт Российской Федерации / Е.М. Геворкян, Г.Н. Мотова // Там само. – С. 150-165; Лукичев Г.А. Образование стран Европейского союза устремлено в будущее / Г.А. Лукичев // Там само. – С. 166-177; Чистохвалов В.Н. Болонский процесс: половина пути пройдена – что дальше? / В.Н. Чистохвалов // Там само. – С. 178-193; Ефремов А. Болонский процесс – вызов или технология? / А. Ефремов // Там само. – С. 194-219.

[93] Сластенин В.А., Жог В.И., Борисова Н.Ю., Плешаков В.А, Подымова Л.С. Модели системной интеграции инновационной международной образовательной практики в систему национального образования России [Електронни ресурс] / В.А. Сластенин, В.И. Жог, Ю.Н. Борисова, В.А. Плешаков, Л.С. Подымова // Педагогическое образование и наука. – 2010. – № 1. – С. 4-10. – Режим доступу: http://www.manpo.ru/manpo/publications/ped_obraz/n2010_01.pdf; Артамонова Е.И., Ставрук М.А. Академическая мобильность как средство интеграции российских вузов в мировую систему высшего образования / Е.И. артамонова, М.А. Ставрук // Там само. – С. 11-20; Борисова Н.Ю. Расширение практики международной образовательной интеграции / Н.Ю. Борисов // Там само. – С. 21-26; Плешаков В.А. Интеграция, киберсоциализация и социальное воспитание: студент и преподаватель в информационном пространстве / В.А. Плешаков // Там само. – С. 27-32.

[94] Майкова Э.Ю., Нечаев В.Я Болонский процесс и социологическое образование [Електронний ресурс] / Э.Ю. Майкова, В.Я Нечаев // Социология. Журнал Российской социологической ассоциации. – 2004. – № 1. – С. 117-123. – Режим доступу: http://journal.socio.msu.ru/pdf/soc_mag-1_2004.pdf; Майкова Ю.Э. Социологическое образование в условиях Болонского процесса / Ю.Э. майкова // Там само. – 2006. – № 3/4. – С. 208-210; Добреньков В.И Россия в условиях глобализации / В.И. Добреньков // Там само. – 2005. – № 1. – С. 170-181; Маресова М.В. Болонский процесс и проблемы аспирантуры / М.В. Маресова // Там само. – 2007. – № 2. – С. 150-157; Ананишнев В.М., Афанасьев В.В. Болонский процесс и образование в России / В.М. Ананишнев, В.В. Афанасьев // там само. – 2009. – № 1, 2. – С. 101-113; Добреньков В.И.. Жирнов В.Д., Попков В.А. Болонский процесс: привлекательные декларации и императивные инструкции / В.И. Добренькова, В.Д. Жирнов, В.А. Попков // Там само. – 2011. – № 1. – С. 5-26.

[95] Арефьев А.Л. Что думают о Болонском процессе преподаватели и руководители российских вузов / [Електронний ресурс] / А.Л. Арефьев // Социология образования. – 2008. – № 1 (85). – С. 72-85. – Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/2013/07/20/1251237215/s72-85_Journal_Monitoring805.pdf

[96] Майкова Э.Ю. Социологическое образование в свете Болонского процесса / Э.Ю. Макова // Социологические исследования. – 2007. – № 8. – С. 104-110.

Дата добавления: 2015-07-19