Читайте также:
|
Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством.Так, засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків.Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді.Статут товарної біржі на етапі її створення приймається засновниками з дотриманням вимог Закону "Про товарну біржу" (ст. 6) щодо його змісту, зокрема необхідності визначення:
найменування та місцезнаходження біржі;складу засновників;предмета і цілей діяльності біржі;видів фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;органів управління біржею, порядку їх утворення, компетенції;організаційної структури біржі;порядку прийняття у члени біржі та припинення членства;прав та обов'язків членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами;порядку й умов застосування санкцій;майнової відповідальності членів біржі;порядку припинення біржі. Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для юридичних осіб. З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і, відповідно, право здійснювати свою діяльність згідно зі спеціальною правосуб'єктністю.
Крім вищезгаданих функцій, товарна біржа також розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі; виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.
Товарна біржа має право:
встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;
створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;
зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;
встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;
встановлювати інші грошові збори;
встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод та біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;
засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;
укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі та біржах, розташованих за кордоном України;
вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;
видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;
здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
Основні обов'язки товарної біржі полягають у забезпеченні створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання ціп на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа також зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.
Управління товарної біржею здійснюється за допомогою системи органів: загальні збори членів біржі як вищий її орган, що обирає інші органи - біржовий комітет (рада біржі), що діє у перерві між зборами, контрольну (ревізійну) комісію. Крім того, для управління біржею формується (в тому числі з числа найманих працівників) виконавча дирекція та спеціальні підрозділи (розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія, інші допоміжні служби, що діють на підставі положень, затверджених загальними зборами чи уповноваженим ними органом).
Майно товарної біржі, що належить їй на праві власності, формується за рахунок:
пайових, вступних і періодичних внесків;
надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі;
штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі;
інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Використання майна товарної біржі здійснюється відповідно до порядку визначеного загальними зборами її членів.
Члени товарної біржі мають особливий правовий статус, який може набуватися різними шляхами: через участь у заснуванні товарної біржі та сплати пайового внеску; шляхом вступу згідно з встановленим статутом порядком до складу членів біржі та сплати вступного внеску, що має дорівнювати вартості "біржового місця" (ця величина визначається виходячи з попиту і пропозиції на "біржове місце"). Членство товарної біржі забезпечує управлення власника щодо "біржового місця", які можуть реалізовуватися безпосередньо членом біржі чи продаватися ним за встановленими біржею правилами.
Член товарної біржі має право сам або через свого представника:
здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;
брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати та бути обраним до її керівних органів;
здійснювати всі управлення, що випливають із сплати пайового чи вступного внеску;
користуватись усіма послугами біржі. Рівночасно член товарної біржі зобов'язаний:
додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);
провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;
сплачувати членські внески;
вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;
подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;
не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію товарної біржі.
Членство в товарній біржі може бути припинено на підставах і в порядку, визначених статутом біржі.
Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання та ній угод і вимоги до їх змісту та форми.
Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов:
а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна (купівлю-продаж,
поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж;
б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається членами біржі або за
їх дорученням біржовими брокерами;
в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвідченню (щодо угод з нерухомістю). Викопуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає).
Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 "Біржові операції" та ст. 17 "Правила біржової торгівлі" Закону "Про товарну біржу". Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.
Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:
з негайним виконанням ("угоди на реальний товар" або "касові угоди")- Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме "негайне" виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з указаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;
термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) організації-покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціпи), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою та строк, або форвардною угодою.
Форвардний контракт – це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").
При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітентові такого форвардного контракту.
Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.
Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.
Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк належать також біржові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.
Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти та стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту.
Ф'ючерсний контракт визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п. 1.5.2 ст. 1) як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.
Особливості ф'ючерсної угоди полягають у тому, що: '
предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;
предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів;
біржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею "ліквідаційного строку");
особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. Зі свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерса за таким же курсом і до того ж строку.
Таким чином, ф'ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф'ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф'ючерсами. Як учасники біржових торгів вони привласнюють різницю між ціною кожного ф'ючерса (ціною ф'ючерсного ринку) і реальною ціною на товар та момент виконання ф'ючерса.
Комерційна ідея ф'ючерса полягає у своєрідному страхуванні (можливості попередження втрат) як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін наданий товар.
Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф'ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту.
Покупець, якщо пін не заінтересований у ціні контракту на день його виконання, може продати його на біржі.
Купівля-продаж ф'ючерсів з метою згаданого неформального страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджуванням.
Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні напери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або та час такого придбання за рішенням сторін контракту.
Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) та умовах укладеного опціонного контракту.
Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціону.
Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.
Укладення біржових угод відбувається згідно з Правилами біржової торгівлі, вимоги до змісту, порядку прийняття та особливості застосування яких за певних обставин регулює ст. 17 Закону "Про товарну біржу".
Правила біржової торгівлі, як внутрішній документ товарної біржі, регулюють порядок здійснення біржових операцій; порядок веденим біржової торгівлі; процедуру біржового арбітражу з цих питань, визначаючи при цьому:
строк і місце проведення біржових операцій;
склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;
порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;
порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;
відповідальність учасників і працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;
інші положення, встановлені органами управління біржі.
Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.
З метою забезпечення цивілізованих правил торгівлі й, відповідно, попередження зловживань її учасниками Закон "Про товарну біржу" (ч. 4 ст. 17) встановлює заборони щодо:
купівлі та продажу товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;
будь-яких погоджених дій учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;
поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.
Не підлягає розголошенню також зміст біржової угоди (за винятком назви товару, кількості, ціпи, місця і строку виконання). Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.
Процедура проведення біржових торгів. Правила біржової торгівлі (далі - Правила) регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка складається з таких етапів:
Проведення перед початком торгів реєстрації брокерів1, які прибули на торги, після чого вони допускаються до торговельної зали біржі.
Подання брокеру та реєстрація у встановлений Правилами строк особою, яка бажає купити або продати біржовий товар, заявки встановленої форми з повною інформацією щодо предмета.
Отримання брокерами інформаційних листів, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на поточний біржовий день, їх кількість, ціна.
Початок торгів за встановленим сигналом, після чого виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом).
5. Досягнення домовленості (у момент цього оголошення) брокером-продавцем і брокером-покупцем (голосом і спеціальними професійними жестами) щодо укладення майбутньої угоди.
Оформлення і реєстрація біржових угод реєстраційним бюро (палатою) біржі у встановлений Правилами час.
Закінчення біржових торгів (і, відповідно, припинення укладення угод) згідно із встановленим сигналом.
Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі. За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоча може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.
56) Біржові угоди Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов'язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів. Укладаються ці угоди через посередників - брокерські контори і брокерів, а не самими продавцями і покупцями реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає). Біржова угода має юридичні ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо. Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, які також затверджують біржові комітети. Предметом біржової угоди є так званий біржовий товар. Згідно з п. "а" ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж.
Як правило, біржі здійснюють обмін (товарооборот) товарів, що характеризуються якісною однорідністю (речі, визначені родовими ознаками, взаємозамінюваний товар). Обов'язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен потребувати додаткового узгодження його характеристик. Товар, який подається біржі, має відповідати встановленим стандартам. Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні дані мають бути відомі всім учасникам біржового торгу. - укладені учасниками бірж, торгівлі договори (угоди) стосовно бірж, товару у ході бірж, торгівлі. Своїм екон. змістом спрямовані на передачу майна у власність покупця. Юридично така передача оформляється договорами купівлі-прода-жу, постачання, обміну. Б. у. в принципі не відрізняються від угод, укладених поза біржею. Щодо них залежно від змісту застосовуються правила про відповідний договір, існуючий у чинному законодавстві. Деякі спец, вимоги до Б. у. містить Закон України «Про товарну біржу» (1991), де зазначено, що Б. у. можуть укладатися тільки членами біржі або брокерами; укладена під час бірж, торгів угода має бути подана на реєстрацію на біржі не пізніше наступного дня. Угода визнається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і нотаріальному засвідченню не підлягає. Порядок здійснення Б. у. та їх реєстрації визначається правилами бірж, торгівлі, затвердженими загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.
Більшість Б. у. укладається за участю бірж, посередників, які здійснюють дилерську чи брокерську діяльність. У дилерській діяльності посередник, що купує товар (цінні папери, стандартні контракти) з метою наступного перепродажу на біржі, діє від свого імені та за свій рахунок, стаючи стороною укладеного договору. У брокерській діяльності при здійсненні Б. у. він виступає в інтересах клієнта. Діючи на біржі на підставі договору-доручення з клієнтом, посередник укладає Б. у. від імені і за рахунок клієнта, а на підставі договору комісії — від свого імені, але за рахунок клієнта. У результаті дій бірж, посередників-броке-рів, які беруть участь у торгах, зобов'язання щодо передачі товару або сплати його вартості виникають не для них самих, а для їхніх клієнтів, що стали сторонами Б. у. З огляду на це у разі зобов'язань, що виникли з Б. у., господарські спори вирішуються не між бірж, посередниками, а між їхніми кол. клієнтами.
Відповідно до правил бірж, торгівлі конкр. біржі, крім звичайних договорів купівлі-продажу або постачання, на ній можуть укладатися Б. у. таких видів: про взаємну передачу прав та обов'язків стосовно реального товару (угоди з умовою); про взаємну передачу прав та обов'язків стосовно реального товару з відстроченням його постачання (форвардні угоди); про взаємну передачу прав та обов'язків стосовно стандартних контрактів на постачання бірж, товару (ф'ю-черсні угоди); про уступку прав на майбутню передачу прав та обов'язків стосовно бірж, товару або контракту на постачання бірж, товару (опціонні угоди); ін. угоди стосовно бірж, товару, контрактів чи прав, що передбачені в правилах бірж, торгівлі. Під час укладення Б. у. стосовно реального товару (як правило, форвардних) їх учасники можуть застраховуватися від можливих несприятливих змін цін через хеджування. Продавець, збуваючи реальний товар з передачею його в майбутньому, одночасно здійснює ф'ючерсну угоду — купує стандартні контракти на ту саму кількість такого ж товару і на такий самий строк. Покупець же реального товару одночасно продає на біржі стандартні контракти. Після передачі чи прийняття реального товару здійснюються зворотні операції — викуп або продаж стандартних контрактів. У такий спосіб ф'ючер-сні угоди страхують форвардні від можливих збитків у зв'язку із зміною цін на ринку на цей товар. Коли за форвардною угодою одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона ж виграє як покупець стандартних контрактів за ф'ючерсною угодою, — і навпаки.
57) Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов’язані з обігом цінних паперів.
Правову основу діяльності фондової біржі становить комплекс нормативно-правових актів різної юридичної сили:
Господарський кодекс України (статті 356-361, що визначає основні засади посередництва, пов’язаного з випуском та обігом цінних паперів (ст. 356), ліцензування (ст. 357) та умови здійснення цієї діяльності (ст. 358), вимоги до укладення угод щодо цінних паперів (ст. 359), основи правового статусу фондової біржі як торговця цінними паперами (ст. 360-361);
Закон України від 18 червня 1991 р. “Про цінні папери і фондову біржу” (статті 32-36): визначає поняття та основні засади створення та функціонування фондової біржі як організації, метою діяльності якої є організація укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних;
Правила здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджені наказом ДКЦПФР від 23 грудня 1996 р. № 331;
Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 р. № 9 (в редакції рішення ДКЦПФР від 04.09.2003 р. № 364);
Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затверджені наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та рішенням ДКЦПФР від 14 березня 2001 р. № 49/60, інші акти законодавства України, а також статут та правила фондової біржі.
58) Правовий режим іноземного інвестування в Україні регулюється національним законодавством України та міжнародними договорами України, що після їх схвалення Верховною Радою України імплементуються у національне законодавство.Національне законодавство, що визначає правовий режим іноземного інвестування, базується на нормативних актах господарського законодавства, які вивчалися в курсі "Господарське право".
До них слід віднести:
Розділ інвестиційного законодавства що визначає режим іноземного інвестування містить нормативні акти, в тій чи іншій мірі спеціально присвячені цьому питанню. До них належать:
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 40 | Нарушение авторских прав