Нестатеве розмноження. Губки розмножуються шляхом фрагментації, поділу та брунькування. Фрагментація відбувається шляхом відокремлення (часто у зв‘язку з ушкодженням) частинки тіла губки. Оскільки будь-яка клітина може дати початок іншім клітинам, такий уламок потрапивши у сприятливі умови може дати початок новій особині. Брунькування може бути зовнішнім та внутрішнім. За зовнішнього брунькування на тілі губки утворюється маленька особина – брунька, яка згодом може відпадати і перетворюватися на окрему дорослу особину. Якщо ж брунька залишається пов’язаною з материнською особиною – формується колонія. Внутрішнє брунькування відбувається шляхом утворення скупчень амебоцитів, що оточуються захисними оболонками із спонгіну з дрібними спікулами (рис. 2.17). Після відмирання материнської губки та руйнування її тіла, такі внутрішні бруньки (гемули) вивільнюються та розносяться течією. Гемули осідають на субстрат, амебоцити через пору виходять назовні і формують молоду губку. Вегетативне розмноження забезпечується високою здатністю губок до регенерації: відомі випадки, коли розтерта губка відновлювала свою цілісність.
Рис. 3. Процес внутрішнього брунькування губок
Статеве розмноження. Статеві клітини шляхом мейозу утворюються з амебоцитів або хоаноцитів. Сперматозоїди мігрують до нерухомих яйцеклітин, що знаходяться всередині губки. Серед губок є як гермафродити, так і роздільностатеві види, тому запліднення може бути як перехресним, так і самозаплідненням. Личинка веде планктонний спосіб життя і виконує функцію поширення. Після осідання на субстрат відбувається утворення молодої губки, яка спочатку має вигляд аскону.
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав