Скорочена характеристика типу Spongia

1. Багатоклітинні тварини, що знаходяться на дотканинному рівні організації – не мають оформлених тканин (у тому числі – і нервової). Дорослі тварини – асиметричні або з зовнішньою радіальною симетрією.

2. Притаманна клітинна тотипотентність – будь-які клітини можуть перетворитись на клітину іншого типу.

3. Наявність особливих одноджгутикових клітин – хоаноцитів (відповідають за рух води по системі каналів та споживання їжі).

4. Дорослі нерухомі особини – фільтратори; личинкові стадії рухомі та живляться за рахунок жовтка яйця.

5. Тіло утворене двома шарами клітин, позбавлених базальної мембрани.

6. Між зовнішнім та внутрішнім шарами клітин розташований середній шар – мезохіл, який складається з міжклітинної речовини та містить рухливі клітини та скелетні елементи.

7. Скелет складається з карбонату кальцію, диоксиду силіцію або/та органічної речовини (спонгін, колаген).

8. Розмноження статеве або нестатеве.

Губки — примітивні багатоклітинні тварини, ведуть прикріплений спосіб життя. Перші представники губок з'явилися в протерозойську еру. На сьогодні відомо понад 3000 видів губок. Розміри коливаються від 1-2 мм до 2 м. Губки поширені в прісних і солоних водах усіх кліматичних зон, представлені як поодинокими, так і колоніальними формами.

У багатьох губок тіло має вигляд келиха або мішечка, прикріпленого до субстрату (дна, камінця, раковин). У верхній частині знаходиться отвір — оскулюм, з боків тіло просічене порами, через які порожнина губки (парагастральна порожнина) сполучається з навколишнім середовищем.

Їх тіло складається з окремих клітин, які згруповані у два шари – зовнішній (пінакодерма) та внутрішній (хоанодерма). Між ними міститься шар сполучної міжклітинної речовини – мезохіл, у якому містяться різні клітинні елементи. Оформлених тканин і органів у губок немає – дотканинна організація.

Пінакодерма складається з пінакоцитів, які вкривають і захищають ззовні губку, та пороцитів, що всередині містять отвір, через який вода надходить всередину губки. Пороцити можуть регулювати діаметр своєї пори.

Хоанодерма складається з джгутикових клітин – хоаноцитів, що навколо джгутика мають комірець з виростів плазмалеми. Ці клітини беруть безпосередню участь у фільтрації (створення току води) та захоплені часточок їжі.

У мезохілі містяться різні клітинні елементи – амебоцити (мають псевдоподіїі беруть участь у травленні – перетравлюють їжу захоплену хоаноцитами, транспортують поживні речовини, здатні перетворюватися на інші клітини), міоцити (здатні до скорочення), коленцити (виділяють колагенові волокна), склероцити (утворюють мінеральні спікули), спонгіоцити (утворюють спонгін, речовину, що скріплює голки між собою) (рис. 1).

Скелет складається з безлічі голок (спікул), що мають різноманітну форму и розміри.

Рис. 1. Повздовжній розріз тіла губки та типи клітин

Живлення, дихання і виділення здійснюються за допомогою безперервного потоку води крізь тіло. Завдяки ритмічній роботі джгутиків хоаноцитів, вода нагнітається в пори. Потрапляє в парагастральну порожнину і через оскулюм виводиться назовні. Залишки відмерлих організмів і найпростіших, які містяться у воді, захоплюються хоаноцитами, передаються амебоцитам і розносяться ними по всьому тілу. Захоплення поживних частинок відбувається шляхом фагоцитозу, травлення у губок внутрішньоклітинне. Неперетравлені залишки викидаються в порожнину і виводяться назовні. Для дихання використовується розчинений у воді кисень, який поглинається всіма клітинами тіла. Вуглекислий газ також виводиться розчиненому стані. Нервових волокон немає, тому подразливість губок обмежена.

За ступенем ускладнення розгалуженості парагастральної порожнини губок можна поділити на три групи – аскон, сикон, лейкон (рис.2). Вони відрізняються за ступенем розгалуженості хоанодерми, що допомагає прогресивним видам уповільнювати струм води, спрямовувати його та краще затримувати часточки їжи. У примітивних губок типу аскону хоанадерма просто вистилає парагастральну порожнину, за типом сикону – утворюються джгутикові камери, тим самим збільшуючи поверхню, а у прогресивних губок хоаноцити знаходиться системі джгутикових камер, занурених у мезохіл, що мають як привідні канали, що приносять воду з пор, так і відвідні канали.

Дата добавления: 2015-12-01