Перспективи відродження

Десятинна церква

Десяти́нна це́рква (Це́рква Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці Десяти́нна) — перша кам'яна церква Русі.

Будівництво

Споруджена у 988—996 роках на території Київського Дитинця Володимиром Великим, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину (звідки і походить назва храму). В літописах згадується місто Полонне як " святої Богородиці град десятинний ".
Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам'яним храмом. На початку XI ст. постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Корсуня. Окрім головного престолу, церква мала ще два приділи — святих Володимира та Миколая.

У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.

Руйнування

В період феодальної роздробленості Русі церква часто страждала від князівських усобиць. Так, у 1169 році Десятинну церкву пограбували військаАндрія Боголюбського, а в 1203 — Рюрика Ростиславича. 6 грудня 1240 року орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву — останній оплот киян.

У «Списку міст руських далеких та близьких» (1390-і р.р.) вказується, що «святая Богородиця десятинная, камена, была о полутретьятцати версѣх».

Дослідження та реконструкції

XVII — XVIII століття

Розкопки руїн храму почалися в 30-х роках XVII століття з ініціативи митрополита Петра Могили. Біля однієй із вцілілих прибудов було влаштовано невелику церкву на пам'ять по зруйнованій святині. У ній зберігалася візантійська ікона Святого Миколая, привезена зКорсуня князем Володимиром.

Пізніше Петро Могила знайшов у руїнах саркофаг князя Володимира і його дружини Анни. Череп князя поклали у церквіПреображення Господнього (Спаса) на Берестові, потім його перенесли до Успенської церкви Києво-Печерської лаври. Кість і щелепу передали до Софійського собору. Все інше знову поховали. За заповітом Петро Могила залишав на відновлення Десятинної церкви тисячу золотих.

1758 року церква потребувала відбудови, яку було проведено за наглядом монахині Флорівського монастиря Нектарії Долгорукої. Знову знайшли й перепоховали саркофаги.

XIX століття

1824 року митрополит Євгеній Болховитінов доручив розчистити фундамент Десятинної церкви археологу К. А. Лохвицькому, а 1826 року — Єфімову. Були знайдені залишки мармуру, мозаїки, яшми. Розкоп залишили без охорони і його почали розкрадати. 2 серпня 1828 освятили початок будівництва нової церкви. За конкурсом (у якому також брав участь А. Меленський) будівництво нової церкви доручили петербурзькому архітектору В. П. Стасову. Будівництво нового храму в імперському, візантійсько-московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою, коштувало понад 100 тисяч рублів золотом. Іконостас склали з копій ікон іконостасу Казанського собору в Петербурзі, створених художником Боровіковським. 15 липня 1842 року нову Десятинну Успіння Богородиці Миколаївську церкву освятили митрополит Київський Філарет, архієпископЖитомирський Никанор і єпископ Смоленський Йосип.Декілька цеглин Десятинної церкви були закладені 31 липня 1837 р. у фундамент Червоного корпусу Київського університету, що мало символізувати зв'язок Київського університету Св. Володимира з просвітницьким спадком князя Володимира як Хрестителя Русі.

XX століття

1928 року Десятинну церкву, як і багато інших пам'ятників культури і мистецтва дорадянського періоду, було знищено радянською владою. В 1938-39 експедиція Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом М. К. Каргера провела фундаментальне вивчення залишків всіх частин Десятинної церкви. Під час розкопок віднайшли фрагменти мозаїкової підлоги, фрескового й мозаїчного прикрашення храму, кам'яні гробниці, залишки фундаментів й под. Поруч з Десятинною церквою були знайдені руїни князівських палаців й помешкань бояр, а також ремісничі майстерні й численні похованняIX—X століть. Археологічні знахідки зберігаються в заповіднику Софійський музей, в Національному музеї історії України.

Збережені під землею фундаменти первісної Десятинної церкви свідчать про те, що будова була тринефна, з широким оперізуванням навколо, проміжного характеру між базилікою і центральним типом. План і врятовані деталі свідчать про мистецтво Херсонеса і ранню добу візантійського стилю.

26 листопада 1996 року Національний банк України ввів у обіг дві ювілейні монети «Десятинна церква» зі срібла та мідно-нікелевого сплаву, присвячені 1000-річчю з часу спорудження Десятинної церкви у Києві — першого кам'яного храму Київської Русі.

Перспективи відродження

3 лютого 2005 року Президент України Віктор Ющенко дав завдання Київській міській державній адміністрації відновити Десятинну церкву, для чого передбачалося виділити з бюджету близько 90 млн. гривень.

З липня 2005 року архітектурно-археологічною експедицією Інституту Археології НАН України під керівництвом Г. Ю. Івакіна спільно з дослідниками з Санкт-Петербурга (зокрема Ермітажу) та за допомоги студентів історичних факультетів України проводяться археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви на глибині близько 2-х метрів та частини оборонного рову з залишками дерев'яних конструкцій. Незважаючи на відсутність фінансування археологічні дослідження не припинялися. На теперішній час вони ще не завершені.

Вигляд Десятинної церкви у XIX столітті

Дата добавления: 2015-12-01