Політичне vs громадянське

Для успішного перетворення революційної ситуації в революцію потрібні також сприятливі суб’єктивні фактори – політична сила та політичні лідери здатні очолити та забезпечити успіх революції.

Відмінність Помаранчевої революції 2004 р. від Революції Гідності 2013 р. полягає якраз у тому, що в першому випадку ці суб’єктивні фактори існували, а у другому – ні. Парадоксально, але події Євромайдану показали явну відірваність від реалій політичного життя не лише правлячої верхівки, але й опозиційних політичних сил та політиків.

Розгортаючи без належної мотивації та підготовки загальноукраїнську акцію – “Повстань Україно!” – в момент найвищого революційного піднесення опозиційні політичні сили виявились до неї неготовими. Радикальні на словах – обережні в діях вони відіграли роль швидше миротворців, аніж буревісників Революції Гідності.

Намагання ж за інерцією використати народне незадоволення для партійного піару спричинило появу руху – Майдан без політиків! Вершиною недолугості нинішніх опозиційних сил став епізод, коли громадські діячі та активісти, а не політики та парламентарі сформулювали пакет політичних вимог до влади.

Негативне ставлення населення до політичних партій – це не технологія Банкової як це сьогодні намагаються представити деякі радикальні політики, а результат усієї попередньої діяльності українських партій (як провладних так і, на жаль, опозиційних).

Так, за даними соціологічних опитувань, проведених не так давно більше 70 % опитаних вважали що українські політичні партії не виконують своїх функцій в суспільстві. Відсоток респондентів які повністю недовіряють і скоріше не довіряють політичним партіям коливався від 64.8 % до79.5 %, а частка респондентів яка повністю довіряє і скоріше довіряє партіям коливалася від 12,4 % до 22,5 %.

39,3 % респондентів вважають, що вся діяльність політичних партій просякнута корупцією. 72,9 % респондентів називають проявом політичної корупції в межах фінансування виборчих кампаній політичних партій недекларування джерел фінансування, а 72,5 % респондентів вважають таким проявом купівлю - продаж місць у виборчих списках політичних партій.

Таким чином громадянське суспільство виступило не проти самих політичних партій, а проти політичних партій у їхньому нинішньому вигляді! Проти партій - елементів існуючої системи.

Якщо в країні існує повний песимізм і домінує уявлення про політичний режим як про поганий та нелегітимний, але іншого кращого немає – то революція неможлива. Наявність справжньої альтернативи існуючому політичному режиму є умовою успіху революції.

Дата добавления: 2015-11-30