Чому ми маємо йти шляхом євроінтеграції ?

Євромайдан це місце де зібралася вся Україна. Тут є представники з кожної області, які відстоюють думку більшості. Всяку революцію творить ініціативна меншість, а навіть тоді коли більшість підтримує певні ідеї. Євромайдан згуртувався навколо ідеї гідності людини. 21 та 24 листопада відбулися перші зібрання Євромайданів у Києві. Вони були за Асоціацію з ЄС, а це на практиці означало те, що люди вийшли на вулиці за гідне життя. Україна за 24 роки незалежності не виконала домашнє завдання, а саме проведення реформ. Єдиною альтернативою за гідне життя залишається Асоціація з ЄС. Вона має велике значення. Бо це означає повна зміна системи. Особисто для мене та суспільства будуть відкриті такі нові економічні переваги, а саме покращення системи освіти, чесні вибори, посилення захисту споживачів, вводяться додаткові 4 дні відпустки, вдосконалюється система первинної медичної допомоги, вводяться нові якості води та повітря, управління сміттєзвалищем та переробкою сміття, українські підприємства за 4-5 років мають зробити виробництво безпечним, стане краще і активніше розвиватися 3G інтернет, збільшиться пропускна здатність собільного інтернету, кожен розділ Угоди розрахований на боротьбу з корупцією в державній та приватній сфері. І це неповний перелік.

Я за Асоціацію з ЄС. Бо це кращі умови для бізнесу і шанс на безвізовий режим. це покращення правового клімату і т.д. Але насамперед Асоціація для мене - це втілення гасла "геть від Москви". саме так задумував її Ющенко, саме так розуміють її провідні аналітики з геополітичних питань. зокрема Бжезінський (http://www.newsru.ua/press/11dec2013/russia_zb.html).

Для мене означає це повну зміну системи, яка перерве нам колективісько нав’язану систему керування державою з деспотичної Росії:

1. Это сделает государственную власть Украины договороспособной. Ордынская традиция все противоречия решать силой, наконец, будет прервана;

2. Это преодолеет византийское главенство «правды» над правом. Законы будут тверже, выше и главнее «понятий». Над тремя ветвями власти не будет неподконтрольного суду и праву президента «хранителя правды»;

3. Смена правящей партии перестанет быть сменой «партии власти», то есть, после выборов не будет передела собственности, имущества, отжима бизнеса и новых духоискательных амбиций;

4. Элитами в обществе станут лучшие по эффективности управления, а не казнокрады, приспособленцы и ораторы-демагоги (http://www.facenews.ua/columns/2013/181903/).

Нас лякають тим, що ЄС політика ЄС є аморальна та деспотична. З цим можна погодитися. Але щоб Українцям вибір зробити на користь самих себе, то варто підтримувати євроінтеграційний шлях. Бо поперше це означає захист суверенітету (на відмінно від МС). Ми з Європи будемо брати тільки добре.

Дехто каже, що входження в ЄС означає одностатеві шлюби. Недавно у Хорватії був проведений референдум. Хорватія стала черговою країною у переліку європейських держав із законодавством, яке передбачає винятково різностатевий шлюб, тобто шлюб чоловіка і жінки. Ця подія додала ще один аргумент у європейську дискусію щодо можливості державної реєстрації нетрадиційніх шлюбів. Загалом із 28 держав-членів ЄС лише у 8 одностатевим парам дозволено реєструвати в державних органах шлюб. Одностатеві шлюби на сьогоднішній день існують у 16 країнах світу, в деяких штатах США і Мексики, а також в деяких адміністративних одиницях Австралії та Великобританії.

Я за формування спільно з іншими політичними силами в ЄС християнської Європи (Угорщина, Польща, Італія, Франція, Іспанія, Хорватія мають достатньо таких сил). Конституція Угорщини, референдум в Хорватії, поправки до Ліссабонського договору Польщі, провал (2 дні тому) доповіді Естрели (http://www.family-institute.org.ua/novini/articles/nashi-diti-potrebujut-ljubovi-j-osviti-a-ne-seksu-i-kontraceptiviv.html) (вимагалося централізувати сімейну, репродуктивну і гендерну політику в ЄС) в європарламенті зусиллями правих і християнських партії, ГО, та Церкви свідчить на користь моєї позиції.

Також існує міф “святої Русі” або богообраності російського народу. На цій богообраності ґрунтується їхня непомильність. Росія і до революції не дуже-то відзначалася благочестям. Свідченням тому є слова літературного критика Віссаріона Бєлінського («Письмо Гоголю», 1847 рік): «По-Вашему, русский народ — самый религиозный в мире: ложь! Основа религиозности есть пиетизм, благоговение, страх Божий. А русский человек произносит имя Божие, почёсывая себе задницу.... Приглядитесь пристальнее, и Вы увидите, что это по натуре своей глубоко атеистический народ. В нем ещё много суеверия, но нет и следа религиозности». Найперше варто звернути увагу на російський мат. Він лише міг виникнути в псевдокультурі, у якій зневажається тіло. Такою псевдокультурою була «псевдо-православна». Саме від росіян, і то ще до жовтневого перевороту 1917 р. українці навчилися мата. Однак, основне розтління сім’ї та падіння цінностей настало після жовтневого перевороту 1917 р. (див. «Рожевий серп і молот» – http://www.pomisna.in.ua/2013/10/serpimolot.html, Алєксандра Коллонтай, нічиї діти, аборти – перша в історії легалізація, Декретъ Лєніна «Об убийстве утробных детей» - 1920 р....). Також поширення бандитизму та найвищий рівень алкоголізму в світі, надзвичайно великій рівень розлучень та аборти. Поширений гомосексуалізм (наприклад: http://www.wellnews.ru/culture/16074-zo... ndale.html), а особливо в місцях позбавлення волі (як спосіб приниження). Врешті, особисте життя президента Росії В. В. Путіна – розлучення, життя на віру з гімнасткою Кабаєвою... (http://bohoslov.org.ua/distribution/topic-t401.html).

В даному випадку я згідний з блаженішим Святославом Шевчуком. «Тут прозвучало слово "надія" в різних значеннях: ми будемо надіятися на те, що європейські структури допоможуть нам щось; ми будемо надіятися, що прийдуть дешеві якісні товари; ми будемо надіятися, що станеться якесь надзвичайне визнання України як держави у світі. Я б сказав, що це все марні надії. По-християнськи кажучи, ми з вами надіємося тільки на Бога і нашу активну участь в одержанні Божих дарів». «Із вступом до Євросоюзу пов’язують хвилю секуляризації, яка може прийти до нас. Але я переконаний, що жодні кордони, колючі дроти, асоціації з іншими міжнародними утвореннями цієї хвилі не зупинять», – пояснив промовець. За його словами, християни мають не тікати чи відмежовуватися від тенденцій сучасного світу, а перемінювати все на краще. Тому він назвав події, що можуть відбутися наприкінці листопада, «шансом, який нам дарує Всевишній». У цьому контексті Глава УГКЦ пригадав заклик, який до своїх співвітчизників 10 років тому скерував блаженний Іван Павло ІІ: «Не бійтеся!» (http://news.ugcc.org.ua/audio/sogodnі_ie_velikі_vikliki_yakі_polyagayut_u_neobhіdnostі_hristiyanam_stati_aktivnoyu_buduchoyu_siloyu_ukrainskogo_suspіlstva__blazhennіshiy_svyatoslav_68068.html).

Дата добавления: 2015-11-30