Заслуги Гіппократа

Теоретичні погляди Гіппократа

Він відокремив медицину від релігії, стверджуючи та переконуючи, що хвороба не була покаранням, божою карою, а скоріше продуктом зовнішніх чинників, дієти та шкідливих звичок.

Медицині за часів Гіппократа майже нічого не було відомо про людську анатомію і фізіологію, через грецьке табу, повну заборону на розтин тіла людини. Школа Гіппократа домоглася великого успіху, використовуючи узагальнені діагнози і нешкідливе лікування. Акцент був на догляді за пацієнтом і прогнозі, а не діагнозі. До важливих положень Гіппократа належать вимоги чистоти (для пацієнтів і лікарів), помірність в їжі і питві, можливість надати природі вести своє лікування, жити там, де чисте повітря.

Заслуги Гіппократа

За Гіппократом, здоровою може бути тільки та людина, в організмі якої правильно змішані чотири "соки" – кров, слиз, жовта та чорна жовч. Залежно від того, в яких пропорціях змішані ці рідини, лікар розподіляв людей на чотири типи – флегматиків, меланхоліків, сангвініків та холериків. Виділення типів статури і душевного складу мало практичне значення: встановлення типу пов'язувалося з діагностикою і вибором методу лікування хворих, так як по Гіппократу кожна група схильна до певних захворювань.

Гіппократ критично відносився до бездіяльності людини, що на його думку і призводить до різноманітних захворювань. Він осуджував такі погані звички, як надмірне вживання алкоголю, вважаючи, що це являється важливим фактором слабкості і хворобливості. Цей принцип не втратив свого значення і до наших днів.

Велике значення в цілях збереження здоров’я Гіппократ надавав гімнастиці. Лікар дивився на медицину і філософію як на дві нерозривні науки. Величезне значення він надавав спостереженню за хворими і вважав, що лікувати треба не хворобу, а хворого і виступав за індивідуальний підхід до кожного пацієнта.Розглядаючи хворобу як явище, що розвивається, він ввів поняття стадії хвороби ^[1].

Вивчивши досвід попередніх поколінь медиків і свій власний досвід, Гіппократ розробив вчення про діагностики і симптоми хвороб. При обстеженні хворого він користувався обстеженням, ощупуванням, постукуванням, прикладав вухо до грудей і живота, звертав увагу на вигляд і запах виділеної сечі, слини, фекалії і так далі. Гіппократ поклав початок описанню хвороби (первинні історії хвороби).В працях Гіппократа зустрічаються назви багатьох хвороб, які ввійшли в сучасну номенклатуру (наприклад, пневмонія, епілепсія, апоплексія та інші захворювання).Велика заслуга Гіппократа – створення вчення про передбачення, яке спиралося на всебічний аналіз минулого і теперішнього станів хворого, критеріям при цьому являється порівняння із здоровою людиною.

Уславився Гіппократ і як автор знаменитих чотирьох принципів лікування. Він закликав лікарів давати користь і не шкодити, протилежне лікувати протилежним, лікуючи, допомагати природі і, дотримуючись доцільності, берегти хворого.

Медична практика Гіппократа дуже багата на екзотичні, як для сьогодення, методи. Він широко застосовував обкурювання хворих органів, лікування за допомогою порошку зі спалених частин тварин, найрізноманітніших олій, ослячого молока, оленячих рогів, жовчі різноманітних тварин, товчених мінералів, настоїв на вині, застосовував у лікувальній практиці понад 200 цілющих трав. Для компресів і тампонів він часто використовував шерсть тварин. Словом, все те, що дарує матінка-природа.

У профілактиці та лікуванні хвороб Гіппократ надавав великого значення особливостям сну пацієнта та його сновидінням. Уважному лікарю важливо було знати, що бачить хворий уві сні, які емоції це викликає в нього, в який час з'являються сновидіння тощо.Добре обізнаним був Гіппократ і в питаннях медичної астрології. І перш як приступити до лікування, обов'язково знайомився з гороскопом хворого. Він навіть вважав, що лікар, який не знає особливостей впливу небесних тіл на здоров'я людини, не має права носити високе звання лікаря.

Гіппократ також відомий як видатний хірург давнини. У його творах описуються способи застосуванняпов'язок (прості, спіральні, ромбоподібні, "шапочка Гіппократа" та ін), лікування переломів і вивихів за допомогою витягнення і спеціальних апаратів.Крім цього Гіппократ описав правила положення хірурга і його рук під час операції, розміщення інструментів і освітлення.Гіппократ виклав принципи раціональної дієтології і вказав на необхідність живити хворих, навіть гарячкових.

Згідно Гіппократу, лікарям повинні бути притаманні працелюбність, пристойний і охайний вигляд, постійне вдосконалення у своїй професії, серйозність, чуйність, вміння завоювати довіру хворого, уміння зберігати лікарську таємницю ^[1]

Висновок

Оцінюючи роль Гіппократа в історії медицини, слід відмітити, те що він значно піднявся над своїми попередниками і сучасниками. Йому вдалося перебороти містику, релігійність, антинауковий ідеалістичний вплив навколишнього світу, тим самим відкриваючи перед наступними поколіннями широкі можливості для наукового підходу до вивчення анатомії людини, фізіології і психології.

Сумський державний університет

Реферат на тему:» Гіппократ. Його значення в історії медицини»

Підготувала:

Студентка 1-го курсу

Групи ЛС-201

Іваницька Альона

Суми 2013

Дата добавления: 2015-12-01